Все про роботу керівників: матеріальна відповідальність, несумісна діяльність та підстави для звільнення
Існують певні особливості прийому на роботу керівників. Зокрема, згідно із статтею 65 Господарського кодексу України, з керівником підприємства може бути укладений договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. А з посадовими особами акціонерного товариства Закон України «Про акціонерні товариства» дозволяє укладати навіть цивільно-правові договори.
Читайте також: «Це не працівник, а стажер» – неоформлене стажування теж карається штрафом
Законодавство України передбачає досить високий рівень відповідальності для керівників, зауважує юрист Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Анна Бичкова.
«Особливу увагу керівникам варто приділяти дотриманню норм антикорупційного законодавства, а також нормам охорони праці та організації безпеки працівників. Так, у разі нещасного випадку під час виконання працівниками трудових обов’язків посадова особа повинна вчасно відреагувати та повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, інакше їй не уникнути адміністративної відповідальності за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – говорить юрист.
«Навіть у вільний від роботи час керівникам юридичних осіб варто бути обережним і не квапитись ділитись новинами із життя установи із друзями чи знайомими, – застерігає Анна Бичкова. – Спочатку проаналізуйте, чи не може містити така інформація інсайдерських відомостей, наприклад, щодо придбання чи відчуження цінних паперів, тощо. Адже якщо хтось, скориставшись ними, отримає необґрунтований прибуток в значному розмірі, тим самим заподіявши значних збитків інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, вас може бути притягнуто до відповідальності за статтею 232-1 Кримінального кодексу України».
Матеріальна відповідальність
Згідно із статтею 132 Кодексу законів про працю України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
В статті 130 КЗпП йдеться, що відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. У статті 134 передбачені випадки, коли працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі чи організації. Зокрема, таку відповідальність нестиме керівник підприємства, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Робота за сумісництвом
Для державних підприємств, установ та організацій діє обмеження, визначене у Положенні «Про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», затвердженому 28.06.1993 року. Керівники таких підприємств, їхні заступники, а також керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності.
Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не дозволяє членам виконавчих органів товариств без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства здійснювати господарську діяльність як фізична особа – підприємець у сфері діяльності товариства, бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства, а також бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.
Особливості звільнення керівників
Певні норми КЗпП роблять звільнення керівника простішим, аніж інших працівників. Зокрема, згідно із статтею 43-1 розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу із керівником підприємства та його заступниками можливе без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Як йдеться у пункті 5 частини 1 статті 41, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний і у випадку припинення повноважень посадових осіб. При цьому згідно із статтею 44 працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж 6-місячний середній заробіток.
На відміну від інших працівників, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 41 керівник може бути звільнений навіть у випадку одноразового грубого порушення трудових обов’язків. Крім того, стаття 45 зобов’язує власника або уповноважений ним орган розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації, якщо керівник порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди.
Між тим, необхідно зазначити, що на керівників поширюються всі основні трудові гарантії, визначені законодавством. А знання особливостей регулювання роботи топ-менеджерів допоможе уникнути зайвих конфліктів та забезпечити злагоджену роботу підприємства.
Читайте також: Шлюбний договір: бути чи не бути?