Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Monthly Archives: Май 2018

Робота за договором: переглядаємо відносини з працівниками

Опубликовано: 30.05.2018 в 17:17

Автор:

Категории: Юридичні поради

Якщо треба продовжити договір

Кваплячись із пролонгацією договору, який добігає чинності, спершу перегляньте умови щодо строків.

Чимало довгострокових договорів містять умову про автоматичне продовження на новий строк. Тому в тексті угоди може бути фраза такого змісту: «За відсутності заперечення обох сторін договору договір вважається продовженим на новий строк…».

У цьому разі для пролонгації договору на новий строк жодних додаткових документів складати не потрібно.

Якщо ж у договорі немає жодних умов щодо порядку його продовження або ж зазначено, що договір може бути продовжено сторонами на новий строк, то для його продовження необхідно скласти додаткову угоду до договору.

Додаткові угоди складають у тій самій формі, що й основний договір. Тому, якщо ваш договір було посвідчено в нотаріуса, й додаткову угоду до нього теж доведеться посвідчувати нотаріально.

Зазначте в додатковій угоді дату її складання, а також те, до якого саме договору її складено, — зазначає Тетяна Журавель, юрист адвокатського бюро «Ципін і партнери»

Якщо необхідно розірвати угоду достроково

Зазвичай розірвати договір до закінчення строку його чинності можна за взаємною згодою сторін. Це цілком законно й зазначено у статтях 604 та 651 Цивільного кодексу (ЦК).

Якщо ви й співробітник вашої компанії дійшли згоди щодо цього, оформіть це відповідними документами. Наприклад, додатковою угодою про дострокове розірвання договору. Або ж обміняйтеся листами, підписаними обома сторонами чи уповноваженими представниками сторін.

Та інколи договір можна розірвати достроково й без взаємної згоди сторін. Ці випадки прямо передбачені законодавством.

Як-от, коли за договором оренди орендар не сплачує орендної плати понад три місяці поспіль (у разі щомісячної оплати орендних платежів), як це передбачено ст. 782 ЦК. Орендодавець має право відмовитися від договору оренди. Такий договір буде вважатися розірваним із моменту отримання орендарем відповідного повідомлення від орендодавця, — уточнює юрист Тетяна Журавель

Якщо є необхідність змінити деякі умови чинного договору

За загальним правилом, у такому разі також знадобиться згода сторін на коригування умов договору, на що вказує стаття 651 ЦК. Водночас цією самою статтею ЦК передбачено, що така згода необхідна, якщо інше не передбачено умовами договору.

Тому спершу вивчіть умови чинного договору. Якщо згідно з ними у вас є право в односторонньому порядку змінювати умови договору, то для внесення змін достатньо просто повідомити співробітника компанії про зміну умов договору письмово.

Якщо ж про зміну умов договору нічого не зазначено, то змінити договір можна шляхом складання відповідної додаткової угоди до договору.

Та завжди краще, щоб текст договору склав або перевірив фахівець із права. Оскільки неуважність і недостатня грамотність під час складання договору, помножені на «турботу» автоматичного виправлення орфографії, можуть привнести в його текст чимало курйозів.

Ми знаємо, як перевірити чинний та скласти новий договір, умови якого працюватимуть на ваш бізнес, убезпечать від ризиків та систематизують роботу компанії.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

 

Відпустки в Україні: чому, коли та як довго українці можуть відпочивати

Опубликовано: 30.05.2018 в 16:32

Автор:

Категории: Юридичні поради

Які існують оплачувані відпустки:

  • щорічна
  • навчальна
  • творча
  • для участі в змаганнях
  • соціальна (по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до 3-х років, у зв’язку з усиновленням)

Також бувають відпустки без збереження заробітної платні (за власний рахунок).

Тривалість щорічної відпустки

Загальна тривалість щорічної відпустки становить 24 календарні дні. Тривалішу щорічну відпустку надають деяким категоріям працівників у зв’язку з характером їхньої праці (наприклад, учителям).

Інвалідам I та II груп надають щорічні основні відпустки тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.

Працівникам віком до вісімнадцяти років надають щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день.

Коли можна піти у відпустку

Адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова наголошує, що працівник може піти у щорічну оплачувану відпустку, якщо пропрацює на підприємстві півроку.

Та навіть якщо він працює менше півроку, він також може піти у відпустку. В такому разі тривалість щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну визначають пропорційно до відпрацьованого часу. Зазвичай за місяць нараховується два дні такої відпустки.

Інколи повнотривалі щорічні відпустки надають до настання шестимісячного терміну безперервної роботи, наприклад:

  • жінкам — перед відпусткою по вагітності та пологах або після них, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда
  • інвалідам
  • працівникам віком до вісімнадцяти років
  • чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці по вагітності та пологах
  • особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання
  • сумісникам  одночасно з відпусткою за основним місцем роботи
  • працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою
  • працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації
  • працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного (амбулаторно — курортного) лікування
  • батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу
  • в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором

Відмовити у щорічній відпустці керівництво не має права. Крім того, воно не може не давати відпустку повної тривалості протягом двох календарних років поспіль, а неповнолітнім і тим, хто працює на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці, — протягом року.

Відкликання зі щорічної відпустки за згодою працівника можливе лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства і тощо.

Як можна розділити відпустку

Щорічну відпустку на прохання працівника можуть поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14-ти календарних днів.

Зазвичай невикористану частину щорічної відпустки працівнику мають надати до кінця робочого року. Але не пізніше 12-ти місяців після закінчення робочого року, за який надають відпустку. Тобто невикористана відпустка компенсується роботодавцем грошима.

Оплата відпустки й компенсація за невикористану відпустку

Заробітну плату за час відпустки треба виплачувати не пізніше, ніж за три дні до її початку. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше 24-х календарних днів.

Щорічна відпустка на вимогу працівника можна перенести на інший період у разі:

  • порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки
  • несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати  працівнику за час щорічної відпустки

Роботодавець не може відмовити працівнику в законній щорічній відпустці, — наголошує Тетяна Войнова

Також роботодавець не може змусити працівника перевіряти пошту або працювати віддалено під час відпустки без згоди цього працівника.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

🔥 У чому різниця між адвокатом та юристом? І чому це важливо

Опубликовано: 30.05.2018 в 16:28

Автор:

Категории: Юридичні поради

Рівня бакалавра мало, щоб стати адвокатом, нотаріусом, суддею або прокурором

У юристів є різні освітні рівні: молодший бакалавр, бакалавр і магістр. А з 2017 року в Україні скасовують рівень «спеціаліст». Дипломи спеціаліста, отримані до цього, прирівнюють до дипломів магістра.

