Нові зміни до КПК: 9 днів під вартою, обшуки без понятих, явки з повинною
24 лютого 2022 року через початок військового вторгнення російської федерації на територію України був введений воєнний стан. Для ефективного документування злочинів в умовах воєнного стану Верховною Радою України прийняті чисельні зміни до законів, які суттєво розширюють повноваження слідчого, прокурора. Зважаючи на системність зловживань правоохоронців у довоєнні часи, деякі нововведення викликають справедливі побоювання: чи не відбудуться спрощення та покращення для правоохоронців за рахунок прав громадян?
З 1 травня 2022 року правоохоронцям дозволили проведення слідчих дій у нічний час (з 22 до 6 години), що раніше не допускалося. Тобто відтепер, на період воєнного стану, слідчі вправі проводити допити, огляди та обшуки в будь-який час доби. До того ж надано можливість не залучати понятих під час обшуку житла чи особи. У такому випадку вимагається обов’язкове здійснення безперервного відеозапису слідчої дії. Насправді законодавець легалізував вже існуючу практику: правоохоронці й раніше проводили слідчі дії, коли заманеться, на що судді часто-густо закривали очі.
Однак з’явились і більш серйозні підстави для «вільностей» правоохоронців. Тепер вони отримали право затримувати осіб без рішення суду чи керівника прокуратури. До того ж суттєво збільшився строк затримання: згідно нововведень затриману особу можуть протримати в органах до 9 діб (216 годин). Питання, чи варто було давати правоохоронцям таке право по всіх категоріях злочинів, залишається риторичним. Протягом зазначеного часу затриманого мають доставити до суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно нього запобіжного заходу або ж звільнити. Також слід зауважити, що цей строк не є безумовним, оскільки іншою нормою зобов’язано слідчого, прокурора упродовж 3 діб (72 годин) з моменту затримання вручити особі письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Якщо цього зроблено не буде, затриманого мають негайно відпустити на волю.
Також законодавець передбачив можливість автоматичного продовження діючого строку тримання особи під вартою. Таке може траплятися у разі, якщо строк дії ухвали суду про тримання під вартою закінчується, а суд не може розглянути питання про продовження строку тримання під вартою в установленому порядку. За таких умов строк тримання під вартою продовжується до відновлення можливості розглянути це питання судом, але не більше ніж на два місяці. Ця норма зрозуміла, але перелік обставин, за яких суд «не зміг» провести розгляд, не конкретизовано, тож зловживань не уникнути.
Цікавими з точки зору доказової сили є законодавчі зміни, згідно яких показання, отримані під час допиту підозрюваного, свідка чи потерпілого, можуть бути використані як докази в суді. Для цього хід і результати допиту повинні бути обов’язково зафіксовані на відео. Додатковою умовою під час допиту підозрюваного є участь захисника (адвоката). Чи допоможе це запобігти поверненню практики вибивання «явок з повинною»? Свого часу скасування доказової спроможності попередніх допитів стало суттєвим досягненням демократичного суспільства: «самовикривання» підозрюваних значно поменшало, а застосування правоохоронцями насильства стало «неефективним», тож поодиноким. Поновлення цієї норми навряд чи підвищить ефективність судочинства, але реально підвищить вірогідність повернення шантажу і тортур з боку правоохоронців, особливо в умовах загального зростання рівня агресії у суспільстві.
Сталися також зміни, що стосуються строків продовження чи зупинення кримінального провадження, оскарження рішень слідчих, прокурорів та суду. На час воєнного стану слідчим дозволено зупиняти строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до моменту зникнення обставин, через які строк зупинявся. Також надано можливість не пізніше ніж через 15 днів після скасування воєнного стану поновити строки апеляційного і касаційного оскарження, а також оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.
Ситуація зрозуміла, суддів і адвокатів чекає багато роботи у мирний час.
Дещо обнадійлива новина для власників майна, арештованого в рамках кримінальних проваджень, яке було втрачене через обставини, що виникли в умовах воєнного стану. Зобов’язання з відшкодування майна взяла на себе держава – за рахунок державного бюджету.
Зрозуміло, що в надзвичайних умовах мають діяти надзвичайні правила, аби держава могла зберегти керованість, а державний апарат мав змогу ефективно виконувати свої функції. Тож у цілому нововведення є на користь правоохоронців, чиї зловживання, скоріш за все, доведеться оскаржувати після нашої перемоги.