Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Посты автора julia

julia

Забрати своє та розійтися без скандалів. Про поділ майна і розлучення

Опубликовано: 09.02.2021 в 19:18

Автор:

Категории: Юридичні поради

Майно буває двох видів: загальне і приватне

Загальне є спільно нажитим у шлюбі, право на нього мають обоє з подружжя. Це може бути рухоме й нерухоме майно, кошти та інші цінні речі.

А от приватне майно може бути власністю лише одного з подружжя і поділу не підлягає. Це — речі особистого користування, премії, нагороди, виплати за страховим договором, спадщина або дарунки.

Як розділити майно без суду

Розділити майно можна і без участі суду. Для цього треба нотаріально засвідчити договір про розподіл майна, — юрист

В договорі про розподіл майна треба вказати, що й кому належить. Необов’язково ділити майно рівно навпіл. Головна умова – аби всі сторони були з цим згодні.

Найшвидшим і найменш проблемним шляхом розділення майна є угода. За законом, подружжя може підписати такий договір про розподіл майна ще до весілля  або вже у шлюбі (шлюбний договір).

У шлюбному договорі має бути зазначене право кожного на майно, частки, що належать окремо чоловіку і дружині, та відмова від претензій на розподіл майна в майбутньому.

Без нотаріального посвідчення тут не обійдеться, тож такий договір оформлюють як цивільну угоду і засвідчують в нотаріуса.

Як довести право власності в суді

З мирним шляхом усе ясно. А як щодо іншого, коли поділити майно власноруч не вдалося? Суд може визнати приватною власністю майно, яке придбав хтось із подружжя, проживаючи окремо один від одного.

За загальними правилами, все набуте у шлюбі майно — спільна власність. Але на практиці трапляється, що суди ділять майно навпіл, навіть не з’ясувавши всіх обставин і чи було воно придбане за особисті кошти

Наприклад, коли дружина придбала автівку за подаровані їй кошти, а чоловік під час розлучення заявив про свої права на половину вартості автомобіля. Суд може визнати за чоловіком право власності, не врахувавши, що той не вкладав свої або спільні кошти до подарованої суми.

Тому кожен має доводити, що це майно є його особистою власністю. Юристи збирають необхідні документи — договір дарування або придбання авто, збирають показання свідків і доводять суду ваше право на власність.

Яке майно ділити не можна

Українське законодавство чітко визначає, що належить чоловікові або дружині, якщо говорити про те, що, як і коли було придбано кожним із них.

Сімейний кодекс України визначає, яке майно ділити не можна:

майно при розлученні

Кошти, одержані як відшкодування за втрату або пошкодження речі, належать тільки тому, чия це була річ — чоловіка або дружини.

Так само і з відшкодуванням моральної шкоди, завданої одному з подружжя.

Якщо страхові внески сплачував хтось із подружжя, то суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, належать тому, хто їх сплатив власним коштом.

Також це премії й нагороди, якщо інший з подружжя в судовому порядку не доведе, що мав причетність до їх одержання.

Не турбуйтеся за прикраси і дорогі аксесуари, які подарували вам у шлюбі:

Речі особистого користування і коштовності також ділити не можна. Навіть якщо вони були придбані за спільні кошти, вони залишаються в того, кому їх подарували

Як обрати компанію з корпоративної безпеки?

Опубликовано: 09.02.2021 в 18:28

Автор:

Категории: Юридичні поради

Маючи власний юридичний департамент або відділ безпеки, ви можете не вважати необхідним залучати зовнішніх спеціалістів з корпоративної безпеки. Однак, як показує практика, саме фахівці на аутсорсі є більш ефективними в цьому питанні. По-перше, внутрішні відділи, як правило, сконцентровані на профільній діяльності підприємства і можуть не знати сучасних механізмів, за якими діють зловмисники. По-друге, працюючи всередині колективу, важко бути об’єктивним щодо загроз, які виходять від власних колег.

Зазвичай розробку та впровадження комплексної системи безпеки пропонують юридичні фірми, які, окрім вирішення безпосередньо правових питань, із залученням відповідних фахівців здійснюють аудит безпеки, в тому числі фінансовий та інформаційних. На що ж варто звернути увагу при виборі компанії з корпоративної безпеки? 

