Посты автора julia

Що робити, коли ви отримали постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, але не маєте до нього відношення? Приміром, за кермом вашого транспортного засобу була інша особа.

Після отримання копії постанови ви маєте право звернутися за захистом своїх прав до керівництва патрульного поліції або до суду. Але перед цим варто дізнатися, хто саме несе відповідальність за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, та як можна довести свою невинуватість.

Як це працює

Камера фіксує порушення, надсилає дані до Центру автоматизованої обробки даних МВС, де вони формуються у постанову. На постанові має бути підпис працівника поліції. Далі повідомлення надсилається людині, на яку зареєстровано автівку-порушницю. Власник отримує на адресу свого місця реєстрації, а також у мобільному додатку (за наявності) постанову з вимогою сплатити штраф та фотографії його авто в момент перевищення швидкості.

Штрафи:

• за перевищення швидкості на понад 20 км/год – 255 грн;
• за перевищення швидкості на понад 50 км/год – 510 грн.

Проте є й бонус від перевищення швидкості, зафіксованого саме камерами: якщо сплатити штраф упродовж 10 днів, то діє знижка 50% від суми штрафу. Як жартують водії, вигідніше потрапляти «на очі» камері, ніж поліції.

Поки що фіксується лише перевищення швидкості. У майбутньому планується, що камери фіксуватимуть й інші порушення – проїзд на червоне світло та проїзд смугою громадського транспорту.

Дізнатись про розташування камер можна на сайті МВС України за посиланням

https://mvs.gov.ua/ua/pages/7580_Adresi_kamer_fotovideofiksacii.htm

Краще зареєструватися в електронних додатках, щоб оперативно отримувати повідомлення про штрафи.

Перелік корисних додатків для водіїв, де можна дізнатися про штраф:

додаток МВС «Штрафи ПДР»

https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.mvs.vfx&hl=ru

сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі

https://bdr.mvs.gov.ua/

електронний кабінет водія на сайті МВС

https://e-driver.hsc.gov.ua/accounts/login/

Коли варто оскаржувати постанову

Оскільки судовий збір для оскарження постанови (420 грн) є більшим за штраф, то особливого сенсу оскаржувати постанову немає. Але ми б виділили два випадки, коли варто йти на принцип. А саме:

За кермом був не власник авто

Згідно зі статтями 14-1 і 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

У своєму рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України вказує, що власники транспортних засобів можуть притягатися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення. У зв’язку з цим Конституційний Суд навіть рекомендував Верховній Раді змінити ряд норм законодавства, зокрема і статтю 14-1 КУпАП. Але навіть поки ця стаття не змінена, суди у своїй практиці зобов’язані враховувати рішення Конституційного Суду.

Ви отримали «лист щастя» з вимогою сплатити штраф за авто, яке вам не належить

На жаль, такі випадки також трапляються. Як це можливо? Техніка робить найбільшу частину роботи – фіксує порушення. Але найвідповідальніша її частина лягає на працівників поліції. Оператор перевіряє, чи відповідає номер авто інформації про транспортний засіб, внесеній до бази даних. І тут можливі помилки, адже це – людський фактор.

Артем Бондаренко, адвокат

«Ви отримали постанову про притягнення до адмінвідповідальності і накладення штрафу, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – Якщо маєте сумніви, наприклад, зафіксований камерами номерний знак не збігається з номерами вашого авто або ви не проїжджали в цей час у цьому місці, тоді існують такі варіанти оскарження. У ситуації, коли не ви були за кермом, а наприклад, член вашої родини, потрібно, щоб він особисто звернувся до поліції із заявою, що він керував вашим транспортним засобом і бажає сплатити штраф. Інша ситуація: на момент вчинення правопорушення автомобіль вам вже не належав. Наприклад, напередодні він був проданий або ж у вас його викрали. Звертайтесь з підтверджуючими документами до поліції. На ці дії у вас є 20 днів. Можна також напряму звернутись до суду, щоб оскаржити постанову інспектора поліції. Якщо ж вам надійшло повідомлення про перевищення швидкості автівкою, яка вам не належить взагалі, то вам слід  звернутися із заявою до керівника патрульної поліції, який має ініціювати перевірку та скасувати постанову про притягнення вас до адмінвідповідальності».

Як оскаржити постанову у суді

Вже є не одна постанова Верховного Суду (зокрема, постанови КАС ВС від 31 січня 2020 року у справі №755/7433/19 та від 12 червня 2020 року у справі №686/2829/19), яка говорить про те, що 10-денний термін рахується саме з часу вручення особі постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а не з часу винесення такої постанови. Тобто не важливо, коли була винесена постанова, ви маєте 10 днів на те, щоб оскаржити її у суді з того дня, коли ви її отримали.

Подавати заяву до суду слід за місцем вашої прописки або за місцеперебування відповідача. Позовна заява має ґрунтуватися на нормах КУпАП. У ній слід обов’язково зазначити, чому ви вважаєте постанову про адміністративне правопорушення незаконною. Скористайтеся професійною правовою допомогою, щоб забезпечити справедливе рішення щодо вас у суді.

