Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Monthly Archives: Ноябрь 2020

Як правильно орендувати локацію?

Опубликовано: 27.11.2020 в 12:16

Автор:

Категории: Юридичні поради

Як правило, на оренду локації витрачається близько третини бюджету всього заходу. Щоб зменшити цю суму, фахівці радять бронювати зал заздалегідь, тоді і ціни будуть менші, ніж у передноворічний сезон.

Інший спосіб скоротити витрати – продумати варіант організації заходу у будній день, адже у вихідні оренда завжди коштує дорожче. Можливо також, що для вашого формату достатньо буде орендувати приміщення всього на пару годин, якщо обрана вами локація дозволяє такий варіант. Однак потрібно врахувати і час на підготовку заходу та прибирання, адже як правило, залишити приміщення чистим – входить до обов’язку орендаря, а передати його вам прибраним – до обов’язку орендодавця.

На що звернути увагу

Місцерозташування

Якщо ваші гості живуть в різних кінцях міста, обирайте центральні райони. Також враховуйте зручність транспортної розв’язки, якщо гості їхатимуть громадським транспортом. Оцініть, чи має локація достатню кількість паркувальних місць для гостей на автівках.

Площа

Заходи безпеки під час карантину змушують нас обирати приміщення з розрахунку 5 квадратних метрів на одну особу. Якщо гості сидітимуть за столом, то має бути не більше 4 осіб за одним столом. Якщо сидітимуть окремо, по обидва боки має бути вільна відстань у два метри. Спереду та ззаду від особи теж має бути дистанція. Не забувайте і про дистанцію у два метри між столами.

Зовнішній вигляд залу

Світле та просторе приміщення у стилі лофт може справити навіть приємніше враження, ніж помпезний ресторан. Тому варто звернути увагу на різні варіанти стильних антикафе, що останнім часом популярні у столиці. Це буде більш бюджетним варіантом, порівняно з кафе та ресторанами.

Технічне оснащення

Якщо ви не плануєте лише сидіти за столом, слід подбати про розважальну програму. А для цього вам знадобиться техніка – мікрофони, аудіо чи відео обладнання. Краще, якщо воно надаватиметься в оренду разом з приміщенням. Прослідкуйте, щоб відповідний пункт був у договорі, інакше орендодавець вправі вимагати додаткову плату.

Засоби безпеки

Оглядаючи локацію, зверніть увагу на системи кондиціонування та витяжки. Під час карантину орендодавець повинен забезпечити провітрювання приміщення, а також мати антисептичні засоби. А от про дотримання масочного режиму повинен потурбуватися орендар.

«До 30 листопада 2020 року на усій території України діє карантин вихідного дня, – нагадує адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Журавель. – Із 00:00 суботи до 00:00 годин понеділка забороняється робота кафе, барів, ресторанів. Тобто організувати святковий захід у цей час на вихідних не вийде. У будні дні робота закладів громадського харчування, ресторанів, кафе забороняється з 22:00 до 07:00. Це потрібно врахувати при плануванні вашого свята».

Які обмеження будуть з 01 грудня поки що важко сказати, наголошує адвокат.

«Наприклад, МОЗ пропонує встановити додаткові карантинні обмеження на території України та заборонити проведення всіх масових культурних заходів, обмежити діяльність зон харчування, дитячих кімнат та розважальних зон в ТРЦ», – попереджає вона.

Оформляємо договір

Орендодавець може запропонувати вам підписати договір прямої оренди, якщо він власник, або договір суборенди, якщо він є орендарем. У разі суборенди поцікавтесь, чи має орендар дозвіл власника на здачу локації в суборенду. Ознайомтесь із документами, що встановлюють право власності на приміщення – перевірте, чи правильно вказана адреса та площа будівлі. У договорі обов’язково вкажіть, чи орендуєте ви всю будівлю чи лише її частину, наприклад, кімнату чи поверх.

Вам також можуть запропонувати укласти договір з надання послуг/оренди майна, в якому вказати, що вам надається в тимчасове користування матеріально-технічна база для проведення заходів. Детально вкажіть, що саме та в якій кількості надається в користування.

