Monthly Archives: Квітень 2022

Деякі представники бізнесу не мають можливості виконувати свої господарські зобов’язання перед контрагентами. Деякі попри все продовжують функціонувати та виконувати зобов’язання у тій частині, яку виконати реально.

Однак, у всіх суб’єктів господарювання виникає питання щодо відповідальності за невиконання господарських зобов’язань та роль форс-мажорних обставин під час війни.

Що ж таке форс-мажорні обставини та як вони засвідчуються?

Поняття форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) закріплено у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» № 671/97-ВР від 02 грудня 1997 року. Так, відповідно до ст. 14¹ цього закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ст. 14¹ цього ж Закону Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Водночас, в умовах війни з Російською Федерацією, Торгово-промислова палата України спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин та 28 лютого 2022 року листом №2024/02.0-7.1 відразу для всіх засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військової агресії РФ проти України.

Однак, вважаємо, що вищезазначений лист не може бути підставою для безумовного звільнення будь-кого від відповідальності за порушення виконання зобов’язань за договором.

Правовий статус цього листа є незрозумілим, так як у ТПП немає повноважень видавати універсальні сертифікати для необмеженого кола осіб. Рекомендуємо такий лист розглядати як попереднє підтвердження форс-мажору, яке в подальшому надасть можливість отримати сертифікат по конкретному договору у разі необхідності.

Чи потрібно повідомляти контрагента про настання форс-мажорних обставин?

Так. У разі неможливості виконувати зобов’язання необхідно за першої можливості після настання форс-мажору, до отримання сертифіката Торгово-промислової палати України, невідкладно звернутися до контрагента та повідомити про це.

В умовах сьогодення традиційні способи здійснення повідомлень (надсилання поштою) можуть бути недоступними. У такому разі рекомендуємо здійснити повідомлення контрагента будь-яким іншим способом, який дозволяє фіксацію надсилання: електронною поштою, sms-повідомленням або ж за допомогою месенджерів, які зазначені у реквізитах вашого договору.

Чи звільняється контрагент від відповідальності за невиконання умов договору?

Форс-мажорні обставини, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов’язання. Тобто, від нарахування штрафів/пені за неналежне виконання зобов’язань.

Однак, звернемо увагу, що звільнення від відповідальності за неналежне виконання господарських зобов’язань перед контрагентом у жодному разі не можна ототожнювати з правом взагалі не виконувати взяті на себе зобов’язання.

Наприклад, форс-мажорні обставини не дають можливості не сплачувати чи зменшити оплату за договором оренди. При цьому орендар повинен пам’ятати, що у разі виникнення спору з власником щодо можливості використання орендованого майна в період воєнного стану саме орендар повинен буде довести, що можливості користування у нього не було.

Зауважимо, що однією з обов’язкових умов визнання обставини такою, що дає підставу для звільнення від відповідальності саме за невиконання умов договору, є причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажорною обставиною та конкретними договірними зобов’язаннями, які суб’єкт господарювання не може виконати належним чином.

Тобто, сторона господарського зобов’язання повинна довести, що наявні обставини (війна, загальна військова мобілізація, введення комендантської години та військові дії) мають безпосередній вплив на конкретне господарське зобов’язання.

Підсумовуючи, зазначимо, що кожен випадок неможливості належного виконання зобов’язань необхідно аналізувати окремо з визначенням конкретних обставин та вимог господарського договору.

З впровадженням воєнного стану по всій території держави, право громадян України на недоторканість їхньої власності зазнало обмежень.

Законодавчий механізм відчуження в умовах воєнного стану регулюється Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – «Закон»).

Закон оперує двома основними поняттями та порядками: «примусове відчуження майна» та «вилучення майна». Статтею 1 цього Закону встановлено, що примусовим відчуженням майна є позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості. У свою чергу, вилучення майна означає позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Далі більш детально буде розглянуто питання саме примусового відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності.

Хто ухвалює рішення про примусове відчуження майна?

Рішення про примусове відчуження майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану приймається військовим командуванням, що має бути погоджене  відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Проте варто звернути увагу, що у місцевостях, де ведуться бойові дії, Закон дозволяє здійснювати примусове відчуження майна за рішенням військового командування без вказаного погодження.

Наголошуємо, що начальник патруля, старший вартовий, командир загону територіальної оборони тощо не мають права відчужувати майно.

Які документи складаються при примусовому відчуженні майна?

Складається акт про примусове відчуження або вилучення майна, що виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 31.10.2012 року.

В акті повинно бути зазначено:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

для юридичних осіб – повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

для фізичних осіб – прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації;

для нерухомого майна – відомості про місцезнаходження (адреса);

для рухомого майна – відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Оцінка майна

У разі примусового відчуження майна до акту додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, із залученням суб’єктів оціночної діяльності у порядку, встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України».

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності така оцінка проводиться органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

У разі якщо попередній власник не згоден з оцінкою майна, він може звернутися до суду.

Порядок відшкодування

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного може здійснюватися двома способами:

• з попереднім повним відшкодуванням його вартості;
• з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою. До заяви додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Чи можна повернути відчужене майно?

Законом передбачена можливість повернення відчуженого майна у випадку скасування правового режиму воєнного стану та збереження відчуженого майна, а також коли колишній власник наполягають на поверненні такого майна. У такому разі повернення здійснюється в судовому порядку.  Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно.

Як наслідок, відчуження майна громадян допускається лише за виключних обставин, за попереднім рішенням конкретних осіб, обов’язково на оплатній основі та із чітким документальним оформленням. У свою чергу, недотримання, встановлених законом правил та процедур, тягне за собою настання відповідальності, передбаченої законодавством України.