Посты автора julia

Для більшості людей будь-який візит до правоохоронців — це стрес, втрата спокою не на один день. Але не потрібно одразу панікувати, якщо вас викликають у поліцію. Ця процедура чітко регламентована законом і виконувати вимоги співробітників поліції потрібно лише в тому випадку, якщо вони йому відповідають. Тож слід знати, на що звернути увагу, отримавши виклик у поліцію.

Якщо Вам зателефонували і суворий голос запропонував терміново з’явитись у відділення поліції – не поспішайте одразу виконувати таку вказівку. Основним способом виклику  в кримінальному провадженні є повістка (ст. 135 ч. 1 КПК), яка має бути передана безпосередньо, надіслана поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком не пізніше, ніж за три дні (ст. 135 ч.8) до призначеної дати прибуття в поліцію. Так, виклик може бути здійснений телефоном або телеграмою, але факт його здійснення ніде не фіксується і не є повноцінною підставою до притягнення до відповідальності за неприбуття на виклик.

Катерина Коваленко, адвокат

Адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко пояснює, що будь-хто має право відмовитися від прибуття до відділення поліції у випадку відсутності повістки з викликом.

«Якщо вас викликає на допит особа, яка представилась працівником поліції, ви не зобов’язані з’являтися за таким викликом, а повинні повідомити дану особу про те, що ви з’явитесь тільки в тому випадку, коли отримаєте повістку в законний спосіб, – говорить адвокат. – Повідомте цій особі, що ви не відмовляєтеся від прибуття, але прийдете виключно у випадку, коли вам надійде повістка у спосіб, встановлений законом».

Звичайно, вас можуть викликати для допиту в якості свідка, а зовсім не підозрюваного чи будь-якої сторони справи, однак в будь-якому випадку ви маєте право знати про це заздалегідь. Повістка про виклик може бути й для участі в якихось слідчих діях, наприклад для проведення опізнання особи чи речей, для вручення повідомлення про підозру чи обвинувального акту, для проведення слідчого експерименту.

«Краще з’ясувати причину вашого виклику до того, як прийняти рішення про візит за запрошенням правоохоронців, – радить адвокат АБ «Ципін і партнери» Катерина Коваленко. – Передусім ви повинні з’ясувати, хто вас викликає, з якого він органу, з яких підстав та яких причин викликають, і головне, в якості кого – свідка, заявника чи іншої особи».

Як повинна вручатися повістка

У випадку відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання або адміністрації за місцем роботи (ст. 135 ч. 2 КПК).  В такому випадку особа, якій була вручена повістка, зобов’язується передати її вам в найкоротші строки. Підтвердженням отримання особою повістки є розпис про отримання повістки на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки та будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки або ознайомлення з її змістом. З цього моменту ви вважаєтесь особою, що належним чином отримала повістку, навіть якщо вам її не передали.

Якщо ж особа відмовилась від підпису повістки, працівник поліції робить відповідну відмітку та фіксує це за допомогою відеозапису або використовує будь-які інші дані (ст. 136 ч.2 КПК).

Повістка також може бути направлена на Вашу електронну адресу, якщо попередньо ви повідомляли слідчого про адресу своєї електронної пошти.

За загальним правилом виклик неповнолітньої особи має здійснюватися через її батьків, усиновлювача або законного представника (ст. 135 ч.4 КПК). Особи, які перебувають за кордоном, викликаються у відповідності до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана ВР України (ст. 135 ч.8).

Зміст повістки

Згідно із статтею 137 КПК у повістці про виклик повинно бути зазначено:

1) прізвище та посада слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснює виклик;

2) найменування та адреса суду або іншої установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв’язку;

3) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;

4) найменування (номер) кримінального провадження, в рамках якого здійснюється виклик;

5) процесуальний статус, в якому перебуває викликана особа;

6) час, день, місяць, рік і місце прибуття викликаної особи;

7) процесуальна дія (дії), для участі в якій викликається особа;

8) наслідки неприбуття особи за викликом із зазначенням тексту відповідних положень закону, в тому числі можливість застосування приводу;

9) передбачені Кримінальним процесуальним кодексом поважні причини, через які особа може не з’явитися на виклик, та нагадування про обов’язок заздалегідь повідомити про неможливість з’явлення;

10) підпис слідчого, прокурора, слідчого судді, судді, який здійснив виклик.

