Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

У чому суть Закону про ТОВ

Нещодавно Президент України підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Нардепи проголосували за нього ще в лютому, й увесь цей час вони вдосконалювали, виправляли та допрацьовували документ.

Як заявив Петро Порошенко, Закон має зменшити ризики рейдерських атак, зняти обмеження у формуванні статутного капіталу й спростити процедуру отримання кредитів та іншого фінансування під заставу частки в ТОВ.

Схвальні відгуки висловили й експерти. Адже порівняно із законодавством 1991 року, якими раніше керувалися ТОВ, законопроект №4666 видається по-справжньому новаторським.

Марина Суткович, юрист

Законопроект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає особливості функціонування ТОВ і ТДВ. Це порядок утворення, права учасників, порядок управління, особливості діяльності, реорганізації і ліквідації товариства.

Пункти законопроекту стосуються обох видів товариств. Але, як і раніше, різниця між товариством з обмеженою відповідальністю та товариством із додатковою полягає в тому, що учасники ТДВ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність своїм майном у розмірі, однаково кратному вартості їхніх вкладів. Учасники ТОВ, як і раніше, відповідатимуть тільки в межах своїх вкладів

Що змінюється у створенні товариства

Створення товариства відбуватиметься за рішенням його засновників. Вони зможуть скласти письмовий договір про створення товариства, що врегульовує умови спільної діяльності: розмір статутного капіталу, частки кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо. Такий договір є чинним до дня державної реєстрації товариства.

Якими будуть статути товариств

«Конституцію» товариства (вона ж — статут) будуть підписувати всі учасники, а справжність підписів посвідчуватимуть нотаріально (це не нова вимога). Зміни до статуту будуть підписувати учасники товариства, які голосували за рішення про внесення змін.

Цікаво: якщо товариство створити внаслідок реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, першу редакція статуту такого товариства приймають одностайним рішенням усіх учасників.

Законопроект звужує вимоги до відомостей, що містяться в статуті:

  • повне та скорочене (за наявності) найменування товариства
  • органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень
  • порядок вступу до товариства та виходу з нього

Також статут товариства може мати інші відомості, які не суперечать законодавству.

За старими вимогам Закону «Про господарські товариства» у статуті прописували розмір статутного капіталу й перелік учасників товариства. Новий закон скасував ці пункти

Нові правила зменшують і строк внесення вкладу учасниками товариства до шести місяців з моменту державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом. Раніше це можна було зробити за рік.

Про корпоративні договори

ЗМІ стверджують, що законопроект впроваджує новий для України інструмент – корпоративні договори, в міжнародній практиці відомі як shareholder agreements. Але це не зовсім так: ще рік тому договори впровадив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», де ЗаконУкраїни «Про господарські товариства» був доповнений статтею 51-1.

Стаття 7 нового Закону визначає корпоративні договори як угоди, за якими учасники товариства беруть на себе обов’язок здійснювати свої права і повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації

В корпоративному договорі можна передбачати, яким способом можуть голосувати учасники товариства на загальних зборах, як вони можуть узгоджено здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, купувати або відчужувати частки в статутному капіталі (акції) — за певною ціною або при настанні визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договорі обставин.

Тобто корпоративний договір визначає правила гри для учасників товариства. Такий договір є безоплатним й обов’язково складається письмово

Договір, який не відповідає таким вимогам, є нікчемним. А зміст корпоративного договору не підлягає розголошенню та є конфіденційним.

Складання таких договорів – стандартна світова практика. І прийняття законопроекту про ТОВ – це крок до покращення інвестиційного клімату в Україні

Що зміниться для учасників товариств, а що ні

Як і раніше учасники зможуть керувати товариство, отримувати інформацію про його господарську діяльність і розподіляти прибуток. Так само, як і раніше, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність у межах невнесеної частини вкладу кожного з них.

Зміни торкнуться кількості учасників товариства – відповідно до законопроекту вона є необмеженою. А згідно з чинним Законом їх не може бути понад сто.

Це нововведення дозволить багатьом юридичним особам з великою кількістю учасників обрати зручну для себе організаційно-правову форму. Наприклад, перетворитися з акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю

Друга важлива новинка – можливість створити наглядову раду. Остання може стати ефективним інструментом для перевірки роботи директорату.
Перехід прав учасника до його спадкоємця або правонаступника проводиться без згоди інших учасників товариства.

Встановлені і правила про значні угоди та угоди, щодо яких є зацікавленість. Так, угоди, вартість яких вища за 50 % чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу, потребуватимуть попередньої згоди загальних зборів учасників. Інші правила можна буде прописати в статуті.

Також змінюються правила виходу з ТОВ і ТДВ деяких їхніх членів. Учасник товариства, частка якого в статутному капіталі є меншою за 50 %, може вийти з товариства без згоди інших учасників.

Ті, чия частка становить 50 % і більше, потребують згоди, прийнятої загальними зборами.

Це обумовлено тим, що такі учасники можуть вимагати вивести більшу частину активів на підставі виплати їм компенсації вартості частки в капіталі. А це провокує величезний ризик порушення прав інших учасників

Що нового у припиненні діяльності ТОВ і ТДВ

Товариство припиняє свою діяльність внаслідок передання свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам-правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Товариства, які перебувають у процесі припинення, зможуть скласти договір про це. Такий договір визначить умови передачі майна, розмір частки кожного з учасників у статутному капіталі кожної юридичної особи-правонаступника або коефіцієнт конвертації частки в акції, склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови.

Стаття 48 Закону про ТОВ

Що ще зміниться

Зараз Закон не містить ефективного способу звернення стягнення на частку учасника за борги. Кредитори учасника-боржника мають право вимагати від товариства виплатити вартість частини майна пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства або вимагати виділити відповідну частину майна для звернення стягнення на неї.

Але без інших учасників товариства завершити цей процес звернення щодо стягнення вкрай важко.

Зараз немає можливості здійснити держреєстрацію зміни складу учасників товариства на основі лише одного договору застави корпоративних прав.

Також законопроект передбачає запровадження нової процедури: звернення стягнення на частку учасника товариства відбуватиметься шляхом виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів.

Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника-боржника і надсилає постанову про накладення арешту на частку.

Протягом 30 днів зо дня одержання цього повідомлення товариство повинне надати необхідні для розрахунку вартості частки боржника відомості.
Також товариство зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до фінансової звітності та інших документів, які потрібні для розрахунку частки боржника.

Закон передбачає переважне право інших учасників на придбання заставленої частки за ринковою вартістю. Якщо учасники не скористаються цим правом, частка передається на реалізацію на аукціоні

Підприємці мають один рік, щоб упровадити ці зміни згідно з новим законодавством. На цей час товариства позбавляються від сплати адміністративних зборів за реєстрацію змін.

Чи допоможуть такі нововведення українському малому й середньому бізнесу – покаже час. Але одне тільки те, що в ньому передбачені антирейдерські методи – наприклад, нотаріальне завірення документів або підписів, на основі яких вносяться зміни до відомостей про юридичну особу, — вже успіх.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.