Досвід

Ви можете сміливо цікавитися державним та приватним досвідом кожної з осіб, які будуть надавати допомогу вашій компанії у сфері безпеки.  Важливо вибрати фірму, яка має персонал з досвідом роботи у конкретній галузі вашої компанії, адже захист агробізнесу відрізнятиметься від захисту, приміром, фінансової установи або виробничого холдингу.

адвокат АБ “Ципін і партнери” Марина Суткович

«Загалом же професійна компанія неодмінно має запропонувати стратегію юридичної безпеки, включаючи аналіз корпоративної структури, установчих документів та договірних зобов’язань, – говорить адвокат АБ «Ципін і партнери» Марина Суткович. – Обов’язковою складовою має бути щоденний моніторинг інформації щодо підприємства у реєстрах, оскільки рейдери можуть використовувати так званих «чорних» нотаріусів для переоформлення прав на управління та майно. Іншим важливим напрямом є кібербезпека та захист інформації від несанкціонованого доступу. Також професіонали у сфері корпоративної безпеки неодмінно звернуть вашу увагу на необхідність розробки або вдосконалення внутрішніх процедур, приміром, алгоритму під час рейдерських атак або візиту силових структур».

Можливості

У сучасному світі величезна кількість даних, яку компанії щодня створюють і використовують, додає складності питанню корпоративної безпеки. Тому необхідно покладатися на найсучасніші технологічні ресурси, що можуть забезпечити безпеку цих даних.  Фірма корпоративної безпеки повинна мати можливість швидко та безперешкодно пов’язувати свої технологічні ресурси з ІТ-платформою вашої компанії, а її персонал повинен співпрацювати зі членами ІТ-відділу вашої компанії – і все це при збереженні суворої конфіденційності та абсолютної цілісності даних вашої компанії.

Крім того, пандемія змінила спосіб ведення бізнесу багатьма компаніями. Йдеться про поширеність дистанційної роботи та віддаленого надання послуг. Це означає, що для корпоративної безпеки виникають додаткові виклики.

Імідж

Йдеться не про престиж організації, яку ви збираєтесь ввести в курс усіх справ на підприємстві, а про довіру до неї у професійних колах. Корпоративну безпеку неможливо побудувати, не знаючи усіх «підводних каменів» та ризиків щодо вашого бізнесу. Отже, обирайте лише тих, кому зможете довірити свої можливі секрети. Звісно, краще, якщо це буде не фірма-одноденка, а авторитетна компанія, що працює багато років і не стане ризикувати своєю репутацією, користуючись конфіденційною інформацією клієнта.

Поцікавтесь відгуками щодо компанії, яку плануєте залучити, з боку клієнтів. Іноді є спокуса обрати дешевші послуги у посередньої компанії, але безпека бізнесу – точно не той напрямок, де якість послуг може бути не важливою. І пам’ятайте, що будь-яку проблему простіше вчасно попередити, ніж потім «гасити пожежу».

Читайте також: Як уберегтися від рейдерства?

Як розглядаються справи у Європейському суді з прав людини: коментар адвоката

Опубликовано: 09.02.2021 в 15:33

Автор:

Категории: Юридичні поради

“Після того як Європейський суд з прав людини отримав від вас формуляр заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за вашим іменем було відкрито справу. Номер цієї справи потрібно буде зазначати в усіх наступних листах до Суду,” — розповідає Тетяна Войнова

За словами юриста, відповідати на листи Секретаріату Суду потрібно вчасно, оскільки навіть маленька затримка з відповіддю буде розцінюватись як ваша незацікавленість у продовженні розгляду справи у Суді. З огляду на це, Суд може припинити розгляд вашої справи. Загалом, процедура розгляду справи у ЄСПЛ письмова. Вас будуть письмово повідомляти про кожне рішення, яке буде виносити Суд. Слухання у справах у ЄСПЛ проводиться лише у деяких випадках. Зверніть увагу, Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

Наявність представника

“Для представлення своїх інтересів у Європейському суді вам не обов’язково залучати адвоката, але у майбутньому, якщо Суд запропонує українському Уряду висловити свою позицію у справі, загальне правило вимагає присутності з вашого боку представника,” — говорить адвокат

Представник повинен володіти англійською або французькою мовами, які є офіційними мовами Суду, та бути практикуючим юристом в одній з тих держав, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод.