Відсутність у повістці будь-якої із цих складових робить її такою, що складена з порушенням вимог закону. Відповідно така повістка не підлягає обов’язковому виконанню.

Наслідки неприбуття на виклик

Якщо ж повістка була складена належним чином та вручена відповідно до вимог закону, а ви не з’явилися на виклик слідчого, до вас можуть застосувати грошове стягнення чи привід як захід забезпечення кримінального провадження. Закон розрізняє коло осіб, до яких вони застосовуються: привід може бути застосований тільки до підозрюваного, обвинуваченого та свідка, а грошове стягнення також до потерпілого та цивільного відповідача. Розмір грошового стягнення встановлений ст. 139 ч.1 КПК та становить від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Злісне ухилення  свідка або потерпілого від явки становить склад адміністративного правопорушення, за яке ст. 185-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність.

Втім ст. 138 КПК передбачено поважні причини, за яких ви можете не з’являтися на виклик слідчого:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Тож якщо у вас є будь-яка з обставин, що заважає вам прийти на виклик, ви лише маєте повідомити про це працівника поліції, що вас викликав. В такому разі вас не зможуть притягнути до відповідальності за неприбуття на виклик.

«Зазвичай працівник поліції після отримання повідомлення про неможливість прибуття особи з поважних причин до слідчого починає узгоджувати нову дату та час в телефонному режимі, – говорить адвокат Катерина Коваленко. – Однак ви не зобов’язані це робити, просіть слідчого знову направити вам повістку у спосіб, встановлений законом».

Що таке привід

Згідно із ст. 140 КПК привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Втім привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із КПК не можуть бути допитані як свідки.

У будь-якому разі, якщо у вас є якісь сумніви щодо правомірності виклику вас на допит, краще порадьтесь із адвокатом. Кримінальний процесуальний кодекс наділяє особу, викликану на допит, невід’ємними правами. Це право знати суть вчинення кримінального правопорушення, підстави виклику, робити нотатки, вносити свої зауваження, подавати свої докази. Але найголовніше – право на отримання правової допомоги, якою варто скористатися. І тоді вчасна та професійна юридична підтримка дозволить вам завжди бути впевненим у дотриманні щодо вас букви закону.

Купівля власної нерухомості — це, як правило, довгоочікувана та приємна подія. Однак емоції повинні відійти на другий план у всіх питаннях, які стосуються перевірки об’єкту та його власника. Будьте готові ретельно вивчити правовстановлюючі документи та договори, звернутися до відкритих реєстрів органів влади, вивчити усю доступну інформацію в інтернеті. Звичайно, краще, якщо вашу угоду на всіх етапах супроводжуватиме фахова допомога юриста. У будь-якому випадку, перед купівлею квартири вам варто знати, коли і на що звернути увагу.

Як перевірити квартиру на первинному ринку

Купівля квартири на первинному ринку може бути прибутковим капіталовкладенням, а може обернутися великими проблемами та втраченими коштами. Останніх випадків настільки багато, що в Україні навіть була створена Асоціація допомоги постраждалим інвесторам — громадська організація для захисту прав усіх, хто вклав гроші і не отримав житла. Найчастіше це стається через визнання забудовника банкрутом або через проблеми з дозволами на будівництво та землю. Які кроки допоможуть убезпечити себе під час угоди на первинному ринку?

Етап І. Перевіряємо відкриті джерела.

Вивчіть інформацію про забудовника в інтернеті. Скористайтесь сайтом Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, огляньте новини про вашого забудовника в медіа, на порталах з нерухомості, зайдіть на форуми його інвесторів або власників житла у вже зданих ним будинках. Так ви зможете дізнатися не лише про репутацію забудовника, але й про те, чи вчасно здавалися його попередні об’єкти та в якому стані. Обов’язково поспостерігайте за будівництвом, оцініть його темпи, кількість працівників, наявність будівельної техніки на майданчику.