Найважливішою частиною договору є права та обов’язки орендаря та орендодавця. Поцікавтеся, чи можна приносити на локацію їжу та алкоголь, чи зобов’язаний орендодавець передати вам у користування приміщення у чистому вигляді – без зайвих речей та прибраним. Огляньте меблі, протестуйте техніку. Будь-які недоліки мають бути вказані у договорі, адже потім орендодавець буде вправі вимагати з вас сплати пошкоджень у повному обсязі.

До ваших обов’язків як орендаря, швидше за все входитиме дотримання громадського порядку, загальноприйнятих норм поведінки, правил санітарної та пожежної безпеки, а також недопущення дій, що створюють небезпеку для оточуючих. Орендар також сам повинен дбати про свої речі та не залишати їх без нагляду. Адже відповідальність за їхнє збереження орендодавець не несе.

Додаткові послуги

Заклади, де головним є харчування, тобто кафе та ресторани, можуть надавати зал при  мінімальному замовленні їжі та напоїв на людину. В такому випадку ви зекономите на оренді залу. Але цей варіант може виявитися дорожчим, ніж оренда приміщення та організація в ньому харчування власноруч. Тоді вам на допомогу прийдуть кейтерингові компанії.

Іноді локації пропонують додатковий сервіс у вигляді повного обслуговування, в тому числі кейтерингу. Такий варіант дозволить вам зняти із себе частину організаційних проблем, якщо ваш бюджет це дозволяє.

Більш економний варіант – приготувати частування самим. В такому разі заздалегідь дізнайтеся, чи є у вашій локації холодильник, мікрохвильовка, кухонне приладдя. Врахуйте також, що кейтерингові компанії надають послуги офіціантів. Тут важливо не переоцінити свої можливості – підносити посуд та їжу не так просто і забирає багато часу, який міг би бути витрачений на приємне спілкування.

Додаткові витрати можуть стосуватися оплати послуг музикантів чи діджея, прибирання, а також оплати адміністратору майданчика, якщо такий є. А от прикрасити зал цілком можна своїми силами, не звертаючись до агентств. Додайте творчості – і ваш захід обов’язково запам’ятається гостям яскравістю та оригінальністю.

Які зміни внесли у правила дорожнього руху?

Опубликовано: 26.11.2020 в 16:20

Автор:

Категории: Юридичні поради

Основні зміни стосуються користування засобами безпеки – причому як з боку водіїв, так і з боку пасажирів та навіть пішоходів. Зі спрощень – мотоцикли з боковим причепом тепер належать до категорії А, а не B1. Тобто водіям цих транспортних засобів тепер в посвідченні водія достатньо мати категорію А (раніше потрібна була категорія В1).

Безпека водіїв

Зменшено перелік осіб, яким дозволяється не пристібатись ременями безпеки в автомобілях. Зараз «дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів». Раніше це також могли робити водії таксі та інструктори учбових транспортних засобів.

Безпека пасажирів

Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні користуватися засобами пасивної безпеки (підголівниками, ременями безпеки, де їх установка передбачена конструкцією), а пасажири з інвалідністю можуть не користуватися ними тільки якщо їх фізіологічні особливості унеможливлюють користування.

Артем Бондаренко, адвокат

Втім, на думку адвоката АБ «Ципін і партнери» Артема Бондаренка, нововведення не вирішить проблему непристебнутого ременя безпеки, адже штраф за це порушення залишається низьким – 51 гривня.

Безпека пішоходів

Пішоходів в Україні, які пересуваються узбіччям або проїзною частиною, в умовах недостатньої видимості повинні використовувати світлоповертальні елементи (стрічку, наклейку, жилет тощо) або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

«Обов’язок використання світлоповертальних елементів – похвально, але головне, як це контролюватиметься на практиці, – зазначає адвокат. – Скоріш за все, норма використовуватиметься для виправдання дій водія у справах ДТП з потерпілими, які в порушення ПДР були без необхідних засобів. Навряд чи можна очікувати покарання пішоходів у звичайних умовах, які прогулюються ввечері тротуарами без жилетів чи стрічок».