Читайте також:

Які зміни внесли у правила дорожнього руху?

Кого і де можна знімати на фото та відео

За порушення суб’єктами господарювання норм закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено штраф у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 гривень). Однак, як йдеться у частині 6 статті 57 штраф накладається лише за повторне порушення протягом року вимог закону. Загалом же процедура контролю за дотриманням норм закону виписана так, що оштрафувати суб’єкта господарювання буде досить складно, вважають юристи.

Поліція не штрафуватиме за мову

Закон не наділяє Національну поліцію повноваженнями склади акти, протоколи чи виносити постанови про накладення штрафу з мовних питань. Такі повноваження має виключно Уповноважений із захисту державної мови або його представники, працівники Секретаріату Уповноваженого. Згідно штатного розкладу, затвердженого урядом, кількість працівників Секретаріату визначена у кількості 50 осіб на всю країну. Тому у своїй пам’ятці «Як діяти у разі порушення вашого права на обслуговування українською» Уповноважений по суті визначає лише один спосіб впливу на порушника – подати скаргу.

Згідно із законом залучення працівників поліції можливе, але воно здійснюється лише за вмотивованим зверненням Уповноваженого із захисту державної мови, в якому має зазначатися, які саме дії пропонується вчинити працівникам поліції. Тобто залучати працівників поліції – одне із повноважень Уповноваженого, які він має для здійснення контролю за використанням державної мови.

В яких випадках можна скаржитись Уповноваженому

адвокат АБ “Ципін і партнери” Марина Суткович

«Частина 2 статті 30 закону вимагає від підприємств, установ та організацій всіх форм власності, а також від фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів, здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги державною мовою, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Марина Суткович. – При цьому інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. Однак згідно частини 3 цієї ж статті на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін».

Отже, якщо вам зручніше розмовляти російською, ви цілком можете попередити про це працівника підприємства чи установи, і спілкуватися з ним тією мовою, яка вам зручна, за умови, звичайно, що вас розуміють.

Скарга – не обов’язково штраф

Якщо Уповноважений все ж таки отримав скаргу щодо дотримання стандартів державної мови, зовсім не факт, що результатом її розгляду стане притягнення кого-небудь до відповідальності. Згідно з частиною 5 статті 55 Уповноважений може залишити скаргу без розгляду, зокрема, якщо скарга не містить обґрунтування.

Іншими результатами розгляду скарги можуть бути здійснення мовної експертизи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або здійснення контролю за застосуванням державної мови. В чому ж полягає контроль з боку Уповноваженого або його представників? І коли вони мають право накладати штраф?

Під час здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений має право одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб. Ці документи мають йому бути надані впродовж 30 днів від дня надходження відповідного запиту. А вже за результатами здійснення контролю Уповноважений або його представники складають відповідний акт.

Акт чи протокол?

Якщо щодо вашого суб’єкта господарювання склали акт, це означає, що ви повинні усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акту. Акт не може містити жодних штрафних санкцій.

І лише у разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених законом, Уповноважений або його представник складають протокол. Згідно із частиною 4 статті 57 протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та суб’єктом господарювання, який притягається до відповідальності за порушення, або його представником. Фактично ця норма змушує Уповноваженого або працівників його Секретаріату приїжджати особисто до суб’єктів господарювання, щоб отримати їхній підпис на протоколі. Але таких працівників лише 50 на всю країну, а сам Уповноважений скаржиться не недостатнє фінансування Секретаріату для виконання своїх повноважень. Тож скоріш за все, бізнес не особливо відчує гніт від «мовних» штрафів.

І протокол – це ще не штраф

Постанова про накладення штрафу виноситься Уповноваженим тільки після розгляду справи про порушення суб’єктом господарювання вимог закону щодо використання мови. Справа про накладення штрафу повинна розглядатися за участю представника суб’єкта господарювання або у разі його відсутності, якщо він був попереджений і не надав клопотання про відкладення розгляду справи. Постанова про накладення штрафу має бути надіслана суб’єкту господарювання у триденний строк після її прийняття.

Необхідно зазначити, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вносить зміни також до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вони передбачають можливість штрафувати не тільки суб’єктів господарювання, а й фізичних осіб, приміром працівників сфери обслуговування. Але такі зміни вступають в силу лише з 16 липня 2022 року. До тих пір Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови доведеться обмежитися лише розглядом скарг на суб’єктів господарювання.

Насправді під час укладення цивільних договорів щодо прав власності на майно необхідно бути уважним обом сторонам – і тому, хто передає майно у спадок або за договором утримання, і тому, хто його приймає на певних умовах. З-поміж усіх договорів лише договір дарування не передбачає будь-яких зобов’язань обдаровуваного перед дарувальником. Крім цього, майно може бути передано у власність після смерті особи згідно із її заповітом.

Заповіт

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Цивільний кодекс України дозволяє заповідачу призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

«Необхідно враховувати, що згідно із статтею 1241 Цивільного кодексу право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – Вони, незалежно від змісту заповіту, спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом».