Розгляд справи

Нагадаємо, якщо Суд визначить, що подана вами заява не відповідає усім вимогам прийнятності, які передбачені Конвенцією, заяву буде відхилено. Буває також, що Суд визнає лише деякі скарги у заяві прийнятними, а решту відхиляє. В обох випадках рішення Суду є остаточним і не підлягає оскарженню. Якщо Суд визнає заяву прийнятною, перш за все, він запропонує обом сторонам (заявнику і державі, якої стосується справа) укласти мирову угоду. У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши відповідне рішення. Після цього припиняються будь-які процедурні дії у цій справі. Якщо сторони не досягнуть згоди, Суд почне розгляд справи “по суті”, тобто визначить чи мало місце у даному випадку порушення Конвенції. Іноді розгляд справи може початися навіть через рік після надходження заяви, у зв’язку з великим навантаженням Суду. Терміново та першочергово ЄСПЛ розглядає справи лише тоді, коли життю чи здоров’ю заявника загрожує небезпека.

Окремо слід зазначити про конфіденційність інформації, надісланої до Суду. Згідно Регламенту Суду, всі документи, які ви надсилаєте до Європейського Суду, мають бути доступними для громадськості. Винятком можуть бути лише ті матеріали, які були подані з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, або якщо Голова Палати з власної ініціативи чи клопотання однієї зі сторін вирішить інакше. Тобто за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься про осіб, про яких йдеться у матеріалах справи, є відкритим.

Процедура розгляду справи безкоштовна. Більше того, після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень, якщо ви не маєте коштів для оплати представника, Суд може вам надати безкоштовну юридичну допомогу. Але тільки у випадку необхідності такої допомоги.

Рішення Суду

Європейський суд виносить три основних види рішень:

  • рішення про неприйнятність, оформлене у вигляді листа та адресоване заявнику;
  • рішення про неприйнятність або прийнятність у вигляді окремого мотивованого документа;
  • остаточне рішення у справі, іменоване постановою.

У разі встановлення Судом факту порушення Конвенції, він може зобов’язати державу-відповідача відшкодувати заявнику шкоду, спричинену таким порушенням. Крім цього, Суд може зобов’язати державу компенсувати заявнику витрати, пов’язані у зв’язку зі зверненням до Суду. Разом з тим, навіть якщо Суд не встановить порушення Конвенції у даній справі, заявник не повинен буде компенсувати державі-відповідачу додаткові кошти. За будь-яких обставин рішення Суду оголошується публічно. Суд не обов’язково ухвалює свої рішення одноголосно, кожен суддя має право висловити особисту думку, яка буде опублікована разом з думкою більшості суддів.  Зверніть увагу, до повноважень ЄСПЛ не входить скасування рішень або законів, які були прийняті на національному рівні. Він також не виконує рішення, які виносить, усі винесені Судом рішення направляються до Комітету Міністрів Європи. Саме цей орган покликаний контролювати виконання цих рішень та забезпечувати виплату грошових компенсацій.

“Європейський суд з прав людини не може виступати апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів, у його компетенцію не входить проведення нових слухань по справам. Крім цього, Суд не може захищати ваші інтереси перед державним органом, дії якого ви оскаржуєте, він може вжити тимчасових заходів лише у тих випадках, якщо існує серйозна загроза вашому здоров’ю або життю,” — підсумовує адвокат

Наприкінці зазначимо, на сьогоднішній день Україна посідає одне з перших місць серед інших країн-членів Ради Європи за кількістю скарг до Європейського суду. Насамперед, це свідчить про низьку ефективність діяльності національних правозахисних інституцій, які не спроможні забезпечити своїм громадянам належний захист їх прав та свобод. Тому цілком очевидно, що сьогодні національну систему захисту прав людини, та зокрема судовий захист потрібно вдосконалювати.

