Чи можна користуватися соцмережами на роботі та що за це буває?
Користувачі витрачають на соцмережі більше часу, ніж на спілкування та догляд за собою
Проблема доступу офісних працівників до соцмереж у робочий час турбує переважну більшість роботодавців. Це й зрозуміло, адже користування соцмережами краде в їхніх підлеглих купу часу, відволікає від роботи та згубно впливає на успіх компанії.
Самі працівники українських компаній не приховують, що соцмережі відчутно впливають на продуктивність їхньої праці. Так, опитування порталу HeadHunter Україна показало: кожен десятий працівник визнає, що не може сконцентруватися на виконанні своїх завдань, адже кілька разів на день відволікається на перегляд стрічки новин.
Вражає й загальна статистика. За результатами досліджень Mediakix, середньостатистичний користувач проводить у соціальних мережах майже дві години на добу і цілих 5 років та 4 місяці за життя. А загальний час, проведений у соцмережах, переважає час, відведений на їжу, спілкування з рідними та друзями й навіть догляд за собою.
Щодо найпопулярніших ресурсів світу, де найчастіше сидять користувачі, то, за результатами того ж Mediakix, перше місце посів YouTube. На нього користувачі витрачають до 40 хвилин на день. На другому місці – Facebook (35 хвилин), далі – Snapchat (25 хвилин) та Instagram (15 хвилин).
В України ж перелік найбільш відвідуваних сайтів за останні кілька років не змінився. Так, нещодавно дослідницька компанія Factum Group склала рейтинг найпопулярніших платформ за січень 2018 року. У трійці лідерів традиційно опинився пошуковик Google, YouTube та Facebook.
Як карають за соцмережі на роботі за кордоном? Та чи карають узагалі?
Тим часом дискусії з приводу того, чи може працівник користуватися соцмережами, перебуваючи на роботі, набирають обертів. Хтось вважає, що це є порушенням трудової дисципліни, а хтось переконаний, що перевірка роботодавцем особистої пошти працівника та його сторінок у соцмережах є порушенням прав та втручанням в особисте життя підлеглого.
Свою однозначну позицію з цього приводу висловив Європейський суд з прав людини. Показовою у 2007 році стала справа «Копленд проти Сполученого Королівства», де заявниця оскаржувала своє звільнення через користування соціальними мережами у робочий час.
Суд постановив, що Сполучене Королівство допустило втручання у приватне життя заявниці, оскільки вона не була попереджена про те, що її дзвінки та листування може контролювати роботодавець. До того ж у момент перевірки було відсутнє законодавство чи внутрішнє регулювання коледжу (працівником якого була заявниця), яке б допускало перевірку використання працівником телефону, електронної пошти або інтернету на роботі. Через це суд встановив, що таке втручання є незаконним.
Ще одне цікаве рішення ЄСПЛ виніс у січні 2016 році по справі «Барбулеску проти Румунії» щодо права роботодавця контролювати електронне листування працівників у робочий час. На відміну від рішення по попередній справі, цього разу заявник знав та був повідомлений про заборону роботодавця використовувати технічні засоби для особистих потреб.
У своєму позові він стверджував, що його права на приватне життя та таємницю кореспонденції порушили, адже роботодавець перевіряв його електронне листування, що містило й особисте листування з братом та нареченою щодо стану здоров’я та сексуального життя.
Ключовим фактом для рішення суду стало те, що локальними актами роботодавця було категорично заборонено будь-яке використання комп’ютерів, сканерів, телефонів та факсу для особистих цілей. Утім, працівник ці вимоги проігнорував, за що був звільнений.
Румунські суди першої та апеляційної інстанції визнали правоту роботодавця. ЄСПЛ також встановив, що перевірка була законною, адже внутрішні правила компанії передбачали подібні дії роботодавця.
Чи можуть в Україні звільнити за користування соцмережами?
Такі правила можна зустріти й в українських контрактах між роботодавцями та працівниками. Якщо ж роботодавець окремо їх не прописав, стежити за своїми працівниками він не має права, тим паче – звільняти через користування соцмережами в робочий час.
Кодекс законів про працю України не регулює питання того, чи може роботодавець моніторити соціальні мережі працівника, щоб з’ясувати, чим той займається в робочий час в інтернеті:
Водночас адвокати запевняють, що роботодавець не має права знімати робочий процес на відеокамеру та здійснювати аудіозапис без згоди працівника. Це загальне правило випливає з Конституції України, де забороняється втручання у приватне життя і збирання інформації проти волі особи.
Задля уникнення спорів трудові відносини між роботодавцем та найманим працівником треба правильно оформити документально. А щоб не виникало конфліктів через користування соціальними мережами, треба вирішувати це питання заздалегідь. Так, відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України, коли працівника беруть на роботу, роботодавець зобов’язаний повідомити його (під розписку) про умови праці, зокрема й про можливість та порядок (якщо це дозволено) використання працівником технічних засобів, що містяться на робочому місці, для особистих потреб.
Чому треба попереджати працівника про контроль? Важливо, щоб він чітко усвідомив, що роботодавець втручатиметься в його особисте листування чи дзвінки.
Водночас працівникам слід пам’ятати про свої обов’язки перед роботодавцем. Зокрема, стаття 139 КЗпП передбачає, що працівники зобов’язані працювати чесно й сумлінно, своєчасно й точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової й технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, а також дбайливо ставитися до майна власника, із яким вони підписують трудовий договір.