Згідно із статтею 1254 заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Також заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Договір довічного утримання

Хоча частіше за все договори довічного утримання укладають люди літнього віку, Цивільний кодекс не обмежує коло тих, хто може стати відчужувачем у такому договорі. Згідно із статтею 746 Цивільного кодексу України ним може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем же у договорі довічного утримання може бути повнолітня дієздатна фізична особа або навіть юридична особа.

«Особливістю цього договору є те, що право власності на майно переходить від відчужувача до набувача одразу, в момент реєстрації договору. Хоча статтею 754 Цивільного кодексу встановлено обмеження для набувача у праві розпоряджатися майном», – зауважує Тетяна Войнова.

Зокрема, набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.

Також необхідно враховувати, що втрата та пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Спадковий договір

За спадковим договором набувач зобов’язується виконувати розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1306 Цивільного кодексу предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

«Щодо спадкових договорів, то  обом сторонам слід уважно прописувати умови договору та розуміти всі ризики та можливі наслідки невиконання чи оскарження такого договору, тому перед укладенням такого договору бажано проконсультуватись з фахівцем», – радить Тетяна Войнова.

Заповіт та цивільні договори – спадковий або довічного утримання, мають бути обов’язково посвідчені нотаріально. Щоб визначити, який саме правочин найкраще укласти у вашій ситуації, скористайтеся консультацією юриста.

Читайте також: Як захиститися від колекторів: пояснює юрист

Якщо ваш паспорт викрали або ви його втратили, першим ділом слід написати заяву у поліцію. Ваша заява стане страховкою на той випадок, якщо з документом здійснюватимуться будь-які шахрайські дії, приміром, продаватиметься майно, оформлятимуться кредити. Згодом такі угоди можна буде визнати недійсними через суд, додавши як доказ заяву з поліції про викрадення або втрату паспорта.

Далі ви повинні звернутися до відділення Державної міграційної служби України або Центру надання адміністративних послуг. Якщо ви втратили паспорт старого зразка (книжку), то звертатися слід до відділення за місцем реєстрації. Паспорти нового зразка (ID-карти) видаються у будь-якому підрозділі служби.

Документи для відновлення паспорту

Щоб отримати новий паспорт, вам потрібно надати такі документи:

• Заяву про втрату паспорта. Її можна написати на місці за зразком.
• Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у випадку, якщо ваш паспорт вкрали. Витяг є свідченням відкриття кримінальної справи.
• Чеки про оплату адміністративного збору або штрафу. Необхідно враховувати, що якщо ви самі загубили паспорт, то крім адміністративного збору, ви повинні будете сплатити штраф від 17 до 51 грн.
• Довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків.
• Довідку про місце проживання.

Якщо у вас є діти, ви перебуваєте в шлюбі або розлучені, необхідно надати свідоцтва про народження дітей та про шлюб або розлучення. Для бездомних осіб обов’язковим є подання посвідчення про взяття на облік бездомних осіб. Для внутрішньо переміщених осіб – довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Іноді паспорт не викрадено і не втрачено, але суттєво пошкоджено. В такому випадку, щоб отримати новий документ, слід також надати паспорт, що підлягає обміну.

Усі оригінали документів вам повинні повернути одразу ж після оформлення заяви. Виключеннями є довідка з місця реєстрації, платіжки про сплату адмінзбору та пошкоджений паспорт, які залишаються в службі.

«Варто також зауважити, що процедура відновлення паспорту передбачає необхідність встановлення та ідентифікації особи, – говорить помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Василь Фалес. – Зазвичай такі дії проводяться шляхом порівняння особи із наявними в підрозділах ДМС фотокартками, отримання відомостей щодо особи з державних реєстрів або ж запитів до інших органів з метою отримання такої інформації».

За словами помічника адвоката, у виключних випадках, якщо вказаними вище діями особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи може проводитись опитування родичів, сусідів. За результатами їхніх свідчень складається акт встановлення особи.

 В який строк видають новий паспорт

Необхідно враховувати, що навіть якщо ви втратили старий паспорт, то новий паспорт ви уже отримаєте в форматі ID-карти. Тому не потрібно, як це було раніше, приносити фотографії 3 на 4 см. Фотографуватимуть вас на місці у міграційній службі або ЦНАП.

Однак у цьому правилі є винятки.

«Згідно діючого порядку оформлення паспорту громадянина України на сьогодні ще є можливою видача паспорту України зразка 1994 року (у вигляді книжечки) за відповідним рішенням суду, що набрало законної сили, про зобов’язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України вказаного зразка, – повідомляє Василь Фалес. – Для цього, у 2019 році Міністерством внутрішніх справ навіть розроблений Тимчасовий порядок видачі таких паспортів».

В той ж час ID-карти краще захищені, ніж паспорти старого зразка за рахунок голограм. В них неможливо власноруч замінити фотографію, що важливо, якщо такий документ потрапляє до рук зловмисників. Строк дії ID-паспорту – 10 років.