Дистанційна робота – що потрібно знати роботодавцю та працівнику

Опубликовано: 04.02.2021 в 17:24

Автор:

Категории: Юридичні поради

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», прийнятий 30 березня 2020 року, виклав статтю 60 Кодексу законів про працю України у новій редакції. Згідно з нею, дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

Проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи», що наразі знаходиться на доопрацюванні у парламенті, розділяє два поняття – надомна та дистанційна робота та встановлює правила для них, про які розповідає помічник адвоката АБ «Ципін і партнери» Діана Матвєєва:

«Визначення надомної роботи в законопроекті характеризується тим, що така робота виконується поза приміщеннями підприємства, проте з обов’язковою наявністю технічних засобів та зон, необхідних для виконання робочих функцій. Без погодження роботодавця таке робоче приміщення не може бути змінено. Надомник має дотримуватися загального режиму роботи підприємства, при цьому він має такий самий обсяг трудових прав, як і звичайні працівники.»

Що ж стосується дистанційної роботи, то за законопроектом дистанційник має право самостійно обирати будь-яке зручне для нього місце, де він зможе працювати, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології. Роботодавець в такому разі не відповідає за умови праці на робочому місці дистанційника. Крім того, такий працівник за загальним правилом не підпорядкований режиму роботи підприємства, а самостійно визначає зручний робочий час.

У будь-якому разі, умови роботи та інші питання та особливості роботи, які потребують врегулювання, мають бути визначені трудовим договором між працівником та роботодавцем».

Однак поки що у вітчизняному законодавстві обидва поняття залишаються тотожними і регулюються, крім Кодексу законів про працю, досить застарілим Положенням про умови праці надомників, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81р. №275/17-99, Конвенцією 1996 року про надомну працю №177  та безпосередньо трудовими договорами. Що ж найголовніше потрібно знати про дистанційний формат роботи?

Права та оплата праці працівника зберігаються

Стаття 60 КЗпП встановлює, що виконання дистанційної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Так само, як і до звичайного формату, до дистанційної роботи застосовуються статті 50 і 51 КЗпП, що визначають норми тривалості робочого часу. Тобто, тривалість робочого часу дистанційних працівників теж не може перевищувати 40 годин на тиждень. При чому для працівників віком від 16 до 18 років та для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці – це 36 годин на тиждень, а для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.

У статті 60 КЗпП також визначено, що при дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Договір укладається у письмовій формі

Для дистанційної роботи обов’язковим є укладення трудового договору у письмовій формі.

«Втім, на час загрози поширення пандемії чинне трудове законодавство дозволяє встановлювати умови про дистанційну роботу та гнучкий режим робочого часу для працівників у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу, без обов’язкового укладення трудового договору», – уточнює помічник адвоката.

Водночас роботодавець зобов’язаний вести облік усіх надомників, яким він надає роботу, та вести реєстраційні листи робочих завдань, доручених надомнику, із зазначенням часу, відведеного для виконання завдань; тарифних ставок оплати праці; витрат, пов’язаних з виконанням для підприємства роботи вдома (електроенергія, вода тощо), зазначає у своєму листі Міністерство соціальної політики України.

Працівникові компенсуються витрати

Згідно із статтею 125 КЗпП працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з працівником.

«Тобто у роботодавця фактично немає прямого обов’язку відшкодовувати амортизаційні витрати, якщо це питання не вирішувалось сторонами заздалегідь, до переходу на дистанційний режим роботи. Для подібних відшкодувань роботодавцю та працівнику необхідно оформити письмовий документ, яким передбачити порядок та процедуру компенсації амортизаційних витрат, та затвердити цей документ наказом під підпис працівників», – розповідає Діана Матвєєва.

При цьому, згідно із Положенням про умови праці надомників, організація в надомних умовах трудових процесів допускається тільки для осіб, які мають необхідні житлово-побутові умови, а також практичні навички або можуть бути навчені цим навичкам для виконання певних робіт. А обстеження житлово-побутових умов громадян, які виявили бажання працювати на дому, проводиться адміністрацією підприємства, що застосовує надомну працю, за участю представників комітету профспілки, а у відповідних випадках – і представників санітарного та пожежного нагляду.

Чи можна позбавити спадку?

Опубликовано: 03.02.2021 в 15:22

Автор:

Категории: Юридичні поради

Цивільний кодекс України визначає спадкоємців за заповітом і за законом як фізичних осіб, які є живими на час відкриття спадщини, а також осіб, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом також можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Стаття 1224 кодексу визначає обставини, за яких спадкоємець усувається від права на спадкування. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

«Негідні» спадкоємці

Не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Щоправда, це правило не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом.

Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.

Також не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Недійсний шлюб

Особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду, не мають права на спадкування за законом одна після одної. Щоправда, якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.

Статті 39-41 Сімейного кодексу України визначають умови, за якими шлюб може бути визнаний недійсним. Зокрема, недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою, а також шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

«Також шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, – уточнює адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Журавель. – Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства».

Ухилення від надання допомоги

Особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Роз’яснення цієї норми міститься у постанові пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року. Як зазначає Верховний Суд, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений  похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

«Ухилення особи від надання допомоги полягає в умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на невиконання обов’язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення пов’язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов’язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій», – пояснює адвокат.

Необхідно також мати на увазі, що усунення від права на спадкування можливе виключно на підставі рішення суду. У будь-якому разі фахова юридична допомога дозволить вам відновити справедливість та захистити свої права на спадок.

Ставки судового збору у 2021 році

Опубликовано: 02.02.2021 в 15:26

Автор:

Категории: Юридичні поради

Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 Закону України «Про судовий збір». У 2021 році вони становлять:

Найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору Ставка судового збору
1. За подання до суду:
1) позовної заяви майнового характеру, яка подана:
юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

794500 гривень

фізичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

11350 гривень

2) позовної заяви немайнового характеру, яка подана:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

3) позовної заяви:
про розірвання шлюбу 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

про поділ майна при розірванні шлюбу 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

6810 гривень

4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1135 гривень

фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

454 гривні

4-1) заяви про видачу судового наказу 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

227 гривень

4-2) заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

113 гривень 50 копійок

4-3) заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

454 гривні

5) позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:
позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

позовної заяви про відшкодування моральної шкоди 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

6) апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
7) касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми
{Підпункт 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
9) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду:
юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

фізичною особою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

454 гривні

2. За подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

794500 гривень

2) позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

2-1) заяви про видачу судового наказу 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

227 гривень

2-2) заяви про скасування судового наказу 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

113 гривень 50 копійок

3) заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову; заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про скасування рішення третейського суду; заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; заяви про роз’яснення судового рішення 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

1135 гривень

4) апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
5) касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги
{Підпункт 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
7) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

8) заяви про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4540 гривень

9) заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

22700 гривень

10) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб

4540 гривень

3. За подання до адміністративного суду:
1) адміністративного позову:
майнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
22700 гривень

фізичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

11350 гривень

немайнового характеру, який подано:
суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

908 гривень

2) апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

34050 гривень

3) касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

45400 гривень

{Підпункт 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
5) апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

2270 гривень

6) заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

681 гривня

4. За видачу судами документів:
1) за повторну видачу копії судового рішення 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш паперу

6 гривень 81 копійка за аркуш

{Підпункт 2 пункту 4 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
{Підпункт 3 пункту 4 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» виключено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017}
4) за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

68 гривень 10 копійок

5) за виготовлення копії судового рішення у разі, якщо особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, звертається до апарату відповідного суду з письмовою заявою про виготовлення такої копії згідно із Законом України “Про доступ до судових рішень” 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії

6 гривень 81 копійок за аркуш

6) за виготовлення копій документів, долучених до справи 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії

6 гривень 81 копійка за аркуш

5. У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

454 гривні

 

Як уберегтися від рейдерства?

Опубликовано: 28.01.2021 в 16:05

Автор:

Категории: Юридичні поради

Адвокат Тетяна Войнова

«Методів рейдерського захоплення підприємства є багато – це і скупка акцій, і доведення до банкрутства, і викуп кредитної заборгованості, і навіть силові методи, включаючи шантаж керівників та незаконні рішення органів влади, здобуті корупційним шляхом, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – Нерідко зловмисники вдаються до так званого «реєстраційного» рейдерства, коли вносяться зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань (ЄДР) щодо двох позицій: зміни керівника юридичної особи або складу учасників/засновників. Щоб цього не сталося, у статуті підприємства варто передбачити певні запобіжники».