Номерні знаки

Забороняється змінювати форму, розміри, позначення, колір і розміщення номерних знаків, крім випадку закріплення заднього номерного знаку на додатковому обладнанні, що призначене для тимчасового перевезення багажу або вантажу. Забороняється наносити на номерні знаки додаткові позначення або закривати їх, вони повинні бути чисті і достатньо освітлені.

Смуги руху

Нова редакція правил дорожнього руху передбачає, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів дозволяється рух і зупинка велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Водію, який повертає праворуч на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, дозволено виконувати поворот із цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

«Цілком логічно, що полосу для громадського транспорту дозволили використовувати велосипедистам, адже швидкість руху громадського транспорту як правило нижча за потік машин», – говорить Артем Бондаренко. За його словами, загалом до правил дорожнього руху не внесено якихось глобальних змін: «Водіям ще раз нагадали про необхідність дотримання безпеки під час користування транспортними засобами та дещо удосконалили ПДР відповідно до сучасних умов».

 

Що робити, якщо вас затримали

Опубликовано: 18.11.2020 в 16:54

Автор:

Категории: Юридичні поради

Закон максимально чітко і вичерпно визначає підстави для затримання. Продемонструвавши співробітникам поліції свою обізнаність із нормами права, ви значно збільшите свої шанси на самозахист та уникнете помилок, які набагато легше не допустити, ніж потім виправляти. 

Катерина Коваленко, адвокат

«Право на свободу та недоторканність гарантоване 29 статтею Конституції України, – говорить адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – Згідно цією статтею, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Однак у частині 3 статті йдеться і про те, що затримати особу без рішення суду можливо у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити».

Тож не завадить знати, у яких випадках можливе затримання без рішення суду. Закон визначає, що кримінальне затримання без судового рішення може відбуватися лише:

  • уповноваженою службовою особою правоохоронного органу лише стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі і лише за умов, що цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення або якщо відразу після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
  • уповноваженою службовою особою правоохоронного органу щодо підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і лише у разі, якщо він не виконав покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу обов’язки або не виконав вимог щодо внесення коштів як застави чи документів на підтвердження цього;
  • будь-якою особою при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після його вчинення чи в ході безперервного переслідування особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. У цьому разі особа, яка здійснила затримання, повинна негайно доставити затриманого до найближчого відділку міліції або повідомити міліцію (за тел. 102) про затримання і місцезнаходження затриманої особи.

Види затримання

Розрізняють кримінальне, адміністративне та запобіжне затримання.

Кримінальне затримання в усіх інших випадках, крім вже зазначених, може здійснюватися виключно на підставі рішення суду. Під час досудового розслідування суддя зі спеціальним статусом – слідчий суддя вирішує питання про затримання з метою приводу та про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Під час судового розгляду ці питання вирішує суд.

Адміністративне затримання здійснюється тільки уповноваженими законом службовими особами (ст.262 Кодексу України про адміністративні правопорушення) і виключно з метою припинення адміністративного правопорушення (коли вичерпано інші заходи впливу) чи оформлення вже вчиненого правопорушення (встановлення особи, складення протоколу, якщо воно є обов’язковим, а зробити це на місці неможливо), а також з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ і виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення. Забороняється затримання в адміністративному порядку для збирання доказів у кримінальному провадженні.

Запобіжне затримання мають право проводити працівники міліції з метою соціального чи медичного контролю за певними особами для захисту життя та здоров’я самих затриманих або оточуючих. Йдеться про дітей віком до 16 років, які залишились без опікування, осіб у стані сп’яніння, які перебувають у громадських місцях і втратили здатність самостійно пересуватись чи можуть завдати шкоди собі або оточуючим людям та осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв’язку з цим реальну небезпеку для себе та оточуючих людей. Таке затримання допускається лише у випадку, коли досягнути мети захисту цих осіб і оточуючих за допомогою менш обмежувальних заходів неможливо.