Повна юридична освіта — це диплом магістра. Тому рівня бакалавра, який хоч і розглядають як автономний, недостатньо, щоб стати адвокатом, нотаріусом, суддею або прокурором. Та й щоб отримати юридичну посаду в державних організаціях та корпоративному секторі зазвичай теж потрібна повна вища освіта.

Про юристів, їхні повноваження та обмеження

Будь-хто, в кого є диплом про юридичну освіту. Рівень знань магістра при цьому вище, ніж бакалавра. Але вони обидва можуть працювати у сфері юридичних послуг: консультувати, складати юридичні документи, представляти клієнтів у суді.

Індивідуальні послуги в галузі права може надавати фізична особа-підприємець (ФОП). Для такої юридичної практики ліцензія не потрібна (не плутати з адвокатським статусом).

Тому перевірка рівня кваліфікації «просто юриста» — це турбота клієнта й роботодавця. Якщо для вирішення службових завдань потрібні не стільки юридичні знання і навички, а організаторські компетенції та ділові зв’язки, то диплому звичайно не надають великого значення.

За дорученням від юридичної або фізичної особи юрист може здійснювати різні юридичні дії. Наприклад, представництво в суді, але тут важливо врахувати зростання обмежень адвокатської монополії.

Компетенція юриста, й особливо корпоративного (inhouse), не обов’язково поступається адвокатській. І тим більше, якщо він спеціалізується у галузях права, далеких від кримінального процесу.

Inhouse-юрист працює в міжнародному приватному праві, господарському, договірному, патентному, податковому, банківському і корпоративному.

Юрист може скласти заяву (формуляр) при зверненні до Європейського суду з прав людини і представляти клієнта в суді, не будучи адвокатом. Українська адвокатська монополія не поширюється на правила ЄСПЛ. Але юрист повинен володіти мовою судочинства (англійською або французькою).

Про адвоката і те, чому не кожен може ним стати

Доступ до професії адвоката вимагає додаткової атестації й окремих практичних навичок у сфері правової допомоги.

Стати адвокатом може той, у кого є повна вища юридична освіта, мінімум 2 роки юридичного стажу після отримання диплома, відсутність судимостей і психіатричних протипоказань.

Адвокатами не можуть стати ті, в кого є не погашена або не знята судимість, хто обмежений у дієздатності, позбавлений права займатися адвокатською практикою, колишні адвокати, звільнені за корупційні порушення судді, прокурори, слідчі, нотаріуси та державні чиновники.

З метою запобігання корупції адвокатською діяльністю не можна займатися депутатам і чиновникам певного рангу, військовослужбовцям, нотаріусам і судовим експертам.

Статус адвоката дає право займатися професійною юридичною практикою одноосібно (як самозайнята особа), у складі адвокатського бюро або об’єднання.

Що таке адвокатська таємниця

Будь-яка інформація, що стала відома адвокату або його персоналові (стажисту, помічнику адвоката) у зв’язку з дорученням клієнта, а також зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, зокрема на електронних носіях, — це адвокатська таємниця. Адвокат не може розголошувати її без згоди клієнта.

Тому ніхто не має права вимагати відомості, що становлять адвокатську таємницю. Заборонено залучати адвоката до конфіденційної співпраці під час проведення оперативно-розшукових чи слідчих дій, якщо ця співпраця може призвести до розкриття такої таємниці.

Що може адвокат і чого не може юрист

За законом, адвокат має широкі спеціальні права. Він може звертатися з адвокатськими запитами до органів державної влади та місцевого самоврядування, збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази, запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їхні копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб з їхньої згоди.

Адвокат має дотримуватися присяги та правил адвокатської етики, на вимогу клієнта надавати звіт про виконання послуг, повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Адвокат не може займати у справі позицію всупереч волі клієнта, за винятком самообмови клієнта. Він не може відмовлятися від надання правової допомоги, крім встановлених випадків. Йому заборонено розголошувати персональні дані про клієнта (за винятком подачі інформації у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження знаряддям масового знищення).

Кожному заборонено перешкоджати адвокату, погрожувати відповідальністю, втручатися в правову позицію, діяльність і спілкування з клієнтом, ототожнювати адвоката з клієнтом.

А проводити стосовно адвоката оперативно-розшукові або слідчі дії можна тільки за рішенням суду, винесеного за поданням генерального прокурора та інших осіб, визначених законом.

Тобто в статусу адвоката є ряд переваг у порівнянні зі звичайним юристом, хоча більшість з них прямо або опосередковано пов’язані з кримінальним судочинством.

Юрист Адвокат
Освіта Вища юридична (зазвичай, магістр) Вища юридична (тільки магістр)
Додаткова атестація Кваліфікаційний іспит, стажування, присяга
Об’єктивний тест Диплом юриста Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката
Юридичні консультації Усні та письмові Усні та письмові
Представництво в судах інших осіб Обмежений, з урахуванням адвокатської монополії Широке, в судах усіх спеціалізацій та інстанцій
Захист від кримінального обвинувачення Виняткове право на представництво в судах і правоохоронних органах
Звернення в Європейський суд Складання заяви та представництво Складання заяви та представництво
Професійні можливості Особиста компетентність і загальне законодавство Особиста компетентність, загальне законодавство та спеціальний закон про адвокатуру
Професійні обов’язки Посадова інструкція, цивільно-правовий договір Закон про адвокатуру, присяга, правила адвокатської етики, договір із клієнтом
Відповідальність за якість юридичної допомоги/супроводження Трудовий або цивільно-правовий договір (частіше відсутнє) Регулюється законом про адвокатуру (аж до позбавлення статусу)
Відповідальність за дотримання етики Не регламентована Регулюється законом про адвокатуру та правилами адвокатської етики (аж до позбавлення статусу)

Адвокатська монополія: що зміниться

Нещодавні зміни в Конституції надали адвокатам виняткові повноваження щодо представництва в суді та захисту від кримінального обвинувачення. Цим можуть займатися тільки адвокати, за винятком судового представництва.