Законодавство України гарантує отримання нового паспорту замість втраченого протягом місяця. Точніше, з дня подання заяви вам повинні видати новий паспорт протягом 20 робочих днів. Існує також процедура термінового отримання, коли з дня заяви ви отримуєте документ протягом 10 робочих днів, або фактично максимум двох тижнів. Однак в такому випадку виготовлення паспорту коштуватиме дорожче.

Тимчасове посвідчення особи

Іноді для оформлення нового паспорту потрібен додатковий час. Так, у випадку проведення процедури встановлення особи строк видачі паспорта може збільшуватися до 2 місяців. Міграційна служба також може продовжити строк видачі паспорту, якщо була крадіжка і йде розслідування.

У будь-якому разі при втраті паспорту ви маєте право отримати тимчасове посвідчення особи. Строк дії такого посвідчення становить один місяць, однак за необхідності його можна продовжувати.

«У разі коли особа, яка заявила про втрату або викрадення паспорта та подала документи для оформлення нового паспорта, знайшла його, вона зобов’язана протягом доби здати знайдений паспорт для знищення до найближчого територіального органу або територіального підрозділу ДМС», – попереджає помічник адвоката.

Не зволікайте з відновленням паспорту, а ще краще – пильно слідкуйте за важливими документами. Це збереже ваш час і гроші, а головне – убезпечить від зайвих хвилювань.

Що робити, якщо ви загубили документи під час війни

Як діяти на території України та за її межами, якщо ви загубили документи або забрати їх немає можливості:

Паспорт громадянина України чи закордонний паспорт
У положенні передбаченому ст. 14-1 Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» зазначено, що паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка), та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, які сформовані у «Дії», мають таку ж юридичну силу, що й звичайні. Тому у разі втрати паспорта варто використовувати мобільний застосунок «Дія».

Подати документи на оформлення ID-картки та закордонного паспорта, а також відновити втрачені документи можна у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).

Також, з 15.03.2022 паспортні послуги знову доступні в підрозділах Державної міграційної служби, які знаходяться в безпечних районах, де не ведуться активні бойові дії. Підрозділи ДМС відновлюють роботу з прийому та надання адміністративних послуг, зокрема, документів для оформлення ID-картки, закордонного паспорта громадянина України, посвідок на постійне та тимчасове проживання.

Права водія та техпаспорт

Кабінет Міністрів України постановив, що посвідчення водія, а також свідоцтва про реєстрацію – діятимуть на території України навіть після закінчення їхнього терміну.

Згідно постанови уряду від 10.05.2022 року з’явилася можливість громадянам, які переїхали тимчасово жити в інше місце (регіон), отримати посвідчення водія в будь-якому сервісному центрі МВС, незалежно від місця складання теоретичного та/або практичного іспитів.

Як відновити документи за межами України
Українські консульства займаються оформленням втрачених та протермінованих документів. У консульстві можна:

• отримати інформаційну підтримку;
• продовжити термін дії закордонного паспорта;
• внести відомості про дітей, молодших 16 років, до паспорта одного з батьків;
• оформити Свідоцтво про підтвердження особи на випадок, якщо у вас є лише внутрішній паспорт (старого зразка), де відсутні записи латиницею.

Адвокатське бюро «Ципін і партнери» НЕ надає послуги щодо відновлення втраченого паспорту та НЕ надає довідки щодо адрес і телефонів державних органів.

Згідно із статтею 237 Кримінального процесуального кодексу огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводить слідчий або прокурор з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Необхідність оперативного проведення огляду надає право на проведення такої слідчої дії до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто до реєстрації кримінального провадження.

«Для проведення огляду слідчим, прокурором, як правило, не потрібно отримувати дозволу у слідчого судді, адже він проводиться, в основному, в публічному місці, якщо це огляд місця події, або в кабінеті слідчого у разі огляду речей та документів, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – Достатньо вольового рішення слідчого чи прокурора. Якщо ж володілець приміщення, де слідчий має намір провести огляд, не надає добровільної згоди на входження правоохоронців до його приміщення чи території підприємства, чи навіть автомобілю, то проводити таку слідчу дію не можна без попереднього отримання дозволу слідчого судді».

Проведення ж обшуку до внесення відомостей до ЄРДР заборонено. Обшук, як правило, проводиться, коли вже відомі певні факти чи інші обставини кримінального провадження. Для проведення обшуку потрібне виключно судове рішення.

«Насправді, слідчий, прокурор має право увійти до житла чи іншого володіння особи до отримання дозволу слідчого судді. Але виключно у невідкладних випадках, пов’язаних з  врятуванням життя людей та майна, або переслідуючи злочинця, – говорить адвокат. – Слідчий, прокурор відразу після такого проникнення повинен звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку».

Обшук особи

«На відміну від законодавства про адміністративні правопорушення, чинний Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає такої процесуальної дії, як огляд особи чи особистий огляд, – зазначає Артем Бондаренко. – Особу може бути обшукано, тільки якщо вона перебуває в житлі чи іншому володінні, де проходить обшук, і у слідчого є достатні підстави вважати, що особа переховує при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Особистий обшук також допускається стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, під час її затримання».