Дії при затриманні

Якщо вас затримали, дізнайтеся якомога більше про підстави затримання, відомості про осіб, які здійснили затримання: прізвище, ім`я, місце роботи, номер службового посвідчення. Це полегшить у подальшому оскарження тих їх рішень, дій чи бездіяльності, які мають ознаки незаконних. Після доставлення до місця тримання затриманих необхідно відразу дізнатися дані особи, відповідальної за перебування затриманих, адже така особа відповідає за законом за дотримання всіх прав затриманого (ст.212 КПК). Зокрема, вимагайте від цієї особи негайної реєстрації, роз’яснення підстав затримання та прав затриманого. Слід вимагати складання протоколу про затримання і переконатися у достовірності відомостей, які до нього вносяться. Закон вимагає детального фіксування затримання у протоколі, зокрема внесення до нього відомостей про особу, яка склала протокол, дати та точного часу (година і хвилини) затримання, підстав затримання, результатів особистого обшуку, клопотань, заяв чи скарг затриманого, переліку прав та обов’язків, підпису особи, яка склала протокол.

Максимальний строк затримання без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Проте затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 60 годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Право на захист

Будучи затриманим, ви маєте право вимагати ознайомлення і роз’яснення прав, передбачених Конституцією і законами України для затриманих осіб, причому обов’язок ознайомити вас із ними законом покладено на службову особу, яка здійснила затримання (ч.4 ст.208 КПК).

Затримана особа має право вимагати надання можливості повідомити про факт затримання і конкретне місце свого перебування близьких родичів, членів сім`ї чи будь-яких інших осіб на її вибір. За законом особа має право сама здійснити таке повідомлення, а правоохоронці зобов’язані надати їй засоби зв’язку для цього.

Адвокат Катерина Коваленко радить пам’ятати про конституційне право на мовчання та не слухати слова правоохоронців, що ваше мовчання підтверджує підозри.

«До приїзду адвоката нічого не підписуйте і не розповідайте особі, яка вас затримала. Відповідно до ст. 63 Конституції ви маєте право відмовитися від дачі показів, – говорить вона. – Також якщо у вас є свій адвокат, ви маєте право вимагати залучення саме вашого адвоката, а не з центру безоплатної допомоги».

Слід знати, що закон зобов’язує саме правоохоронців, які здійснили затримання, слідчого та прокурора надати особі допомогу у встановленні контакту з обраним нею захисником або з особами, які можуть запросити захисника, а також надати засоби зв’язку для цього. Також закон забороняє правоохоронцям і суддям надавати рекомендації особі щодо залучення конкретного захисника. А відмова від захисника, зроблена у відсутності захисника і без надання можливості поспілкуватися з ним конфіденційно, за законом є недійсною, вважається порушенням права на захист та карається законом.

Тож якщо вас затримали, намагайтеся якомога швидше зв’язатися з адвокатом. Довірте свою справу професіоналам, які гарантують захист ваших прав, як того вимагає закон.

Що робити, якщо вас викликають у поліцію

Опубликовано: 17.11.2020 в 15:06

Автор:

Категории: Юридичні поради

Для більшості людей будь-який візит до правоохоронців — це стрес, втрата спокою не на один день. Але не потрібно одразу панікувати, якщо вас викликають у поліцію. Ця процедура чітко регламентована законом і виконувати вимоги співробітників поліції потрібно лише в тому випадку, якщо вони йому відповідають. Тож слід знати, на що звернути увагу, отримавши виклик у поліцію.

Якщо Вам зателефонували і суворий голос запропонував терміново з’явитись у відділення поліції – не поспішайте одразу виконувати таку вказівку. Основним способом виклику  в кримінальному провадженні є повістка (ст. 135 ч. 1 КПК), яка має бути передана безпосередньо, надіслана поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком не пізніше, ніж за три дні (ст. 135 ч.8) до призначеної дати прибуття в поліцію. Так, виклик може бути здійснений телефоном або телеграмою, але факт його здійснення ніде не фіксується і не є повноцінною підставою до притягнення до відповідальності за неприбуття на виклик.