Судове представництво – традиційне адвокатське заняття. Раніше конкуренцію некримінальним адвокатам складали звичайні юристи, зокрема значна армію inhouse-юристів. Але тепер останні змушені або залишити це поле діяльності, або стати адвокатами.

Монополію на судове представництво запровадять у кілька етапів:

  • у Верховному Суді й судах касаційної інстанції – з 1 січня 2017
  • у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018
  • в судах першої інстанції – з 1 січня 2019
  • представництво органів державної влади та місцевого самоврядування в судах винятково адвокатами – з 1 січня 2020

Але навряд чи якість юридичної допомоги, яку надавали фахівці без адвокатської «корочки», значно підвищиться з її придбанням.

Та й адвокатський статус передбачає індивідуальну або групову діяльність із колегами по цеху. Але далеко не всі inhouse-юристи готові змінювати формат своєї зайнятості. Тому для багатьох «вимушених адвокатів» сьогодні актуальні питання переформатування діяльності, податкового статусу, оплати внесків та регулярного навчання.

Захист від кримінального обвинувачення — канонічна професійна територія адвокатури. Тільки адвокат може представляти інтереси клієнта як у суді, так і на досудових стадіях кримінального процесу (в органах поліції, прокуратури, СБУ, НАБУ).

Введення адвокатської монополії мотивують тим, що це має підвищити якість юридичних послуг, усунути непрофесіоналізм зі сфери правового захисту. Але будь-яка монополія призводить до зростання вартості послуг при відсутності помітних якісних змін.

Коли в суд можна без адвоката

Зміни до Конституції в частині адвокатської монополії залишили «віконце» для юристів і правозахисників, що не мають статусу адвоката.

Вони зможуть представляти клієнтів у судах по трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, на виборах і референдумах, у малозначних суперечках. Юристи представлятимуть малолітніх та неповнолітніх і тих, хто визнаний судом недієздатними або обмежено дієздатними.

При цьому для зазначених категорій спорів лише намічена, а не встановлена, можливість представництва в суді не-адвокатами (закріплюється окремим законом).

Але які спори законодавець із часом віднесе до малозначних, і чому права/інтереси малолітніх та недієздатних, які часто зачіпаються у майнових спорах, позначені в числі потенційно «неадвокатських» — невідомо. Адже оплату послуг адвокатів в останньому випадку держава може компенсувати як гарантовану правову допомогу.

Ніхто не скасовував й особисту участь та самозахист сторін у суді (крім гарантій мати адвоката у кримінальному процесі). Громадяни або керівник компанії як і раніше можуть самостійно відстоювати свою позицію в суді. Тільки відповідальність за незнання закону, можливу невдачу і додаткові витрати цілком залишається на них.

🚩 За матеріалами партнерського бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Забрати своє та розійтися без скандалів. Про поділ майна і розлучення

Опубликовано: 30.05.2018 в 16:16

Автор:

Категории: Юридичні поради

Майно буває двох видів: загальне і приватне

Загальне є спільно нажитим у шлюбі, право на нього мають обоє з подружжя. Це може бути рухоме й нерухоме майно, кошти та інші цінні речі.

А от приватне майно може бути власністю лише одного з подружжя і поділу не підлягає. Це — речі особистого користування, премії, нагороди, виплати за страховим договором, спадщина або дарунки.

Як розділити майно без суду

Розділити майно можна і без участі суду. Для цього треба нотаріально засвідчити договір про розподіл майна, — юрист

В договорі про розподіл майна треба вказати, що й кому належить. Необов’язково ділити майно рівно навпіл. Головна умова – аби всі сторони були з цим згодні.

Найшвидшим і найменш проблемним шляхом розділення майна є угода. За законом, подружжя може підписати такий договір про розподіл майна ще до весілля  або вже у шлюбі (шлюбний договір).

У шлюбному договорі має бути зазначене право кожного на майно, частки, що належать окремо чоловіку і дружині, та відмова від претензій на розподіл майна в майбутньому.

Без нотаріального посвідчення тут не обійдеться, тож такий договір оформлюють як цивільну угоду і засвідчують в нотаріуса.

Як довести право власності в суді

З мирним шляхом усе ясно. А як щодо іншого, коли поділити майно власноруч не вдалося? Суд може визнати приватною власністю майно, яке придбав хтось із подружжя, проживаючи окремо один від одного.

За загальними правилами, все набуте у шлюбі майно — спільна власність. Але на практиці трапляється, що суди ділять майно навпіл, навіть не з’ясувавши всіх обставин і чи було воно придбане за особисті кошти

Наприклад, коли дружина придбала автівку за подаровані їй кошти, а чоловік під час розлучення заявив про свої права на половину вартості автомобіля. Суд може визнати за чоловіком право власності, не врахувавши, що той не вкладав свої або спільні кошти до подарованої суми.

Тому кожен має доводити, що це майно є його особистою власністю. Юристи збирають необхідні документи — договір дарування або придбання авто, збирають показання свідків і доводять суду ваше право на власність.

Яке майно ділити не можна

Українське законодавство чітко визначає, що належить чоловікові або дружині, якщо говорити про те, що, як і коли було придбано кожним із них.

Сімейний кодекс України визначає, яке майно ділити не можна:

майно при розлученні

Кошти, одержані як відшкодування за втрату або пошкодження речі, належать тільки тому, чия це була річ — чоловіка або дружини.

Так само і з відшкодуванням моральної шкоди, завданої одному з подружжя.

Якщо страхові внески сплачував хтось із подружжя, то суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, належать тому, хто їх сплатив власним коштом.

Також це премії й нагороди, якщо інший з подружжя в судовому порядку не доведе, що мав причетність до їх одержання.

Не турбуйтеся за прикраси і дорогі аксесуари, які подарували вам у шлюбі:

Речі особистого користування і коштовності також ділити не можна. Навіть якщо вони були придбані за спільні кошти, вони залишаються в того, кому їх подарували

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Немає грошей платити за кредитом: як не стати боржником і зберегти майно

Опубликовано: 29.05.2018 в 17:00

Автор:

Категории: Юридичні поради

Якщо ситуацію не взяти під контроль вчасно, є ризик потрапити до кредитної кабали. Це коли кредитоотримувач потрапляє до боргової пастки: борги за кредитом, відсотки та штрафи ростуть надто швидко, а грошей як не було, так і не має.