Правило щодо зборів

Розповсюдженим сценарієм є таємні збори міноритаріїв, на яких обирається нова рада директорів і призначається нове керівництво. Нерідко, щоб провести такі збори, рейдери використовують неправомірні судові рішення, які визначають, що добросовісний акціонер взагалі не є акціонером і не може брати участь у зборі акціонерів. Таким чином можна вивести потрібне майно з компанії та й взагалі провести усі необхідні рішення. Іноді без участі власника контрольного пакета акцій збори акціонерів приймають рішення не лише про зміну менеджменту, а й про додаткову емісію, яка «розмиває» контрольний пакет акцій.

Щоб цього не сталося, зазначте у статуті, що рішення загальних зборів, особливо щодо зміни керівника підприємства, мають підписуватися всіма присутніми учасниками, а не лише головуючим на зборах. Іноді доцільно навіть прописати, що рішення щодо зміни керівництва приймаються не просто більшістю присутніх на зборах, а переважною більшістю учасників товариства або ж одностайно. Доцільно також зазначити в статуті, що секретарем та головою зборів можуть бути лише учасники товариства, а не сторонні особи.

Правило щодо повноважень керівника

Надаючи занадто широкі повноваження керівникові підприємства, ви ризикуєте, що ці повноваження опиняться у рейдерів. По-перше, на людину може здійснюватися тиск методами підкупу чи шантажу, або ж людина сама може перейти на бік противника. Слід враховувати і те, що у разі, якщо рейдери зможуть поставити свою людину на посаду директора, вони отримають доступ і до всіх його повноважень.

Вихід – закріпити в статуті обмеження для функцій керівника і внести ці данні до ЄДР. Наприклад, це може бути умова, що керівник не може підписувати договори на суму більше 1 млн гривень без згоди власників, не може продавати чи здавати в оренду певні активи, приміром, земельні ділянки або виробничі потужності. Або зазначити у статуті «табу» на видачу директору довіреностей з тих чи інших питань.

Проведіть аудит структури управління підприємством та визначте, чи раціонально розподілено управлінські функції та чи не дублюються керівні посади. Найкраще для протидії рейдерству мати складний виконавчий орган, в якому повноваження розділені між директорами. Однак важливі управлінські рішення залишаються за власниками.

Правило нотаріального посвідчення договорів 

Ще одним засобом захисту від рейдерів є використання інструменту нотаріату. В статуті може бути прописано необхідність нотаріального посвідчення окремих видів договорів, важливих для вашого виду бізнесу. Наприклад, для аграріїв такими можуть бути правочини про користування земельними ділянками.

Обов’язково зазначте у статуті необхідність нотаріального посвідчення правочинів про відчуження корпоративних прав. Мова йде про самі договори, а не лише про підписи на акті приймання-передачі частки. Це додаткове ускладнення зупинить обіг підроблених документів.

Спеціалізовані адвокатські компанії, що мають успішних досвід у протидії рейдерству, знають чимало юридичних механізмів, здатних убезпечити ваш бізнес від незаконних посягань. Підписавши договір про співпрацю з такою компанією, ви зможете захистити свою справу від зовнішніх загроз.

«Окрім того, до превентивних методів належить і щоденна перевірка реєстрів та відслідковування можливих змін, – зазначає Тетяна Войнова. – Оскільки рейдери, як правило діють швидко та можуть використовувати і так званих «чорних» нотаріусів та йти на інші корупційні дії, які в подальшому не так складно оскаржити, але не знаючи про них завчасно, можна допустити втрату управління чи майна».

Читайте також: Рейдерство за участі “чорних” реєстраторів: що каже судова практика

Як зняти арешт на майно?

Опубликовано: 26.01.2021 в 16:21

Автор:

Категории: Юридичні поради

Майно та кошти на рахунках можуть арештувати тоді, коли на особу рішенням суду чи іншого уповноваженого органу покладене певне майнове зобов’язання. У такому випадку видається виконавчий документ, і процедура відбувається згідно Закону України «Про виконавче провадження». Стаття 18 цього закону передбачає, що виконавець зобов’язаний вживати заходи щодо примусового виконання рішень, в тому числі закон надає йому право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Як відбувається зняття арешту з майна

Згідно із статтею 59 Закону «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Артем Бондаренко, адвокат

«Після отримання позитивного судового рішення арешт з майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – У випадку надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти на рахунку боржника заборонено звертати стягнення, арешт з таких коштів повинен бути знятий виконавцем не пізніше наступного робочого дня. При цьому, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту».