Перевірте компанію-забудовника на сайті Міністерства юстиції. Отримавши відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ви знатимете засновників, статутний капітал та дату створення компанії. Цей крок також дасть зрозуміти, чи не є компанія банкрутом, чи не відкриті проти неї виконавчі провадження.

Перевірте компанію в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Таким чином ви дізнаєтесь, коли і в яких судових процесах компанія брала участь — іноді це може суттєво вплинути на рішення щодо купівлі.

Перевірте ділянку у Публічній кадастровій карті України. У ній міститься інформація, кому належить ділянка, на якій ведеться будівництво, та що важливо – її призначення. Воно має бути для будівництва багатоквартирних будинків. Буває, що будівництво ведеться на ділянках, що належать комунальній власності міста. Тоді в місцевої ради або адміністрації потрібно буде запросити, чи здана ця ділянка в оренду вашому забудовнику і на який термін. 

Етап ІІ. Вивчаємо документи забудовника.

Прийшовши на зустріч до забудовника, запросіть у нього документи:

• Ліцензію на будівельні роботи
• Містобудівні умови й обмеження
• Дозвіл на будівництво будинку
• Документи на землю
• Проект житлового комплексу та його експертизу
• Декларацію про початок будівельних робіт
• Технічні умови на підключення комунікацій (окремо електрику, водопостачання, водовідведення, газопостачання).

Усі вони повинні бути у нього в наявності та надаватися на вашу вимогу. Звичайно, можна спробувати їх отримати і в організацій, якими вони були видані. Але сама відмова надати їх на вашу вимогу повинна насторожити. Адже якщо забудовник не хоче їх показувати, вони можуть містити інформацію, яка відштовхне вас від угоди.

Ретельно вивчіть договір. В Україні не існує єдиного зразка договору про купівлю нерухомості на первинному ринку. Це може бути інвестиційний договір, договір купівлі-продажу майнових прав, договір пайової участі в житлово-будівельному кооперативі, попередній договір купівлі-продажу. Однак в будь-якому разі в ньому мають бути вказані вартість квартири, дата введення об’єкту в експлуатацію, права і обов’язки сторін, умови розірвання договору. Особливо звернуть увагу на порядок виплати розстрочки та відсоток за прострочення. Підписуючи договір, ніхто не планує прострочувати платежі, але якщо таке все ж трапляється, краще бути убезпеченим від величезних відсотків за прострочку.

Обов’язково зверніть увагу на все, що написано мілким шрифтом. Краще взяти типовий договір для вивчення додому, а прийшовши його підписувати, ретельно звірити з оригіналом.

Підписуйте акт прийому-передачі тільки, коли впевнитесь у якості робіт. Приймаючи квартиру від забудовника, перевірте, чи виконані всі передбачені у договорі роботи. Адже після того, як ви підпишете акт прийому-передачі, забудовник не прийме від вас жодної претензії. Якщо якісь роботи не виконані або виконані неякісно, складайте акт про порушення і вимагайте виправлення. Підписуйте акт прийому-передачі тільки після того, як забудовник виконає всі свої зобов’язання, інакше доведеться виправляти недоліки за власний рахунок.

Купівля квартири на вторинному ринку — що потрібно знати

Більшість покупців віддають перевагу квартирам на вторинному ринку. Однак і тут можна потрапити в халепу, якщо перед угодою не перевірити продавця та сам об’єкт.

Етап І. Перевіряємо продавця.

Фахівці не радять вести переговори та укладати угоди про продаж квартири з уповноваженою особою, лише з самим власником. Угода з уповноваженою особою згодом навіть може бути визнаною недійсною. Тому найпершим чином переконайтесь, що перед вами дійсно власник квартири. Якщо ви все ж таки маєте справу з довіреною особою, обов’язково зв’яжіться з самим власником, щоб дізнатися про достовірність його намірів, і наполягайте на його особистій участі в угоді.

Не соромтесь ретельно роздивитися паспорт людини, з якою маєте справу. Перевірте, чи вчасно вклеєні фото, чи є відмітки про судимість.  Пам’ятайте, що знаючи паспортні дані, будь-яку людину можна перевірити на сайті Державної міграційної служби, а за ідентифікаційним кодом — на сайті Державної податкової служби. Не забувайте і про можливості соціальних мереж.