Але навіть це — не вирок. Розповідаємо, як зберегти майно та нерви, якщо немає грошей платити за кредитом, не натрапити на колекторів і пережити фінансові труднощі.

немає грошей платити кредит

Усе залежить від ситуації

Неможливість платити за кредит є проблемою як пересічних громадян, великих підприємств, так і досвідчених бізнесменів. Борги бувають навіть державні. Будь-яку ситуацію виправити можна й це залежить від того, наскільки ефективний діалог ви побудуєте з банком.

1. Відсутність грошей тимчасова

Тут ідеться про незначний термін — від декількох тижнів до двох-трьох місяців. Багато хто вважає, що тимчасова нестача фінансів — це питання часу і згодом усе минеться. Але це помилкова думка.

Якщо ви усвідомлюєте, що затримка у виплаті кредиту виникла через те, що ви потрапили до лікарні, не розрахували своїх витрат або маєте якийсь незначний матеріальний клопіт, відразу ж зверніться до банку із заявою про свою неплатоспроможність.

Краще повідомити банк ультимативно, оскільки зазвичай фінустанови не квапляться іти назустріч клієнтам. Ви маєте аргументувати свою вимогу доказами (зберіть чеки, довідки про хворобу, накази про скорочення).

Якщо ви просто забули внести черговий платіж, внесіть мінімальну суму коштів включно зі штрафом за першої ліпшої нагоди. При цьому якщо не сплатити щомісячний платіж відразу, він нівелюється, а пеня нараховується. Саме тому наступного разу ви маєте платити більше, ніж це було спершу передбачено графіком.

2. Грошей не буде тривалий час

Гроші не з’являться протягом кількох місяців? Знову звертайтеся до банку, але тепер — із вимогою переглянути вже не графік платежів, а умови договору.

Аби банк пішов вам назустріч і поступився, знову зберіть докази — наказ про звільнення чи свідоцтво про смерть родича. Менеджери банку теж люди, але вони передусім працівники. Пам’ятайте, що зворушливі історії вони чують ледве не щодня, ваше завдання — надати докази і зорієнтувати банк, коли ви зможете відновити виплати за кредитом.

Намагайтеся вести перемовини не зі своїм менеджером, а з кимось із правління банку або хоча б із менеджером вищої ланки. Надокучливі платники змушують банківських клерків реагувати жвавіше, тому не бійтеся «завалювати» банк заявами, зверненнями і листами. Грамотно складена заява — запорука позитивного результату. Можна скласти текст самостійно, але юристи роблять це професійніше — вони знають, які аргументи 100% подіють на клерків.

Банку важливо знати про джерело ваших виплат у майбутньому, коли ви зможете відновити платежі. Взяти кредит для погашення іншого і повідомити про це фінустанові — не найліпша ідея. Вам швидше відмовлять.

Якщо ви бачите, що ваші вимоги вислуховують, запитайте, чи можливо «заморозити» платіж на 2-3 місяці або реструктуризувати його.

Часто банк пропонує реструктуризацію кредиту, розраховану на те, щоб втягнути вас у ще більшу кабалу. Тому довірте вивчення умов реструктуризації юристу, особливо в частині нарахування відсотків.

На успіх переговорів із банком впливає і сума позики. Якщо вона становить кілька тисяч гривень, фінустанова навряд чи «розтягне» графік на кілька років, позаяк не буде надто зацікавленою в цьому.

Результат перемовин на вашу користь залежить і від вашої репутації як платника. Зазвичай банки реагують на наполегливих кредитоотримувачів, що активно виборюють переглянути кредитний договір.

Насамкінець, усі ваші зусилля будут не дарма — ви можете отримати змогу протягом 2-3 місяців зібратися з думками і вирішити свої негаразди.

3. Боргова кабала

Коли вам виносять такий вердикт — це лякає. Але й навіть це не смертельно. Тут важливо — не зволікати, а усвідомити, що ви потрапили до боргової кабали за кредитами, і це факт.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за втягнення до боргової кабали. Наприклад, якщо банкові було відомо про декілька ваших відкритих кредитів і він все одно надав вам іще один, — суд стане на ваш бік, особливо якщо ви надасте відповідні докази.

Іноді банки пропонують здійснити консолідацію боргів. Але далеко не завжди така пропозиція може бути на вашу користь.

Ситуація, коли майно продають на аукціонах — кепська. Швидше за все, якщо ви потрапили до кредитної кабали, ваше заставне майно під загрозою продажу. Будинки, авто або навіть бізнес можуть забрати як заставу.

Не чекайте, доки вашу нерухомість чи автівку пустять «з молотка» — розпродайте все власноруч. Так ви однозначно отримаєте більшу суму, ніж ту, що звичайно отримують банки після аукціону.

Але завчасно попередьте фінустанову про наміри продажу. Пам’ятайте: банк має на меті отримати від вас гроші, тобто для нього важливо, аби ви могли їх повернути, а вже ваша справа — як зробити це з найбільшою вигодою для себе.

як виплатити кредит

Чого не можна робити:

— Чекати і сподіватися, що все минеться. Не зволікайте і не чекайте, доки банківські клерки розпочнуть «полювання» та накликають колекторів. Якщо ви затримуєте виплати за кредитом, а вас ніхто не розшукує, — не думайте, що про вас забули. Борг не розчиниться в повітрі, не виплатиться сам собою. Якщо ви попередите банк про свої фінансові труднощі завчасно, якщо ваш юрист надсилатимете листи і писатимете заяви, докладаючи докази, вас почують.

— Переховуватися. Якщо ви не відповідаєте на дзвінки, ігноруєте повідомлення, — проблема не вирішується. За прострочення платежу банк нараховує відсотки й штрафи. Кредит може бути незліченний та настільки великий, що виплачувати його доведеться десятиліттями.

— Брати нові кредити. Навіть якщо важко живеться і труднощі чекають на вас щокроку, не слід брати нові кредити для красивого й безбідного життя. Швидкі кредити готівкою — це поквапливе та помилкове рішення. Борги ростуть, а з ними — вірогідність потрапити до кабали.