Катерина Коваленко, адвокат

Адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко пояснює, що будь-хто має право відмовитися від прибуття до відділення поліції у випадку відсутності повістки з викликом.

«Якщо вас викликає на допит особа, яка представилась працівником поліції, ви не зобов’язані з’являтися за таким викликом, а повинні повідомити дану особу про те, що ви з’явитесь тільки в тому випадку, коли отримаєте повістку в законний спосіб, – говорить адвокат. – Повідомте цій особі, що ви не відмовляєтеся від прибуття, але прийдете виключно у випадку, коли вам надійде повістка у спосіб, встановлений законом».

Звичайно, вас можуть викликати для допиту в якості свідка, а зовсім не підозрюваного чи будь-якої сторони справи, однак в будь-якому випадку ви маєте право знати про це заздалегідь. Повістка про виклик може бути й для участі в якихось слідчих діях, наприклад для проведення опізнання особи чи речей, для вручення повідомлення про підозру чи обвинувального акту, для проведення слідчого експерименту.

«Краще з’ясувати причину вашого виклику до того, як прийняти рішення про візит за запрошенням правоохоронців, – радить адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – Передусім ви повинні з’ясувати, хто вас викликає, з якого він органу, з яких підстав та яких причин викликають, і головне, в якості кого – свідка, заявника чи іншої особи».

Як повинна вручатися повістка

У випадку відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання або адміністрації за місцем роботи (ст. 135 ч. 2 КПК).  В такому випадку особа, якій була вручена повістка, зобов’язується передати її вам в найкоротші строки. Підтвердженням отримання особою повістки є розпис про отримання повістки на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки та будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки або ознайомлення з її змістом. З цього моменту ви вважаєтесь особою, що належним чином отримала повістку, навіть якщо вам її не передали.

Якщо ж особа відмовилась від підпису повістки, працівник поліції робить відповідну відмітку та фіксує це за допомогою відеозапису або використовує будь-які інші дані (ст. 136 ч.2 КПК).

Повістка також може бути направлена на Вашу електронну адресу, якщо попередньо ви повідомляли слідчого про адресу своєї електронної пошти.

За загальним правилом виклик неповнолітньої особи має здійснюватися через її батьків, усиновлювача або законного представника (ст. 135 ч.4 КПК). Особи, які перебувають за кордоном, викликаються у відповідності до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВР України (ст. 135 ч.8).

Зміст повістки

Згідно із статтею 137 КПК у повістці про виклик повинно бути зазначено:

1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;

9) передбачені Кримінальним процесуальним кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;

10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Відсутність у повістці будь-якої із цих складових робить її такою, що складена з порушенням вимог закону. Відповідно така повістка не підлягає обов’язковому виконанню.

Наслідки неприбуття на виклик

Якщо ж повістка була складена належним чином та вручена відповідно до вимог закону, а ви не з’явилися на виклик слідчого, до вас можуть застосувати грошове стягнення чи привід як захід забезпечення кримінального провадження. Закон розрізняє коло осіб, до яких вони застосовуються: привід може бути застосований тільки до підозрюваного, обвинуваченого та свідка, а грошове стягнення також до потерпілого та цивільного відповідача. Розмір грошового стягнення встановлений ст. 139 ч.1 КПК та становить від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Злісне ухилення  свідка або потерпілого від явки становить склад адміністративного правопорушення, за яке ст. 185-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Втім ст. 138 КПК передбачено поважні причини, за яких ви можете не з’являтися на виклик слідчого:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Тож якщо у вас є будь-яка з обставин, що заважає вам прийти на виклик, ви лише маєте повідомити про це працівника поліції, що вас викликав. В такому разі вас не зможуть притягнути до відповідальності за неприбуття на виклик.

«Зазвичай працівник поліції після отримання повідомлення про неможливість прибуття особи з поважних причин до слідчого починає узгоджувати нову дату та час в телефонному режимі, – говорить адвокат Катерина Коваленко. – Однак ви не зобов’язані це робити, просіть слідчого знову направити вам повістку у спосіб, встановлений законом».