Підстави для зняття арешту

У частині 3 статті 59 Закону «Про виконавче провадження» йдеться, що арешт з майна боржника знімається у разі виявлення порушення порядку накладення арешту. У такому разі начальник відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, повинен винести відповідну постанову.

Загальними підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Закінчення виконавчого провадження

У разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

У постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, суму стягнутого виконавчого збору або суму стягнутої основної винагороди приватного виконавця та розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу.

«Незважаючи на те, що Законом досить чітко регламентовано порядок, підстави і строки зняття арешту з майна, досить поширеними є випадки бездіяльності й недбалості з боку виконавців, які свідомо чи ні не встигають реагувати на виникнення обставин, які зумовлюють зняття такого арешту, – зауважує Артем Бондаренко. – Відтак, за бажаний особі результат ще доведеться поборотися».

У разі неправомірного арешту вашого майна або за наявності підстав щодо його зняття, звертайтеся за допомогою до професійних юристів. Іноді правильно складених звернень до відповідних органів достатньо для позитивного вирішення питання.

Чи можна оскаржити штраф за порушення ПДР, зафіксоване на TruCam?

Опубликовано: 25.01.2021 в 14:59

Автор:

Категории: Юридичні поради

Радари TruCam здатні фіксувати перевищення швидкості автомобіля, даючи співробітникам поліції підстави для винесення постанови про адміністративне правопорушення. Однак до фото та відеоматеріалів з TruCam в законодавстві теж визначені свої вимоги. І вже навіть є прецеденти судових рішень, коли постанови та штрафи за перевищення швидкості скасовувалися, а докази, зафіксовані радарами, визнавалися неналежними.

В яких випадках відео з TruCam недійсне

У жовтні 2020 року другий апеляційний адміністративний суд у справі №953/6701/20 визнав відеозапис з TruCam недійсним. Він аргументував це тим, що відеоматеріали з радару підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора. А в даній справі на відеозаписі був відсутній цифровий підпис. Суд зауважив, що такий відеозапис не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху була скасована. Суд також постановив стягнути на користь водія суму судового збору в розмірі 630,60 гривень, сплаченого при зверненні до суду з апеляційною скаргою, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України. Варто зазначити, що з самого початку справа стосувалася штрафу у 255 гривень, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фото з TruCam без обличчя водія – не доказ?

В іншій адміністративній справі – №234/8827/20 поліцією не було надано відеозапису з вимірювача швидкості, лише фото. Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову, і суд задовольнив його вимогу. Натомість поліцейські подали апеляційну скаргу, однак вона не була задоволена. Як йдеться в постанові апеляційного суду, «на вказаному фотознімку не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього автомобілю». Крім цього, суд зазначає, що на фотознімку, наданого відповідачем, не зафіксований дорожній знак 5.45 або знак 5.46, тому неможливо встановити – чи рухався позивач у межах населеного пункту, чи ні.

Суд дійшов висновку, що постанова про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню як неправомірна, а справа – закриттю. Справа стосувалася вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, з відповідальністю у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Як захистити свої права

Згідно із статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Артем Бондаренко, адвокат

«Ваша обізнаність із прецедентними судовими рішеннями та з вимогами до оформлення відеозаписів із TruCam може допомогти під час спілкування з поліцейським, який зупинив вас для винесення постанови про адміністративне правопорушення. Особливо, це стосується спірних ситуацій, коли ви не готові визнати свою провину, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Артем Бондаренко. – Навіть якщо ви дійсно порушили правила дорожнього руху та перевищили швидкість, це не дає право поліції порушувати норми закону щодо надання доказів адміністративного правопорушення. У будь-якому разі у вас є можливість скористатися фаховою юридичною допомогою та звернутися за захистом своїх прав до суду».

 

Читайте також: Як оскаржити штраф за порушення правил дорожнього руху

Чи можна оскаржити штраф з дорожніх камер?