Натомість КПК передбачає певні гарантії прав особи, яку обшукують:

1. На вимогу особи обшук має бути проведений у присутності адвоката, представника. При цьому, для прибуття адвоката, представника слідчий має надати особі три години, протягом яких проводити обшук особи заборонено.
2. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.
3. Обшук особи має проводитися з обов’язковою участю не менш як двох понятих незалежно від використання технічних засобів фіксації відповідної слідчої дії (ч. 7 ст. 223 КПК).
4. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі (ч. 5 ст. 236 КПК України).
5. Під час обшуку може бути тимчасово вилучене майно затриманої особи (ст. 168 КПК України).
6. При проведенні обшуку особа має право робити заяви й зауваження, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

Огляд житла і обшук житла

Частиною 2 ст. 327 КПК встановлює, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, тобто відповідно до ст. 233 та ст. 234 КПК, а отже проводиться виключно на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Разом з тим, згідно з вимогами ст. 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» поняття житло у пункті 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює не лише житло фізичних осіб. Воно може поширюватися на офісні приміщення, які належать фізичним особам, а також офіси юридичних осіб, їх філії, інші використовувані ними приміщення.

Під іншим володінням особи згідно з ч. 2 ст. 233 КПК розуміється транспортний засіб, земельна ділянка, гаражі інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, які знаходяться у володінні особи.

Так як і обшук особи, обшук або огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з обов’язковою участю не менше двох понятих, незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

«Плід отруйного дерева»

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини. Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

Схожу норму містить ст. 87 КПК України, згідно з якою недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно із ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

На практиці органами досудового розслідування допускаються чимало порушень під час проведення огляду, обшуку особи та жила. Зокрема, це проведення особистого обшуку до внесення відомостей до ЄРДР та проведення обшуку під виглядом огляду місця події. Так, часто огляд місця події проводиться в житловому будинку без згоди на це власника та без дозволу слідчого судді. У цьому випадку порушуються принципи кримінального законодавства, і суди можуть визнати отримані у результаті проведення такої слідчої дії докази недопустимими.

Адвокатам добре відомі випадки порушення прав і свобод осіб при проведенні огляду та обшуку. Тож не зволікайте з отриманням професійної правової допомоги, якщо до вас застосовуються ці слідчі дії. Адже справедливого правосуддя можна досягти, лише суворо дотримуючись закону.

Читайте також:

Що робити, якщо вас затримали

Що робити, якщо вас викликають у поліцію

Передати житло в оренду може його власник, від імені якого може діяти представник, що наділений відповідними повноваженнями, а також особи які правомірно володіють житлом (орендар, управитель), яких власник наділив повноваженнями передавати житло в оренду. Тому найперше, що потрібно зробити перед укладенням договору оренди – це впевнитись, що перед вами дійсно власник житла або уповноважена ним особа.

Правовстановлюючими документами на об’єкт нерухомості можуть бути свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості, свідоцтво про право на спадщину з відміткою про державну реєстрацію права власності, витяг з державного реєстру речових прав тощо. Порівняйте дані паспорту орендодавця з даними правовстановлюючих документів власника. Зробіть копії його документів для себе.

У разі, якщо квартира перебуває у спільній власності декількох осіб, то передача квартири в оренду одним із власників можлива лише з письмового дозволу інших співвласників.

«Для того, щоб пересвідчитися в актуальності наданих правовстановлюючих документів, можна отримати інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна, де вказується інформація про власника та наявність будь-яких обтяжень на нерухомість, – розповідає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Сопіна. – Проте, якщо право власності на квартиру зареєстроване до 2013 року, є вірогідність, що в реєстрі цієї інформації не виявиться, адже він почав функціонувати тільки з 2013 року. В такому випадку інформацію про власника можна отримати в БТІ за місцезнаходженням житла».

Що зазначати у договорі

Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України  договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до статті 811 цього кодексу договір найму житла укладається у письмовій формі.

Для договору оренди житлових приміщень передбачено такі істотні умови, як предмет договору та вартість користування. Також необхідно прописати строк дії договору. Якщо в договорі строк не буде зазначено, він вважається укладеним строком на 5 років.

Якщо договір оренди укладається на строк більше року, обов’язково треба зазначити перелік осіб, які проживатимуть з орендарем. У договорі також детально прописують права та обов’язки наймача і наймодавця, гарантії, підстави для його дострокового розірвання, умови пролонгації. Крім цього, в договорі оренди можна прописати порядок розрахунків, право суборенди,  порядок розрахунків за комунальні послуги, порядок здійснення ремонту квартири, описати стан квартири на момент укладення договору тощо.

Найчастіше питання, яке виникає під час підписання договору – чи обов’язково його потрібно засвідчувати нотаріально?

«Слід зазначити, що договір оренди житлових приміщень не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню, він укладається у простій письмовій формі, однак за вимогою однієї зі сторін договір може бути посвідчений нотаріально, – говорить Діана Сопіна. – Нотаріальне посвідчення договору є обов’язковим тільки у випадку укладання договору оренди житла з викупом».

На який строк укладається договір

Згідно із статтею 821 Цивільного кодексу, якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років.