«Звертайте увагу на терміновість угоди, коли інша сторона квапить вас із підписанням договору, не даючи при цьому достатньо часу для вивчення документів або передачу таких документів на вивчення юристу», — розповідає адвокат Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Тетяна Войнова.

Етап ІІ. Перевіряємо квартиру.

Ознайомтесь із правовстановлюючим документом. У власника квартири має бути один із документів: договір купівлі-продажу (дарування, міни), свідоцтво про право на спадщину або рішення суду. Будь-який з цих документів засвідчує право на квартиру, однак він повинен бути обов’язково в оригіналі. Копія, навіть засвідчена нотаріально, не гарантує надійності.

Якщо власник змінювався після 2013 року, запросіть дані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Цей реєстр існує лише з 2013 року, тож інформація про об’єкт у ньому буде відображатися, якщо з цього часу стосовно об’єкту проводились якісь дії. Стосовно усіх даних до 2013 року доведеться звертатися в БТІ. Цей реєстр корисний передусім тим, що в ньому відображається інформація з Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна та з Державного реєстру іпотек. Таким чином можна впевнитись, що стосовно квартири не укладалися договори довічного утримання, договори про заставу нерухомого майна, не було накладення арешту.

Перевірте квартиру в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Це дає змогу переконатись, що квартира не є предметом судових спорів.

Уточніть прописаних осіб. На момент угоди у квартирі має бути прописаний лише власник, з яким ви підписуватимете угоду. Довідку про прописаних осіб можна запросити в Центрі надання адміністративних послуг. Краще також взяти виписку з історією реєстрації у квартирі усіх осіб, адже може виявитися, що когось виписано через перебування в місцях позбавлення волі. Тоді людина, повернувшись, може поновитися у прописці в квартирі через суд.

Перевірте комунальні борги. Ввівши прізвище хазяїна або будь-кого з прописаних осіб в Єдиний реєстр боржників, можна дізнатися, чи немає у квартири боргів за комунальні послуги.

Етап ІІІ. Укладаємо договір.

Згідно із статтею 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Законодавство України також вимагає обов’язкового проведення оцінки нерухомості. Сума, в яку оцінили квартиру, заноситься в Єдину базу звітів з оцінки майна та є основою для оподаткування угоди купівлі-продажу.

Під час оформлення угоди продавець зобов’язаний передати покупцю технічний паспорт на квартиру, в якому вказуються параметри житла. Перевірте, чи збігаються вони з тим, що є в дійсності, чи не проводились перебудови та добудови, які не оформлені належним чином.

Якщо у квартири кілька власників, для здійснення угоди потрібна буде нотаріально затверджена згода кожного з них. Також свою згоду на продаж повинен надати чоловік або дружина продавця, якщо він знаходиться в законному шлюбі. Якщо ж власнику не виповнилося 18 років, дозвіл на продаж квартири має надати місцевий орган опіки і опікування.

«На практиці клієнти часто звертаються до юристів тоді, коли проблеми вже виникли. Однак, щоб уберегти себе від зайвих турбот і витрат, краще це зробити перед покупкою нерухомості — досвідчений фахівець вчасно зверне увагу на приховані, на перший погляд, деталі », — зазначає адвокат Адвокатського бюро «Ципін та партнери» Тетяна Войнова.

Підходьте до справи придбання нерухомості без поспіху, ретельно зваживши та дослідивши всі ризики. А краще довірте цю справу професіоналам-юристам, і тоді ніщо не зможе затьмарити вашої радості від тепла та затишку нової оселі.

Стаття 34 Конституції України говорить про те, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Де можна і не можна проводити знімання людей

«За загальним правилом, для проведення аудіо-, відео  зйомки особи, необхідно отримати згоду людини, зйомку якої мають проводити, — розповідає адвокат Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Тетяна Журавель. — Разом з тим, якщо зйомка проводиться на заходах публічного характеру — концерти, мітинги, відкрито на вулиці — припускається, що людина не заперечує проти зйомки».

