Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

За порушення суб’єктами господарювання норм закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено штраф у розмірі від 300 до 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 5100 до 6800 гривень). Однак, як йдеться у частині 6 статті 57 штраф накладається лише за повторне порушення протягом року вимог закону. Загалом же процедура контролю за дотриманням норм закону виписана так, що оштрафувати суб’єкта господарювання буде досить складно, вважають юристи.

Поліція не штрафуватиме за мову

Закон не наділяє Національну поліцію повноваженнями склади акти, протоколи чи виносити постанови про накладення штрафу з мовних питань. Такі повноваження має виключно Уповноважений із захисту державної мови або його представники, працівники Секретаріату Уповноваженого. Згідно штатного розкладу, затвердженого урядом, кількість працівників Секретаріату визначена у кількості 50 осіб на всю країну. Тому у своїй пам’ятці «Як діяти у разі порушення вашого права на обслуговування українською» Уповноважений по суті визначає лише один спосіб впливу на порушника – подати скаргу.

Згідно із законом залучення працівників поліції можливе, але воно здійснюється лише за вмотивованим зверненням Уповноваженого із захисту державної мови, в якому має зазначатися, які саме дії пропонується вчинити працівникам поліції. Тобто залучати працівників поліції – одне із повноважень Уповноваженого, які він має для здійснення контролю за використанням державної мови.

В яких випадках можна скаржитись Уповноваженому

адвокат АБ «Ципін і партнери» Марина Суткович

«Частина 2 статті 30 закону вимагає від підприємств, установ та організацій всіх форм власності, а також від фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів господарювання, що обслуговують споживачів, здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги державною мовою, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Марина Суткович. – При цьому інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами. Однак згідно частини 3 цієї ж статті на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін».

Отже, якщо вам зручніше розмовляти російською, ви цілком можете попередити про це працівника підприємства чи установи, і спілкуватися з ним тією мовою, яка вам зручна, за умови, звичайно, що вас розуміють.

Скарга – не обов’язково штраф

Якщо Уповноважений все ж таки отримав скаргу щодо дотримання стандартів державної мови, зовсім не факт, що результатом її розгляду стане притягнення кого-небудь до відповідальності. Згідно з частиною 5 статті 55 Уповноважений може залишити скаргу без розгляду, зокрема, якщо скарга не містить обґрунтування.

Іншими результатами розгляду скарги можуть бути здійснення мовної експертизи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, або здійснення контролю за застосуванням державної мови. В чому ж полягає контроль з боку Уповноваженого або його представників? І коли вони мають право накладати штраф?

Під час здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений має право одержувати на свою вимогу копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю, від громадських об’єднань, політичних партій, інших юридичних осіб. Ці документи мають йому бути надані впродовж 30 днів від дня надходження відповідного запиту. А вже за результатами здійснення контролю Уповноважений або його представники складають відповідний акт.

Акт чи протокол?

Якщо щодо вашого суб’єкта господарювання склали акт, це означає, що ви повинні усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акту. Акт не може містити жодних штрафних санкцій.

І лише у разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених законом, Уповноважений або його представник складають протокол. Згідно із частиною 4 статті 57 протокол про правопорушення підписується особою, яка його склала, та суб’єктом господарювання, який притягається до відповідальності за порушення, або його представником. Фактично ця норма змушує Уповноваженого або працівників його Секретаріату приїжджати особисто до суб’єктів господарювання, щоб отримати їхній підпис на протоколі. Але таких працівників лише 50 на всю країну, а сам Уповноважений скаржиться не недостатнє фінансування Секретаріату для виконання своїх повноважень. Тож скоріш за все, бізнес не особливо відчує гніт від «мовних» штрафів.

І протокол – це ще не штраф

Постанова про накладення штрафу виноситься Уповноваженим тільки після розгляду справи про порушення суб’єктом господарювання вимог закону щодо використання мови. Справа про накладення штрафу повинна розглядатися за участю представника суб’єкта господарювання або у разі його відсутності, якщо він був попереджений і не надав клопотання про відкладення розгляду справи. Постанова про накладення штрафу має бути надіслана суб’єкту господарювання у триденний строк після її прийняття.

Необхідно зазначити, що закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вносить зміни також до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вони передбачають можливість штрафувати не тільки суб’єктів господарювання, а й фізичних осіб, приміром працівників сфери обслуговування. Але такі зміни вступають в силу лише з 16 липня 2022 року. До тих пір Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови доведеться обмежитися лише розглядом скарг на суб’єктів господарювання.