Також необхідно передбачити порядок та умови продовження дії договору оренди та переважне право орендаря на отримання цього приміщення на новий строк. Якщо договір оренди, укладається на строк, менший за 1 рік, орендар не має переважного права на укладання договору оренди на новий строк.

Не пізніше ніж за три місяці до завершення строку договору найму житла наймодавець може запропонувати наймачеві укласти договір на таких же або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк. Якщо наймодавець не попередив наймача, а наймач не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на тих же умовах і на такий же строк.

У разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання (тільки якщо договір оренди укладено на строк більше 1 року).

 Розірвання договору

Згідно із частиною першою статті 825 Кодексу наймач має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою. Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому.

«Договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договір не встановлює триваліший строк, а при короткостроковому наймі – понад два рази. Або якщо відбулося руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає», – розповідає помічник адвоката.

Як бачимо, законодавство досить чітко визначає умови надання житла в оренду та права обох сторін. У будь-якому разі, перш ніж підписувати договір, проконсультуйтесь зі своїм юристом. Адже ваш підпис на договорі, навіть якщо він не засвідчений нотаріально, визначає ваші цивільні обов’язки перед іншою стороною і матиме значення у суді.

Як правило, на оренду локації витрачається близько третини бюджету всього заходу. Щоб зменшити цю суму, фахівці радять бронювати зал заздалегідь, тоді і ціни будуть менші, ніж у передноворічний сезон.

Інший спосіб скоротити витрати – продумати варіант організації заходу у будній день, адже у вихідні оренда завжди коштує дорожче. Можливо також, що для вашого формату достатньо буде орендувати приміщення всього на пару годин, якщо обрана вами локація дозволяє такий варіант. Однак потрібно врахувати і час на підготовку заходу та прибирання, адже як правило, залишити приміщення чистим – входить до обов’язку орендаря, а передати його вам прибраним – до обов’язку орендодавця.

На що звернути увагу

Місцерозташування

Якщо ваші гості живуть в різних кінцях міста, обирайте центральні райони. Також враховуйте зручність транспортної розв’язки, якщо гості їхатимуть громадським транспортом. Оцініть, чи має локація достатню кількість паркувальних місць для гостей на автівках.

Площа

Заходи безпеки під час карантину змушують нас обирати приміщення з розрахунку 5 квадратних метрів на одну особу. Якщо гості сидітимуть за столом, то має бути не більше 4 осіб за одним столом. Якщо сидітимуть окремо, по обидва боки має бути вільна відстань у два метри. Спереду та ззаду від особи теж має бути дистанція. Не забувайте і про дистанцію у два метри між столами.

Зовнішній вигляд залу

Світле та просторе приміщення у стилі лофт може справити навіть приємніше враження, ніж помпезний ресторан. Тому варто звернути увагу на різні варіанти стильних антикафе, що останнім часом популярні у столиці. Це буде більш бюджетним варіантом, порівняно з кафе та ресторанами.

Технічне оснащення

Якщо ви не плануєте лише сидіти за столом, слід подбати про розважальну програму. А для цього вам знадобиться техніка – мікрофони, аудіо чи відео обладнання. Краще, якщо воно надаватиметься в оренду разом з приміщенням. Прослідкуйте, щоб відповідний пункт був у договорі, інакше орендодавець вправі вимагати додаткову плату.

Засоби безпеки

Оглядаючи локацію, зверніть увагу на системи кондиціонування та витяжки. Під час карантину орендодавець повинен забезпечити провітрювання приміщення, а також мати антисептичні засоби. А от про дотримання масочного режиму повинен потурбуватися орендар.

«До 30 листопада 2020 року на усій території України діє карантин вихідного дня, – нагадує адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Журавель. – Із 00:00 суботи до 00:00 годин понеділка забороняється робота кафе, барів, ресторанів. Тобто організувати святковий захід у цей час на вихідних не вийде. У будні дні робота закладів громадського харчування, ресторанів, кафе забороняється з 22:00 до 07:00. Це потрібно врахувати при плануванні вашого свята».

Які обмеження будуть з 01 грудня поки що важко сказати, наголошує адвокат.

«Наприклад, МОЗ пропонує встановити додаткові карантинні обмеження на території України та заборонити проведення всіх масових культурних заходів, обмежити діяльність зон харчування, дитячих кімнат та розважальних зон в ТРЦ», – попереджає вона.

Оформляємо договір

Орендодавець може запропонувати вам підписати договір прямої оренди, якщо він власник, або договір суборенди, якщо він є орендарем. У разі суборенди поцікавтесь, чи має орендар дозвіл власника на здачу локації в суборенду. Ознайомтесь із документами, що встановлюють право власності на приміщення – перевірте, чи правильно вказана адреса та площа будівлі. У договорі обов’язково вкажіть, чи орендуєте ви всю будівлю чи лише її частину, наприклад, кімнату чи поверх.

Вам також можуть запропонувати укласти договір з надання послуг/оренди майна, в якому вказати, що вам надається в тимчасове користування матеріально-технічна база для проведення заходів. Детально вкажіть, що саме та в якій кількості надається в користування.