Що таке привід

Згідно із ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Втім привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із КПК не можуть бути допитані як свідки.

У будь-якому разі, якщо у вас є якісь сумніви щодо правомірності виклику вас на допит, краще порадьтесь із адвокатом. Кримінальний процесуальний кодекс наділяє особу, викликану на допит, невід’ємними правами. Це право знати суть вчинення кримінального правопорушення, підстави виклику, робити нотатки, вносити свої зауваження, подавати свої докази. Але найголовніше – право на отримання правової допомоги, якою варто скористатися. І тоді вчасна та професійна юридична підтримка дозволить вам завжди бути впевненим у дотриманні щодо вас букви закону.

Перевірка квартири перед купівлею: на що звернути увагу

Опубликовано: 10.11.2020 в 13:18

Автор:

Категории: Юридичні поради

Купівля власної нерухомості — це, як правило, довгоочікувана та приємна подія. Однак емоції повинні відійти на другий план у всіх питаннях, які стосуються перевірки об’єкту та його власника. Будьте готові ретельно вивчити правовстановлюючі документи та договори, звернутися до відкритих реєстрів органів влади, вивчити усю доступну інформацію в інтернеті. Звичайно, краще, якщо вашу угоду на всіх етапах супроводжуватиме фахова допомога юриста. У будь-якому випадку, перед купівлею квартири вам варто знати, коли і на що звернути увагу.

Як перевірити квартиру на первинному ринку

Купівля квартири на первинному ринку може бути прибутковим капіталовкладенням, а може обернутися великими проблемами та втраченими коштами. Останніх випадків настільки багато, що в Україні навіть була створена Асоціація допомоги постраждалим інвесторам — громадська організація для захисту прав усіх, хто вклав гроші і не отримав житла. Найчастіше це стається через визнання забудовника банкрутом або через проблеми з дозволами на будівництво та землю. Які кроки допоможуть убезпечити себе під час угоди на первинному ринку?

Етап І. Перевіряємо відкриті джерела.

Вивчіть інформацію про забудовника в інтернеті. Скористайтесь сайтом Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, огляньте новини про вашого забудовника в медіа, на порталах з нерухомості, зайдіть на форуми його інвесторів або власників житла у вже зданих ним будинках. Так ви зможете дізнатися не лише про репутацію забудовника, але й про те, чи вчасно здавалися його попередні об’єкти та в якому стані. Обов’язково поспостерігайте за будівництвом, оцініть його темпи, кількість працівників, наявність будівельної техніки на майданчику.

Перевірте компанію-забудовника на сайті Міністерства юстиції. Отримавши відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ви знатимете засновників, статутний капітал та дату створення компанії. Цей крок також дасть зрозуміти, чи не є компанія банкрутом, чи не відкриті проти неї виконавчі провадження.

Перевірте компанію в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином ви дізнаєтесь, коли і в яких судових процесах компанія брала участь — іноді це може суттєво вплинути на рішення щодо купівлі.

Перевірте ділянку у Публічній кадастровій карті України. У ній міститься інформація, кому належить ділянка, на якій ведеться будівництво, та що важливо – її призначення. Воно має бути для будівництва багатоквартирних будинків. Буває, що будівництво ведеться на ділянках, що належать комунальній власності міста. Тоді в місцевої ради або адміністрації потрібно буде запросити, чи здана ця ділянка в оренду вашому забудовнику і на який термін. 

Етап ІІ. Вивчаємо документи забудовника.

Прийшовши на зустріч до забудовника, запросіть у нього документи:

  • Ліцензію на будівельні роботи
  • Містобудівні умови й обмеження
  • Дозвіл на будівництво будинку
  • Документи на землю
  • Проект житлового комплексу та його експертизу
  • Декларацію про початок будівельних робіт
  • Технічні умови на підключення комунікацій (окремо електрику, водопостачання, водовідведення, газопостачання).