— Уникати суду. Якщо справа дійде до суду, це не страшно. На вашому боці буде закон, якщо банк ігнорував ваші повідомлення про неплатоспроможність і скруту. Вас не позбавлять майна й не продадуть його на аукціоні втричі дешевше, якщо ви вчасно усвідомите положення речей та ще краще — звернетеся по юридичну допомогу.

— Діяти навмання. Послідовність і виваженість у рішеннях — запорука швидкого вирішення проблеми з найменшими втратами. Погодьтеся, долати негаразди, маючи поряд надійного радника, набагато легше, ніж самотужки. Кваліфікований юрист знає, як скасувати судовий наказ про стягнення заборгованості.

— Впадати у відчай. Не панікуйте й не опускайте руки. Немає жодного приводу нервувати. Важливіше — берегти сили і нерви.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Нерухомість у спадок: спадкоємці, документи і податки

Опубликовано: 29.05.2018 в 16:41

Автор:

Категории: Юридичні поради

Є два види спадкоємців: за заповітом і за законом

Тетяна Журавель, юрист

Спадкування нерухомості — процес тривалий та складний. Спадкоємці можуть претендувати на нерухомість у двох випадках: за заповітом і за законом. Обидва випадки вимагають майже однакового пакета документів. Причому документи слід подати у певний строк — до 6-ти місяців.

Якщо ви є спадкоємцем нерухомого майна за заповітом, зверніться до нотаріуса за останнім місцем проживання заповідача і напишіть заяву на прийняття спадщини. Підтвердити місце відкриття спадщини можна довідкою з ЖЕО, адресного бюро чи військкомату.

А якщо інформації про місце проживання немає, то місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження успадкованої нерухомості.

Якщо заповіту немає, але ви належите до однієї з категорій спадкоємців, то надання нерухомості у спадок надається в порядку черги.

Спадкоємці першої черги — діти, чоловік, дружина та батьки. Другої — рідні брати та сестри, а також бабусі й дідусі. Третя черга — це рідні дядько та тітка. До четвертої черги належать ті, хто мешкав зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. П’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості, а також ті, хто знаходилися на утриманні спадкодавця.

Які документи потрібні для отримання спадку

Спадкоємці і за заповітом, і за законом разом із заявою прийняття спадщини мають надати нотаріусу:

  • свідоцтво про смерть заповідача
  • документ, де зазначено останнє місце проживання померлого (тому що спадкова справа відкривається за місцем проживання спадкодавця)
  • правовстановлюючі документи на майно спадкодавця
  • паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження) – у випадку спадкування за законом
  • заповіт – у разі спадкування за заповітом

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріуси не мають права приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про її відкликання, складені від імені спадкоємців їхніми представниками, що діють на підставі довіреностей

Тобто, спадкоємець має особисто подати заяву про прийняття спадщини.

Далі нотаріус відкриває справу про прийняття спадщини та видає спадкоємцеві витяг про її реєстрацію.

Проживати в успадкованій нерухомості ви можете вже з моменту відкриття спадкової справи, проте продавати чи дарувати її зможете тільки після оформлення спадкового права.

Крім того, зареєстровані в квартирі, будинку особи не впливають на ваше право спадкування, тож позбавити вас права на спадок таким чином неможливо.

Як оформити спадкове право

За 6 місяців після смерті спадкодавця нотаріус має видати вам свідоцтво про право на спадщину. Після цього ви, як новий власник нерухомості, маєте зареєструвати своє право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Після того, як відповідний орган проведе реєстрацію, ви станете повноправним власником нерухомості.

Куди сплачувати державне мито

Для сплати державного мита нотаріус видає квитанцію, яку слід оплатити в банку. У певних випадках після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно також сплатити податок. Дізнатися, хто та скільки має сплатити за новими правилами, можна тут.

Як відмовитися від права на спадщину

Усі спадкоємці мають право відмовитися від успадкування. Для цього потрібно протягом шести місяців подати відповідну заяву до нотаріуса із зазначенням особи, якій ви передаєте свої право на спадок, або без неї.

Щоб розібратися в усіх деталях спадкування, строках подачі й отриманні документів, завжди краще звернутися по допомогу до юриста.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Що змінює для бізнесу новий закон про ТОВ

Опубликовано: 29.05.2018 в 16:26

Автор:

Категории: Юридичні поради

У чому суть Закону про ТОВ

Нещодавно Президент України підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Нардепи проголосували за нього ще в лютому, й увесь цей час вони вдосконалювали, виправляли та допрацьовували документ.

Як заявив Петро Порошенко, Закон має зменшити ризики рейдерських атак, зняти обмеження у формуванні статутного капіталу й спростити процедуру отримання кредитів та іншого фінансування під заставу частки в ТОВ.

Схвальні відгуки висловили й експерти. Адже порівняно із законодавством 1991 року, якими раніше керувалися ТОВ, законопроект №4666 видається по-справжньому новаторським.

Марина Суткович, юрист

Законопроект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає особливості функціонування ТОВ і ТДВ. Це порядок утворення, права учасників, порядок управління, особливості діяльності, реорганізації і ліквідації товариства.

Пункти законопроекту стосуються обох видів товариств. Але, як і раніше, різниця між товариством з обмеженою відповідальністю та товариством із додатковою полягає в тому, що учасники ТДВ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність своїм майном у розмірі, однаково кратному вартості їхніх вкладів. Учасники ТОВ, як і раніше, відповідатимуть тільки в межах своїх вкладів

Що змінюється у створенні товариства

Створення товариства відбуватиметься за рішенням його засновників. Вони зможуть скласти письмовий договір про створення товариства, що врегульовує умови спільної діяльності: розмір статутного капіталу, частки кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо. Такий договір є чинним до дня державної реєстрації товариства.

Якими будуть статути товариств

«Конституцію» товариства (вона ж — статут) будуть підписувати всі учасники, а справжність підписів посвідчуватимуть нотаріально (це не нова вимога). Зміни до статуту будуть підписувати учасники товариства, які голосували за рішення про внесення змін.

Цікаво: якщо товариство створити внаслідок реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, першу редакція статуту такого товариства приймають одностайним рішенням усіх учасників.

Законопроект звужує вимоги до відомостей, що містяться в статуті:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства
  • органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього

Також статут товариства може мати інші відомості, які не суперечать законодавству.