Найважливішою частиною договору є права та обов’язки орендаря та орендодавця. Поцікавтеся, чи можна приносити на локацію їжу та алкоголь, чи зобов’язаний орендодавець передати вам у користування приміщення у чистому вигляді – без зайвих речей та прибраним. Огляньте меблі, протестуйте техніку. Будь-які недоліки мають бути вказані у договорі, адже потім орендодавець буде вправі вимагати з вас сплати пошкоджень у повному обсязі.

До ваших обов’язків як орендаря, швидше за все входитиме дотримання громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, правил санітарної та пожежної безпеки, а також недопущення дій, що створюють небезпеку для оточуючих. Орендар також сам повинен дбати про свої речі та не залишати їх без нагляду. Адже відповідальність за їхнє збереження орендодавець не несе.

Додаткові послуги

Заклади, де головним є харчування, тобто кафе та ресторани, можуть надавати зал при  мінімальному замовленні їжі та напоїв на людину. В такому випадку ви зекономите на оренді залу. Але цей варіант може виявитися дорожчим, ніж оренда приміщення та організація в ньому харчування власноруч. Тоді вам на допомогу прийдуть кейтерингові компанії.

Іноді локації пропонують додатковий сервіс у вигляді повного обслуговування, в тому числі кейтерингу. Такий варіант дозволить вам зняти із себе частину організаційних проблем, якщо ваш бюджет це дозволяє.

Більш економний варіант – приготувати частування самим. В такому разі заздалегідь дізнайтеся, чи є у вашій локації холодильник, мікрохвильовка, кухонне приладдя. Врахуйте також, що кейтерингові компанії надають послуги офіціантів. Тут важливо не переоцінити свої можливості – підносити посуд та їжу не так просто і забирає багато часу, який міг би бути витрачений на приємне спілкування.

Додаткові витрати можуть стосуватися оплати послуг музикантів чи діджея, прибирання, а також оплати адміністратору майданчика, якщо такий є. А от прикрасити зал цілком можна своїми силами, не звертаючись до агентств. Додайте творчості – і ваш захід обов’язково запам’ятається гостям яскравістю та оригінальністю.

Основні зміни стосуються користування засобами безпеки – причому як з боку водіїв, так і з боку пасажирів та навіть пішоходів. Зі спрощень – мотоцикли з боковим причепом тепер належать до категорії А, а не B1. Тобто водіям цих транспортних засобів тепер в посвідченні водія достатньо мати категорію А (раніше потрібна була категорія В1).

Безпека водіїв

Зменшено перелік осіб, яким дозволяється не пристібатись ременями безпеки в автомобілях. Зараз «дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів». Раніше це також могли робити водії таксі та інструктори учбових транспортних засобів.

Безпека пасажирів

Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні користуватися засобами пасивної безпеки (підголівниками, ременями безпеки, де їх установка передбачена конструкцією), а пасажири з інвалідністю можуть не користуватися ними тільки якщо їх фізіологічні особливості унеможливлюють користування.

Артем Бондаренко, адвокат

Втім, на думку адвоката АБ «Ципін і партнери» Артема Бондаренка, нововведення не вирішить проблему непристебнутого ременя безпеки, адже штраф за це порушення залишається низьким – 51 гривня.

Безпека пішоходів

Пішоходів в Україні, які пересуваються узбіччям або проїзною частиною, в умовах недостатньої видимості повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

«Обов’язок використання світлоповертальних елементів – похвально, але головне, як це контролюватиметься на практиці, – зазначає адвокат. – Скоріш за все, норма використовуватиметься для виправдання дій водія у справах ДТП з потерпілими, які в порушення ПДР були без необхідних засобів. Навряд чи можна очікувати покарання пішоходів у звичайних умовах, які прогулюються ввечері тротуарами без жилетів чи стрічок».

Номерні знаки

Забороняється змінювати форму, розміри, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу. Забороняється наносити на номерні знаки додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Смуги руху

Нова редакція правил дорожнього руху передбачає, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів дозволяється рух і зупинка велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Водію, який повертає праворуч на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, дозволено виконувати поворот із цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

«Цілком логічно, що полосу для громадського транспорту дозволили використовувати велосипедистам, адже швидкість руху громадського транспорту як правило нижча за потік машин», – говорить Артем Бондаренко. За його словами, загалом до правил дорожнього руху не внесено якихось глобальних змін: «Водіям ще раз нагадали про необхідність дотримання безпеки під час користування транспортними засобами та дещо удосконалили ПДР відповідно до сучасних умов».

Закон максимально чітко і вичерпно визначає підстави для затримання. Продемонструвавши співробітникам поліції свою обізнаність із нормами права, ви значно збільшите свої шанси на самозахист та уникнете помилок, які набагато легше не допустити, ніж потім виправляти. 

Катерина Коваленко, адвокат

«Право на свободу та недоторканність гарантоване 29 статтею Конституції України, – говорить адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – Згідно цією статтею, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Однак у частині 3 статті йдеться і про те, що затримати особу без рішення суду можливо у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити».