Усі вони повинні бути у нього в наявності та надаватися на вашу вимогу. Звичайно, можна спробувати їх отримати і в організацій, якими вони були видані. Але сама відмова надати їх на вашу вимогу повинна насторожити. Адже якщо забудовник не хоче їх показувати, вони можуть містити інформацію, яка відштовхне вас від угоди.

Ретельно вивчіть договір. В Україні не існує єдиного зразка договору про купівлю нерухомості на первинному ринку. Це може бути інвестиційний договір, договір купівлі-продажу майнових прав, договір пайової участі в житлово-будівельному кооперативі, попередній договір купівлі-продажу. Однак в будь-якому разі в ньому мають бути вказані вартість квартири, дата введення об’єкту в експлуатацію, права і обов’язки сторін, умови розірвання договору. Особливо звернуть увагу на порядок виплати розстрочки та відсоток за прострочення. Підписуючи договір, ніхто не планує прострочувати платежі, але якщо таке все ж трапляється, краще бути убезпеченим від величезних відсотків за прострочку.

Обов’язково зверніть увагу на все, що написано мілким шрифтом. Краще взяти типовий договір для вивчення додому, а прийшовши його підписувати, ретельно звірити з оригіналом.

Підписуйте акт прийому-передачі тільки, коли впевнитесь у якості робіт. Приймаючи квартиру від забудовника, перевірте, чи виконані всі передбачені у договорі роботи. Адже після того, як ви підпишете акт прийому-передачі, забудовник не прийме від вас жодної претензії. Якщо якісь роботи не виконані або виконані неякісно, складайте акт про порушення і вимагайте виправлення. Підписуйте акт прийому-передачі тільки після того, як забудовник виконає всі свої зобов’язання, інакше доведеться виправляти недоліки за власний рахунок.

 

Купівля квартири на вторинному ринку що потрібно знати

Більшість покупців віддають перевагу квартирам на вторинному ринку. Однак і тут можна потрапити в халепу, якщо перед угодою не перевірити продавця та сам об’єкт.

Етап І. Перевіряємо продавця.

Фахівці не радять вести переговори та укладати угоди про продаж квартири з уповноваженою особою, лише з самим власником. Угода з уповноваженою особою згодом навіть може бути визнаною недійсною. Тому найпершим чином переконайтесь, що перед вами дійсно власник квартири. Якщо ви все ж таки маєте справу з довіреною особою, обов’язково зв’яжіться з самим власником, щоб дізнатися про достовірність його намірів, і наполягайте на його особистій участі в угоді.

Не соромтесь ретельно роздивитися паспорт людини, з якою маєте справу. Перевірте, чи вчасно вклеєні фото, чи є відмітки про судимість.  Пам’ятайте, що знаючи паспортні дані, будь-яку людину можна перевірити на сайті Державної міграційної служби, а за ідентифікаційним кодом — на сайті Державної податкової служби. Не забувайте і про можливості соціальних мереж.

«Звертайте увагу на терміновість угоди, коли інша сторона квапить вас із підписанням договору, не даючи при цьому достатньо часу для вивчення документів або передачу таких документів на вивчення юристу», — розповідає адвокат Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Тетяна Войнова.

Етап ІІ. Перевіряємо квартиру.

Ознайомтесь із правовстановлюючим документом. У власника квартири має бути один із документів: договір купівлі-продажу (дарування, міни), свідоцтво про право на спадщину або рішення суду. Будь-який з цих документів засвідчує право на квартиру, однак він повинен бути обов’язково в оригіналі. Копія, навіть засвідчена нотаріально, не гарантує надійності.

Якщо власник змінювався після 2013 року, запросіть дані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цей реєстр існує лише з 2013 року, тож інформація про об’єкт у ньому буде відображатися, якщо з цього часу стосовно об’єкту проводились якісь дії. Стосовно усіх даних до 2013 року доведеться звертатися в БТІ. Цей реєстр корисний передусім тим, що в ньому відображається інформація з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек. Таким чином можна впевнитись, що стосовно квартири не укладалися договори довічного утримання, договори про заставу нерухомого майна, не було накладення арешту.