За старими вимогам Закону «Про господарські товариства» у статуті прописували розмір статутного капіталу й перелік учасників товариства. Новий закон скасував ці пункти

Нові правила зменшують і строк внесення вкладу учасниками товариства до шести місяців з моменту державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом. Раніше це можна було зробити за рік.

Про корпоративні договори

ЗМІ стверджують, що законопроект впроваджує новий для України інструмент – корпоративні договори, в міжнародній практиці відомі як shareholder agreements. Але це не зовсім так: ще рік тому договори впровадив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», де ЗаконУкраїни «Про господарські товариства» був доповнений статтею 51-1.

Стаття 7 нового Закону визначає корпоративні договори як угоди, за якими учасники товариства беруть на себе обов’язок здійснювати свої права і повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації

В корпоративному договорі можна передбачати, яким способом можуть голосувати учасники товариства на загальних зборах, як вони можуть узгоджено здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, купувати або відчужувати частки в статутному капіталі (акції) — за певною ціною або при настанні визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договорі обставин.

Тобто корпоративний договір визначає правила гри для учасників товариства. Такий договір є безоплатним й обов’язково складається письмово

Договір, який не відповідає таким вимогам, є нікчемним. А зміст корпоративного договору не підлягає розголошенню та є конфіденційним.

Складання таких договорів – стандартна світова практика. І прийняття законопроекту про ТОВ – це крок до покращення інвестиційного клімату в Україні

Що зміниться для учасників товариств, а що ні

Як і раніше учасники зможуть керувати товариство, отримувати інформацію про його господарську діяльність і розподіляти прибуток. Так само, як і раніше, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність у межах невнесеної частини вкладу кожного з них.

Зміни торкнуться кількості учасників товариства – відповідно до законопроекту вона є необмеженою. А згідно з чинним Законом їх не може бути понад сто.

Це нововведення дозволить багатьом юридичним особам з великою кількістю учасників обрати зручну для себе організаційно-правову форму. Наприклад, перетворитися з акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю

Друга важлива новинка – можливість створити наглядову раду. Остання може стати ефективним інструментом для перевірки роботи директорату.
Перехід прав учасника до його спадкоємця або правонаступника проводиться без згоди інших учасників товариства.

Встановлені і правила про значні угоди та угоди, щодо яких є зацікавленість. Так, угоди, вартість яких вища за 50 % чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу, потребуватимуть попередньої згоди загальних зборів учасників. Інші правила можна буде прописати в статуті.

Також змінюються правила виходу з ТОВ і ТДВ деяких їхніх членів. Учасник товариства, частка якого в статутному капіталі є меншою за 50 %, може вийти з товариства без згоди інших учасників.

Ті, чия частка становить 50 % і більше, потребують згоди, прийнятої загальними зборами.

Це обумовлено тим, що такі учасники можуть вимагати вивести більшу частину активів на підставі виплати їм компенсації вартості частки в капіталі. А це провокує величезний ризик порушення прав інших учасників

Що нового у припиненні діяльності ТОВ і ТДВ

Товариство припиняє свою діяльність внаслідок передання свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам-правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Товариства, які перебувають у процесі припинення, зможуть скласти договір про це. Такий договір визначить умови передачі майна, розмір частки кожного з учасників у статутному капіталі кожної юридичної особи-правонаступника або коефіцієнт конвертації частки в акції, склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови.

Стаття 48 Закону про ТОВ

Що ще зміниться

Зараз Закон не містить ефективного способу звернення стягнення на частку учасника за борги. Кредитори учасника-боржника мають право вимагати від товариства виплатити вартість частини майна пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства або вимагати виділити відповідну частину майна для звернення стягнення на неї.

Але без інших учасників товариства завершити цей процес звернення щодо стягнення вкрай важко.

Зараз немає можливості здійснити держреєстрацію зміни складу учасників товариства на основі лише одного договору застави корпоративних прав.

Також законопроект передбачає запровадження нової процедури: звернення стягнення на частку учасника товариства відбуватиметься шляхом виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів.

Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника-боржника і надсилає постанову про накладення арешту на частку.

Протягом 30 днів зо дня одержання цього повідомлення товариство повинне надати необхідні для розрахунку вартості частки боржника відомості.
Також товариство зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до фінансової звітності та інших документів, які потрібні для розрахунку частки боржника.

Закон передбачає переважне право інших учасників на придбання заставленої частки за ринковою вартістю. Якщо учасники не скористаються цим правом, частка передається на реалізацію на аукціоні

Підприємці мають один рік, щоб упровадити ці зміни згідно з новим законодавством. На цей час товариства позбавляються від сплати адміністративних зборів за реєстрацію змін.

Чи допоможуть такі нововведення українському малому й середньому бізнесу – покаже час. Але одне тільки те, що в ньому передбачені антирейдерські методи – наприклад, нотаріальне завірення документів або підписів, на основі яких вносяться зміни до відомостей про юридичну особу, — вже успіх.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Позбавлення батьківських прав: підстави та наслідки  

Опубликовано: 29.05.2018 в 16:13

Автор:

Категории: Юридичні поради

Чому можуть позбавити батьківських прав?

Стаття 164 Сімейного кодексу України визначає, що батьків можуть позбавити відповідних прав, якщо батько або мати:

  • з поважної причини не забрали дитину з пологового будинку та протягом півроку не виявляли до неї батьківського піклування
  • не виконують свої обов’язки по вихованню дитини
  • жорстоко поводяться з дитиною
  • мають алкогольну або наркотичну залежність
  • експлуатують дитину, примушують її до жебракування
  • засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини

Здебільшого суд позбавляє батьківських прав через ухилення від виконання батьками своїх обов’язків по вихованню дитини. Які саме обов’язки мають батьки перед своїми дітьми, визначає стаття 150 Сімейного кодексу України:

Своєю чергою, у Постанові Верховного Суду  зазначене ширше тлумачення батьківських обов’язків. Зокрема, вважається, що батьки ухиляються від їх виконання, якщо вони:

  • не надають дитині необхідного харчування, медичного догляду
  • здійснюють лікування дитини, що негативно на неї впливає
  • не спілкуються з дитиною в тому обсязі, який є необхідним для її нормального розвитку
  • не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей
  • не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі
  • не виявляють інтересу до її внутрішнього світу
  • не створюють умов для здобуття нею освіти

Одного або обох батьків можуть позбавити батьківських прав як щодо однієї дитини, так і щодо всіх.