Тож не завадить знати, у яких випадках можливе затримання без рішення суду. Закон визначає, що кримінальне затримання без судового рішення може відбуватися лише:

• уповноваженою службовою особою правоохоронного органу лише стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі і лише за умов, що цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або якщо відразу після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
• уповноваженою службовою особою правоохоронного органу щодо підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і лише у разі, якщо він не виконав покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу обов’язки або не виконав вимог щодо внесення коштів як застави чи документів на підтвердження цього;
• будь-якою особою при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення чи в ході безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. У цьому разі особа, яка здійснила затримання, повинна негайно доставити затриманого до найближчого відділку міліції або повідомити міліцію (за тел. 102) про затримання і місцезнаходження затриманої особи.

Види затримання

Розрізняють кримінальне, адміністративне та запобіжне затримання.

Кримінальне затримання в усіх інших випадках, крім вже зазначених, може здійснюватися виключно на підставі рішення суду. Під час досудового розслідування суддя зі спеціальним статусом – слідчий суддя вирішує питання про затримання з метою приводу та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час судового розгляду ці питання вирішує суд.

Адміністративне затримання здійснюється тільки уповноваженими законом службовими особами (ст.262 Кодексу України про адміністративні правопорушення) і виключно з метою припинення адміністративного правопорушення (коли вичерпано інші заходи впливу) чи оформлення вже вчиненого правопорушення (встановлення особи, складення протоколу, якщо воно є обов’язковим, а зробити це на місці неможливо), а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Забороняється затримання в адміністративному порядку для збирання доказів у кримінальному провадженні.

Запобіжне затримання мають право проводити працівники міліції з метою соціального чи медичного контролю за певними особами для захисту життя та здоров’я самих затриманих або оточуючих. Йдеться про дітей віком до 16 років, які залишились без опікування, осіб у стані сп’яніння, які перебувають у громадських місцях і втратили здатність самостійно пересуватись чи можуть завдати шкоди собі або оточуючим людям та осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе та оточуючих людей. Таке затримання допускається лише у випадку, коли досягнути мети захисту цих осіб і оточуючих за допомогою менш обмежувальних заходів неможливо.

Дії при затриманні

Якщо вас затримали, дізнайтеся якомога більше про підстави затримання, відомості про осіб, які здійснили затримання: прізвище, ім`я, місце роботи, номер службового посвідчення. Це полегшить у подальшому оскарження тих їх рішень, дій чи бездіяльності, які мають ознаки незаконних. Після доставлення до місця тримання затриманих необхідно відразу дізнатися дані особи, відповідальної за перебування затриманих, адже така особа відповідає за законом за дотримання всіх прав затриманого (ст.212 КПК). Зокрема, вимагайте від цієї особи негайної реєстрації, роз’яснення підстав затримання та прав затриманого. Слід вимагати складання протоколу про затримання і переконатися у достовірності відомостей, які до нього вносяться. Закон вимагає детального фіксування затримання у протоколі, зокрема внесення до нього відомостей про особу, яка склала протокол, дати та точного часу (година і хвилини) затримання, підстав затримання, результатів особистого обшуку, клопотань, заяв чи скарг затриманого, переліку прав та обов’язків, підпису особи, яка склала протокол.

Максимальний строк затримання без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Проте затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 60 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Право на захист

Будучи затриманим, ви маєте право вимагати ознайомлення і роз’яснення прав, передбачених Конституцією і законами України для затриманих осіб, причому обов’язок ознайомити вас із ними законом покладено на службову особу, яка здійснила затримання (ч.4 ст.208 КПК).

Затримана особа має право вимагати надання можливості повідомити про факт затримання і конкретне місце свого перебування близьких родичів, членів сім`ї чи будь-яких інших осіб на її вибір. За законом особа має право сама здійснити таке повідомлення, а правоохоронці зобов’язані надати їй засоби зв’язку для цього.

Адвокат Катерина Коваленко радить пам’ятати про конституційне право на мовчання та не слухати слова правоохоронців, що ваше мовчання підтверджує підозри.

«До приїзду адвоката нічого не підписуйте і не розповідайте особі, яка вас затримала. Відповідно до ст. 63 Конституції ви маєте право відмовитися від дачі показів, – говорить вона. – Також якщо у вас є свій адвокат, ви маєте право вимагати залучення саме вашого адвоката, а не з центру безоплатної допомоги».

Слід знати, що закон зобов’язує саме правоохоронців, які здійснили затримання, слідчого та прокурора надати особі допомогу у встановленні контакту з обраним нею захисником або з особами, які можуть запросити захисника, а також надати засоби зв’язку для цього. Також закон забороняє правоохоронцям і суддям надавати рекомендації особі щодо залучення конкретного захисника. А відмова від захисника, зроблена у відсутності захисника і без надання можливості поспілкуватися з ним конфіденційно, за законом є недійсною, вважається порушенням права на захист та карається законом.

Тож якщо вас затримали, намагайтеся якомога швидше зв’язатися з адвокатом. Довірте свою справу професіоналам, які гарантують захист ваших прав, як того вимагає закон.