Інтереси фізичної особи при проведенні фото- , кіно- , теле – та відеозйомок захищає Цивільний кодекс України. Частиною 2 статті 307 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

«Якщо роботодавець бажає фіксувати робочий процес на відеокамеру, необхідно одержати згоду у письмовій формі від працівників, — говорить Тетяна Журавель. — Чинним законодавством також передбачені випадки, коли особу можуть знімати без згоди.  Наприклад, проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. Однак навіть у цьому випадку, на певній стадії розслідування злочинів, особу мають повідомити про здійснену раніше зйомку».

Зйомки Нацполіцією

Згідно із законом «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні. Однак як йдеться у статті 40 закону, це можливо здійснювати лише з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб або для забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому інформація про змонтовану та розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як отримати згоду на зйомку

Законодавство України не встановлює конкретної форми згоди на зйомку.

«Хоча наявність згоди до початку зйомки є обов’язковою, чіткої її форми немає. Тому згода може бути письмовою або усною. Якщо особа знає, що її знімають, але не заперечує, це теж вважається мовчазною згодою, — зазначає адвокат. — Відсутність згоди або заборона особи щодо її знімання можуть в подальшому слугувати підставою для звернення до суду».

Українські реєстри подекуди схожі на темний ліс, де дорогу можуть знайти лише досвідчені адвокати та юристи. Не виняток і Єдиний державний реєстр судових рішень України.

Аби не блукати цим Реєстром та знаходити потрібну інформацію швидко, адвокати АБ «Ципін і партнери» розробили головні правила пошуку рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

Правила пошуку рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень України

По точній фразі.

Цей вид пошуку здійснюється за допомогою лапок («»). Тобто точну фразу чи слово, за якими здійснюється пошук, потрібно взяти в лапки. У цьому разі Реєстр видасть документи, де у запиті будуть точно відображені слова чи фраза.

Не відомий точний номер справи? Не біда.

Якщо так сталось і ви не знаєте точного номера справи, тоді замість невідомого символу в Судовий реєстр можна вписати знак питання (?).

По одному з кількох пошукових слів

В цьому виді пошуку задіяний логічний оператор OR, який треба зазначати великими літерами. Реєстр «підбере» документи, в яких буде зазначене одне з написаних слів або словосполучень.

За кількома пошуковими запитами

Пробіл між пошуковими запитами означає, що пошук відбуватиметься одночасно по всім перерахованим словам. Проте, якщо пошук відбуватиметься не за окремими словами, а за пошуковими фразами тоді краще використовувати такий логічний оператора як AND. Він має бути написаний великими літерами. Тоді в наслідок пошуку сформується список документів, в яких буде дві пошукові фрази.

По основній частині пошукового слова

В цьому випадку потрібну інформацію шукаємо за допомогою зірочки (*). Вона може замінити один або й кілька символів. Щоправда, перед зірочкою повинно бути не менше трьох символів. Інакше Реєстр «відмовиться» шукати рішення.

Пошук з виключенням окремих слів

Для того, аби в результатах пошуку не відображались окремі значення між пошуковими запитами, потрібно поставити логічний оператор NOT. Тоді всі слова, вказані перед логічним оператором, будуть враховані , а всі що після – ні. Щоправда, приписувати його потрібно великими літерами і можна використати в Судовому реєстрі лише за наявності не менше двох пошукових слів.

Шукаємо рішення без потрібного слова

Якщо потрібно, щоби знайдені у Судовому реєстрі документи обов’язково мали певне значення, тоді перед пошуковим словом потрібно поставити знак плюс (+).

Комбінований пошук

В цьому разі одночасно використовуємо різні способи пошуку за допомогою дужок. Використання дужок на початку запиту – не дозволяється.

Виключаємо з пошуку певне слово

Аби в результаті пошуку в Єдиному державному реєстрі судових рішень України не відображалось певне значення , перед таким пошуковим словом потрібно ставити знак мінус (–).

Використовуючи ці поради, на пошук рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень України не доведеться витрачати години.

Цим матеріалом хочемо розвіяти міфи клієнтів щодо виконавчого провадження.

Міф №1

Отримання рішення суду на свою користь –  остаточна перемога

Виграний суд – це лише пів справи. Найважливіша частина – це виконання  рішення суду. Домогтися його буває не простіше, ніж виграти справу усуді. 