Чи складно позбавити батьківських прав?

Процедура позбавлення батьківських прав складна. Адже це вимагає обов’язкового залучення Служби у справах дітей. Служба складає власний висновок, в якому зазначено, чи дійсно батька або мати слід позбавити прав.

Звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, крім батька або матері, можуть опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор та навіть сама дитина, якщо їй вже є 14 років.

Я бажаю домогтися позбавлення батьківських прав. Що далі?

  1. Зверніться до органів опіки. Вони повинні пред’явити до суду письмовий висновок про можливість позбавлення батьківських прав.
  2. Складіть позов / позовну заяву. Заява має містити детальну інформацію про конкретну ситуацію з батьком або матір’ю, а також причини, чому ви хочете позбавити одного з подружжя батьківських прав.
  3. Подайте позов до суду. Разом з усіма підготовленими доказами.
  4. Чекайте на рішення суду після судового розгляду позовної заяви.

Як скласти позовну заяву?

Така заява має відповідати загальним вимогам українського законодавства. Ось шаблон позовної заяви про позбавлення батьківських прав батька доньки. Одна з головних причин — несплата аліментів, відсутність зацікавленості батька в житті дитини.

У додатках до позовної заяви, яка наведена як приклад, першим пунктом зазначена “квитанція про сплату держмита”. Держмита за подання позовної заяви немає з 2011 року. Замість цього передбачена “квитанція про сплату позовного збору”. “Витрат на ІТЗ” – додаток номер 2 до прикладу позовної заяви – також скасовано з 2011 року.

Із заявою все зрозуміло. Які ще документи потрібні?

  • Копія свідоцтва про одруження батьків дитини
  • Копія свідоцтва про народження дитини
  • Документи, які свідчать про наявність обставин для позбавлення батьківських прав
  • Висновок органу опіки і піклування
  • Копія позовної заяви

Як докази у справі можуть бути використані покази свідків, характеристика з місця проживання, акт обстеження матеріально побутових умов проживання, рішення комісії з питань захисту прав дитини, а також характеристика зі школи.

Що відбувається після позбавлення батьківських прав?

Окрім психологічних та соціальних наслідків, позбавлення батьківських прав має й правові. Згідно із законодавством, ті, кого позбавили таких прав, втрачають особисті немайнові права щодо дитини та звільняються від обов’язків щодо її виховання, перестають бути законними представниками дитини, втрачають права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям із дітьми.

Позбавлені батьківських прав не можуть бути усиновлювачами, опікунами та піклувальниками. І в майбутньому вони не можуть одержати тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).

Чи маю я платити аліменти, якщо мене позбавлять батьківських прав?

Батько або матір, яких було позбавлено батьківських прав, не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.

Так, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд прийме рішення перераховувати аліменти на особистий рахунок дитини у відділенні Ощадбанку. Також суд зобов’яже матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у 30-денний строк з того дня, коли рішення суду набирає законної сили.

А якщо, до прикладу, одного з батьків позбавили прав, то іншому не потрібна нотаріальна згода на виїзд дитини за кордон.

А що буде з дитиною?

Якщо дитина проживала разом із батьком, якого було позбавлено батьківських прав, можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні вирішується за результатами розгляду справи. Так, суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав із житла, де він мешкає з дитиною. Але це — якщо в нього є інше житло. Суд може навіть примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Як свідчить судова практика, найчастіше дитина залишається жити з другим із батьків. Якщо ж це неможливо через певні обставини, то переважне право на передання їм дитини мають бабуся та дідусь, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, а також мачуха, або вітчим.

А якщо можливості передати їм дитину також немає, вихованням займатиметься орган опіки та піклування.

Чи зможу я бачитися з дитиною?

Мати та батько, позбавлені батьківських прав, можуть бачитися з дитиною з дозволу суду. Для цього необхідно подати до суду відповідну заяву про надання права на побачення.

Розглядаючи таку заяву, суд перевірить, чи не завдадуть шкоди життю, здоров’ю та моральному вихованню дитини такі побачення. Якщо ні, суд може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.

Це все в теорії. А що ж на практиці?

Як ми з’ясували, найчастіше батьківських прав позбавляють через ухилення від виконання батьківських обов’язків. Наприклад, мати звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав свого колишнього чоловіка через те, що він узагалі перестав цікавитися життям сина, не телефонував йому та не брав участі в його вихованні. При цьому мати мешкає із сином у будинку своїх батьків, і вони жодного разу не вчиняли перешкод батькові у спілкуванні з дитиною.

Під час судового засідання представник органу опіки та піклування підтвердила, що відповідач не навідується до своєї дитини та не цікавиться її життям.  А тому на засіданні комісії з питань захисту дитини було прийнято рішення позбавити батька-відповідача батьківських прав. І суд став на сторону матері.

Або інший випадок. Мати звернулася до суду щодо позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка через те, що він злісно ухилявся від сплати аліментів. Знаючи про рішення суду щодо стягнення аліментів, він жодного разу не перерахував кошти на виховання дітей. Ба більше, чоловік змінив місце проживання та взагалі припинив спілкування з дітьми. Ухвалою суду горе-батька оголосили в розшук. А позов матері про позбавлення батьківських прав повністю задовольнили.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

🔥 Підробка документів: що за це загрожує і як захиститися

Опубликовано: 29.05.2018 в 16:01

Автор:

Категории: Юридичні поради

Попит на виготовлення фальшивих документів вражає

Незважаючи на те, що українські компанії активно переходять на електронний документообіг, більшість держустанов і підприємств досі використовують паперові документи. Тому ризик підробки доручень, довідок, печаток і штампів у нашій країні залишається високим.

Фальшиві паспорти, дипломи, санітарні книжки, проїзні, посвідчення учасника бойових дій – це лише мала частка документів, які найчастіше підробляють в Україні. Здається, що в нас можна підробити практично все, було б бажання і, звичайно ж, гроші. А знайти виконавців подібного «замовлення» простіше простого, адже для того, щоб купити фальшиву довідку, атестат або права, досить знайти оголошення в мережі:

Адже тільки за минулий рік у країні при наданні послуг у сервісних центрах МВС було виявлено 300+ фактів підроблених документів.