Перевірте квартиру в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Це дає змогу переконатись, що квартира не є предметом судових спорів.

Уточніть прописаних осіб. На момент угоди у квартирі має бути прописаний лише власник, з яким ви підписуватимете угоду. Довідку про прописаних осіб можна запросити в Центрі надання адміністративних послуг. Краще також взяти виписку з історією реєстрації у квартирі усіх осіб, адже може виявитися, що когось виписано через перебування в місцях позбавлення волі. Тоді людина, повернувшись, може поновитися у прописці в квартирі через суд.

Перевірте комунальні борги. Ввівши прізвище хазяїна або будь-кого з прописаних осіб в Єдиний реєстр боржників, можна дізнатися, чи немає у квартири боргів за комунальні послуги.

Етап ІІІ. Укладаємо договір.

Згідно із статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Законодавство України також вимагає обов’язкового проведення оцінки нерухомості. Сума, в яку оцінили квартиру, заноситься в Єдину базу звітів з оцінки майна та є основою для оподаткування угоди купівлі-продажу.

Під час оформлення угоди продавець зобов’язаний передати покупцю технічний паспорт на квартиру, в якому вказуються параметри житла. Перевірте, чи збігаються вони з тим, що є в дійсності, чи не проводились перебудови та добудови, які не оформлені належним чином.

Якщо у квартири кілька власників, для здійснення угоди потрібна буде нотаріально затверджена згода кожного з них. Також свою згоду на продаж повинен надати чоловік або дружина продавця, якщо він знаходиться в законному шлюбі. Якщо ж власнику не виповнилося 18 років, дозвіл на продаж квартири має надати місцевий орган опіки і опікування.

«На практиці клієнти часто звертаються до юристів тоді, коли проблеми вже виникли. Однак, щоб уберегти себе від зайвих турбот і витрат, краще це зробити перед покупкою нерухомості — досвідчений фахівець вчасно зверне увагу на приховані, на перший погляд, деталі », — зазначає адвокат Адвокатського бюро «Ципін та партнери» Тетяна Войнова.

Підходьте до справи придбання нерухомості без поспіху, ретельно зваживши та дослідивши всі ризики. А краще довірте цю справу професіоналам-юристам, і тоді ніщо не зможе затьмарити вашої радості від тепла та затишку нової оселі.

Кого і де можна знімати на фото та відео

Опубликовано: 06.11.2020 в 19:55

Автор:

Категории: Юридичні поради

Стаття 34 Конституції України говорить про те, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Де можна і не можна проводити знімання людей

«За загальним правилом, для проведення аудіо-, відео  зйомки особи, необхідно отримати згоду людини, зйомку якої мають проводити, — розповідає адвокат Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Тетяна Журавель. — Разом з тим, якщо зйомка проводиться на заходах публічного характеру — концерти, мітинги, відкрито на вулиці — припускається, що людина не заперечує проти зйомки».

Інтереси фізичної особи при проведенні фото- , кіно- , теле — та відеозйомок захищає Цивільний кодекс України. Частиною 2 статті 307 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

«Якщо роботодавець бажає фіксувати робочий процес на відеокамеру, необхідно одержати згоду у письмовій формі від працівників, — говорить Тетяна Журавель. — Чинним законодавством також передбачені випадки, коли особу можуть знімати без згоди.  Наприклад, проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Однак навіть у цьому випадку, на певній стадії розслідування злочинів, особу мають повідомити про здійснену раніше зйомку».

Зйомки Нацполіцією

Згідно із законом «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Однак як йдеться у статті 40 закону, це можливо здійснювати лише з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб або для забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому інформація про змонтовану та розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як отримати згоду на зйомку

Законодавство України не встановлює конкретної форми згоди на зйомку.

«Хоча наявність згоди до початку зйомки є обов’язковою, чіткої її форми немає. Тому згода може бути письмовою або усною. Якщо особа знає, що її знімають, але не заперечує, це теж вважається мовчазною згодою, — зазначає адвокат. — Відсутність згоди або заборона особи щодо її знімання можуть в подальшому слугувати підставою для звернення до суду».