Особливо це актуально для майнових вимог, коли рішенням суду, передбачено стягнення значної суми коштів, а боржник, наприклад, не працює, відповідно, доходів не має,  жодного майна за ним не зареєстровано.

Міф № 2

Приватні виконавці можуть замінити державних

Є низка виконавчих рішень, виконувати які мають право лише державні виконавці. А саме: деякі рішення, що стосуються захисту прав дітей, виселення та вселення осіб із житла, виконання рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини тощо. Якщо ж ви маєте рішення суду на вашу користь про стягнення боргу, то сміливо можна звертатись до приватних виконавців.

Право вибору пред’явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу, – зазначає Тетяна Журавель, адвокат АБ “Ципін і партнери”.

Але не кожен приватний виконавець візьметься за конкретну справу. Приватні виконавці, перед тим, як відкривати провадження, можуть «перевірити» боржника, оцінити перспективу стягнення боргу.

Міф № 3

Місце відкриття провадження обирає державний виконавець

Виконавчий документ може пред’являтися за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (якщо виконавчі дії буде здійснювати державний виконавець). Саме стягувач вирішує, до якого з цих органів державних виконавчих служб звертатись.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника – фізичної особи, за місцезнаходженням боржника – юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Приватні виконавці працюють у виконавчих округах, що охоплюють територію окремої області, м. Київ. Наприклад, якщо боржник проживає у м. Ірпінь Київської області, можна звернутись до приватного виконавця, який уповноважений здійснювати діяльність у Київській області, – пояснює адвокат.

Міф № 4

Борг неможливо стягнути з непрацюючої людини, яка не має майна.

Адвокат Тетяна Журавель зазначає, що борг з непрацюючої людини, яка не має майна, дуже важко стягнути.

Проте виконавці можуть вчиняти ряд заходів, спрямованих на виконання рішення суду:

– тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням

– одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну

– безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника – юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх.

Міф № 5

Рішення державних виконавців не підлягають оскарженню

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця можна оскаржити через суд або зверненням до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Згідно з частиною четвертою ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі.

Цією ж статтею (74) передбачено ряд вимог до скарги. Важливо пам’ятати, що скарга подається протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася про порушення, – додає адвокат.

Вимагають повернути чужий борг, телефонують по ночах, надсилають погрози – найчастіші скарги на дії колекторів. Напевно, кожен з нас чув розповіді про їхнє свавілля, а дехто навіть стикався із ним. Особливо неприємно, якщо борг не ваш і свої персональні дані ви нікому не давали.

Коли може виникнути така ситуація?

Наприклад, без вашого відома ваш номер як контактної особи дали при отриманні кредиту. Або ви переїхали в квартиру, в якій раніше проживав недобросовісний позичальник.

Що робити?

Куди звертатися, якщо ви зіткнулися з такою ситуацією і колектор не реагує на ваші усні пояснення, розповідає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Сопіна.

– До колектора у письмовому порядку.

Слід направити на офіційну адресу колекторської установи лист (бажано цінний, з описом вкладення, а копію листа зберегти для себе), в якому описати ситуацію, зокрема, що ви не маєте заборгованості, жодних кредитних договорів не укладали, усі майнові вимоги до вас безпідставні, що ви не зобов’язані нести відповідальність за дії інших осіб (крім випадків, установлених законодавством) і що у разі продовження здійснення дзвінків/надсилання смс-повідомлень/листів з погрозами тощо ви будете вимушені звертатися до спеціалізованих органів та повідомляти про порушення фінансовою установою ваших прав, – роз’яснює Діана Сопіна.

Тож, до яких спеціалізованих органів можна звертатися?

– До Нацбанку зі скаргою.

Описати всі порушення, надати докази погроз колекторів та просити вжити заходів реагування.

Для таких звернень рекомендуємо зберігати всі докази погроз, зокрема, зберігати листи та смс, записувати дзвінки тощо. Як результат розгляду скарги регулятор може, наприклад, накласти на фінансову установу штраф, анулювати ліцензію, виключити з Державного реєстру фінансових установ тощо, – зазначає Діана Сопіна.

– До Держпродспоживслужби зі скаргою у зв’язку з порушенням ваших прав як споживача кредитних послуг.