Як і для чого підробляють документи

Законодавство України визначає, що підробленими вважаються не тільки повністю фальшиві документи (повна підробка), але й справжні документи, в які внесені будь-які зміни, що спотворюють їх зміст (часткова підробка).

Існують також різні способи підробки документів.

Повна підробка:

  • виготовлення документа або його бланка
  • внесення в документ неправдивих відомостей
  • підробка підпису особи, яка засвідчує документ
  • підробка відбитків печаток і штампів

Часткова підробка документів:

  • механічне видалення частини тексту
  • видалення тексту хімічними реактивами та різними розчинниками
  • внесення в документ нових слів, фраз або окремих знаків
  • вклейка окремих аркушів, переклеювання фотографії, заміна аркушів

І якщо з повністю фальшивими документами все зрозуміло, то вибір способу часткової підробки документа залежить від цілей зловмисника, який вирішив його підробити.

Підробка документів фігурує в шахрайських схемах, коли зловмисники шляхом обману хочуть незаконно й безоплатно заволодіти чужим майном. І не обов’язково мати при цьому рейдерське апетит. Шахраї зазіхають на квартири, будинки, землю й автомобілі.

Класичний приклад — купівля/продаж/оренда нерухомості. Зловмисники видають себе за реальних власників та інвесторів. Вони змінюють прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження, або зберігають ці дані, але замінюють фотографію в паспорті.

Часто до підробки документів залучають «чорних» нотаріусів. Уповноважені нотаріуси або навіть ті, хто підробив ліцензію, пачками завіряють фальшиві документи. І, як наслідок, підставний продавець квартири надає покупцям повний пакет фальшивих документів. На вигляд не відрізнити від справжніх, адже проставлені нотаріальні печатки, а оформлення ніби відповідає букві закону.

Із продажем автомобілів така ж ситуація. Може здатися, що угода чесна та власник автомобіля «чистий». Але вже після покупки бажаного авто з’ясовується: автомобіль крадений, власник несправжній. Хоча в реєстрі жодного натяку на це.

Ухиляючись від сплати аліментів, змінюють відповідні листи в паспорті. Зокрема, на замінені чисті аркуші наносять підроблені відтиски штампів про реєстрацію, прописку та інші дані.

А ось підроблення статутних документів — улюблений метод рейдерів, шахраїв, які таким чином намагаються захопити певне підприємство, офіс компанії та інше майно.

Підроблюючи статутні документи, найчастіше в них вказують іншого власника, потім вносять неправдиві дані до державного реєстру юридичних осіб.

А після, часто озброєні зловмисники приходять із постановою суду або державним виконавцем на прохідну заводу або підприємства, до будівлі офісу або складу. Вони заявляють, що нібито є власниками підприємства, і про це свідчить відповідний запис у реєстрі юридичних осіб, — Катерина Коваленко, адвокат АБ «Ципін і партнери»

Що за це загрожує і кому

Українське законодавство кваліфікує підробку документів, штампів, печаток або бланків як сукупність злочинів за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 14, частин 2, 3 або 4 ст. 190:

При цьому якщо хтось підробив документи, аби реалізувати своє дійсне право, що ґрунтується на чинному законодавстві, це все одно вважається порушенням закону за статтею 358.

У такій ситуації виникає посягання на встановлений порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення. А значить, це теж злочин, — уточнює адвокат

Незважаючи на те, що чи не кожен день у ЗМІ з’являється інформація про те, що поліція зловила чергову злочинну групу по підробці документів, це не зупиняє інших активно займатися подібним промислом.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Можливо, причина в тому, що ця послуга не лише високооплачувана, але й дуже затребувана. Але ж чимало з них не замислюються, що звернувшись до подібних спритників і купивши в них фальшивий документ, вони самі стають порушниками закону.

А все тому, що стаття 358 Кримінального кодексу визначає, що злочин вважається вчиненим у разі:

  • підроблення посвідчення або іншого документа (внесення змін до нього)
  • збуту підробленого документа
  • виготовлення підробленої печатки, штампа
  • збуту штампа й печатки
  • використання завідомо підробленого документа

Тобто відповідальність несе як людина або група людей, які виготовили документ, так і той, хто його купив у них і використовує.

Щодо покарання, то згідно з цією ж статтею, за подібні дії карають штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Якщо порушник підробив документи повторно, його очікує обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк.

До посадових осіб не менш суворе ставлення. Якщо така особа умисно підробила документи, їй загрожує кримінальна відповідальність. Це штраф до 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, із позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як убезпечити себе від підроблених документів

Збираєтеся купити квартиру й уже підшукали варіант? Не поспішайте нести гроші забудовникові або продавцю. Перевірте, чи дійсно він ним є, чи є в нього документи на підтвердження цього. Перевірте достовірність цих документів і достовірність даних.

Репутація інвестора — ще один сигнал про те, чи варто купувати в нього нерухомість. Почніть із найменшого. Почитайте відгуки покупців, пошукайте статті в ЗМІ про те, чи фігурувала компанія-забудовник у підозрілих фінансових розборах, справах про банкрутство.

Якщо ви підозрюєте, що документи можуть бути фальшивими, застосуйте простий алгоритм дій:

  1. Перевірте продавця
  2. Перевірте нотаріуса
  3. Перевірте документи
  4. Перевірте власника
  5. Читайте все, що підписуєте

Зіткнутися з фальшивими документами в повсякденному житті або професійній діяльності може кожен. Як же визначити їх справжність? Це важко, але все-таки можливо.

По-перше, зверніться до фахівця. Досвідчені юристи знають слабкі місця документів і те, як і де їх можна перевірити. По-друге, якщо у вас є серйозні підстави вважати, що документ явно підроблений, звертайтеся до правоохоронних органів. Може з’ясуватися, що ви не єдиний, хто постраждав від дій шахраїв. У таких випадках складають колективний позов і шанс виграти справу зростає.

Купуючи нерухомість, замовляючи певні послуги або підписуючи важливий договір з партнером, ви завжди ризикуєте опинитися в лапах шахраїв.

Саме тому в таких важливих питаннях краще перестрахуватися й звернутися до досвідченого юриста або адвоката, який перевірить потрібні документи на їх законність та достовірність, — Катерина Коваленко, адвокат АБ «Ципін і партнери»

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.