– До поліції із заявою про вчинення злочину, передбаченого, зокрема, статтями 182 (порушення недоторканності приватного життя), 189 (вимагання), 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань)Кримінального кодексу України.

Наразі в Україні не існує спеціального закону, який би регулював діяльність колекторів. Поки що його створення – лише в проектах законотворців.

До прийняття спеціального закону діяльність колекторів регулюється здебільшого загальними положеннями Цивільного кодексу України щодо виконання зобов’язань (глави 47, 48, 50, 51). Крім того, слід пам’ятати, що колектори у своїй діяльності обмежені правами боржника, тобто якщо у боржника є право, закріплене в Конституції чи законі (наприклад, «Про захист прав споживачів», «Про споживче кредитування» тощо), колектор не може порушити це право, інакше він буде нести передбачену законодавством відповідальність.

Корисно знати

Якщо вас безпідставно зробили боржником, то пам’ятайте про права боржника.

Колектору заборонено:

– загрожувати життю, здоров’ю і майну боржника та членів його сім’ї;

– надавати позичальнику неправдиву інформацію стосовно його боргу;

– поширювати конфіденційну інформацію про позичальника;

– надавати інформацію про боржника третім особам (сусідам, колегам).

Водночас, єдиним законним для колектора способом примусового повернення боргу є звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості. На жаль, наразі фінансовим компаніям про це необхідно нагадувати, адже вони не зацікавлені вирішувати спори у правовій площині, надаючи перевагу більш ефективним, на їх думку, методам погроз, залякування, психологічного тиску тощо. Тож, у випадку терору з боку фінансової установи, рекомендуємо повідомляти їм, що ви готові вирішувати всі спори законними методами, тобто через суд.

Вимагають чужі борги? Звертайтесь до наших адвокатів, які неодмінно захистять ваші інтереси.

На період карантину діяв мораторій на проведення планових трудових перевірок. Вже з вересня стартує масштабна інспекційна кампанія Державної служби України з питань праці з виявлення неоформлених працівників. Найретельніше збираються перевіряти власників бізнесу у сфері торгівлі, громадського харчування та готельно-ресторанного бізнесу.

За інформацією Державної служби України з питань праці кількість працівників у травні цього року була майже на півмільйона менше, ніж у травні минулого року. Це може свідчити про збільшення кількості випадків неофіційного працевлаштування.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України Держпраці починає за участі та сприяння інших органів (Державної податкової служби, Пенсійного фонду, центрів зайнятості, органів місцевого самоврядування, Національної поліції тощо) проведення контрольних заходів з питань виявлення неоформлених працівників, – зазначено на сайті відомства

Чому йти в «тінь» – не вихід

Хоча на перший погляд багатьом роботодавцям здається привабливішим працевлаштовувати працівника неофіційно, проте вони не можуть бути впевнені, що в один непрекрасний ранок цей працівник не напише скаргу до управління Держпраці.

Чим це загрожує, розповідає адвокат Адвокатського бюро “Ципін і партнери” Тетяна Журавель:

За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування й сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (стаття 265 Кодексу законів про працю), – зазначає вона.

Про преференції для роботодавців

Справедливості заради варто зазначити, що українським законодавством передбачено і преференції, на які має право роботодавець, укладаючи трудовий договір з працівником. Особливо це стосується працевлаштування вразливих категорій громадян. Але не всі роботодавці знають про це та користуються своїми пільгами. Тож розповідаємо, на які пільги має право роботодавець:

а) компенсація 50% ЄСВ, якщо роботодавець наймає працівника із зарплатою не менше трьох мінімальних заробітних плат;

б) компенсація 100% сплаченого ЄСВ упродовж 12 місяців при працевлаштуванні особи з числа зареєстрованих у центрі зайнятості безробітних на строк не менше ніж два роки.

Для того, щоб отримати зазначені преференції, необхідне дотримання низки вимог. Так, це має бути нове робоче місце, та з працівником укладається трудовий договір не менше ніж на два роки. А заробітна плата працівника повинна бути не меншою за три мінімальні заробітні плати.

Виплата компенсації здійснюється на підставі інформації, отриманої від територіальних органів Держпраці та Пенсійного фонду України, щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з рахунка центру зайнятості на банківський рахунок роботодавця (пункт 8 Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), – пояснює Тетяна Журавель;

в) компенсація витрат роботодавця на оплату праці зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб. Роботодавець може отримати компенсацію витрат на зарплату працівника строком до 6 місяців або до 12 місяців – у випадку працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на строк, вдвічі більший за строк виплат. Компенсація здійснюватиметься за кожен непарний місяць роботи.

Компенсація витрат роботодавця на оплату праці проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом року, але не більше ніж за шість календарних місяців (за працевлаштованих зареєстрованих безробітних із числа внутрішньо переміщених осіб, які належать до категорії громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», – за кожен непарний місяць роботи протягом двох років, але не більше ніж за 12 календарних місяців).

Існує перелік осіб, яких особливо вигідно працевлаштовувати. За них передбачено додаткові гарантії на законодавчому рівні, зокрема виплати за них здійснюються не 6 місяців, а 12 (відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про зайнятість населення»).

До речі, крім матеріальних переваг роботодавець, який працевлаштовує офіційно своїх працівників, виглядає надійніше та серйозніше в їхніх очах. І за статистикою працівники такого роботодавця налаштовані на більш довгу співпрацю.

У період жорсткого карантину бізнесу було нелегко. Найбільше постраждали підприємці сфери торгівлі (ринки), транспорту, туризму. Багатьом з них довелося закритися. У цьому матеріалі ми розглянемо, як фізичній особі – підприємцю припинити свою діяльність

Які кроки мають зробити ФОПи

1. На Порталі «Дія» подати заяву про закриття ФОПу. Для цього необхідно мати електронний підпис. Упродовж доби реєстратор має внести інформацію про закриття ФОПу до Єдиного державного реєстру. Також інформацію буде передано до ДФС. Інший варіант отримання послуги – відвідати особисто ЦНАП (Центр надання адміністративних послуг).

2. Подати ліквідаційну звітність до податкової.

3. Закрити підприємницький банківський рахунок.

4. Ліквідація ФОПу не означає автоматичного зняття з обліку органами ДФС. Вас можуть зняти з обліку автоматично, а можуть призначити перевірку протягом 3 років з дня подачі заяви про закриття до держреєстратора. Більше шансів, що вами зацікавляться фіскали, якщо маєте значні обороти або якщо ФОП порушував законодавство.

Відповідно до чинного податкового законодавства податкова може призначити перевірку у зв’язку з припиненням діяльності ФОПу як самостійно на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, так і на підставі заяви самого ФОПу. Варто знати, що ФОП не має обов’язку ініціювати перевірку самостійно. Якщо у нього незначні обороти та доходи, а також відсутні інші обставини господарської діяльності, які можуть зацікавити податківців, то існує вірогідність, що податкова не прийматиме рішення про проведення перевірки, – зазначає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Сопіна

Тож якщо немає очевидних підстав вважати, що ваш ФОП зацікавить податківців, то у більшості випадків немає необхідності звертатися до податкової із заявою про проведення перевірки. Але якщо ви впевнені, що у вас все добре у веденні господарської діяльності, можете самостійно написати заяву про призначення перевірки фіскалами і далі спати спокійно.

За словами Діани Сопіної, питання проведення перевірки вирішується в кожному випадку індивідуально залежно від сукупності факторів господарської діяльності ФОПу.

Документи для проведення податкової перевірки

Під час ліквідації ФОПу податківці проводять позапланову документальну перевірку, у ході якої мають право отримувати засвідчені копії первинних фінансово-господарських (договори, рахунки, акти тощо) і бухгалтерських документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, а також інші документи з питань обчислення і сплати податків за останні 3 роки.

Важливо знати, що перевіряючі не мають права вилучати оригінали цих документів, – застерігає Діана Сопіна.

Пройшовши процедуру закриття ФОПу, варто перевірити ще раз, чи дійсно ви закрились. Це можна зробити на сайті Міністерства юстиції України за своїм ідентифікаційним номером.

До речі, з початку карантину постанова КМУ від 03.03.2020 р. № 453 дала можливість ФОПам, які не мають найманих працівників, отримувати допомогу по безробіттю.