Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Насправді під час укладення цивільних договорів щодо прав власності на майно необхідно бути уважним обом сторонам – і тому, хто передає майно у спадок або за договором утримання, і тому, хто його приймає на певних умовах. З-поміж усіх договорів лише договір дарування не передбачає будь-яких зобов’язань обдаровуваного перед дарувальником. Крім цього, майно може бути передано у власність після смерті особи згідно із її заповітом.

Заповіт

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Цивільний кодекс України дозволяє заповідачу призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

«Необхідно враховувати, що згідно із статтею 1241 Цивільного кодексу право на обов’язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, – зазначає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – Вони, незалежно від змісту заповіту, спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом».

Згідно із статтею 1254 заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт, а також скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Також заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Договір довічного утримання

Хоча частіше за все договори довічного утримання укладають люди літнього віку, Цивільний кодекс не обмежує коло тих, хто може стати відчужувачем у такому договорі. Згідно із статтею 746 Цивільного кодексу України ним може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров’я. Набувачем же у договорі довічного утримання може бути повнолітня дієздатна фізична особа або навіть юридична особа.

«Особливістю цього договору є те, що право власності на майно переходить від відчужувача до набувача одразу, в момент реєстрації договору. Хоча статтею 754 Цивільного кодексу встановлено обмеження для набувача у праві розпоряджатися майном», – зауважує Тетяна Войнова.

Зокрема, набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину. На майно, передане набувачу за договором довічного утримання, не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача.

Також необхідно враховувати, що втрата та пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Спадковий договір

За спадковим договором набувач зобов’язується виконувати розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження. Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті. У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.

Згідно із статтею 1306 Цивільного кодексу предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя. Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.

«Щодо спадкових договорів, то  обом сторонам слід уважно прописувати умови договору та розуміти всі ризики та можливі наслідки невиконання чи оскарження такого договору, тому перед укладенням такого договору бажано проконсультуватись з фахівцем», – радить Тетяна Войнова.

Заповіт та цивільні договори – спадковий або довічного утримання, мають бути обов’язково посвідчені нотаріально. Щоб визначити, який саме правочин найкраще укласти у вашій ситуації, скористайтеся консультацією юриста.

Читайте також: Як захиститися від колекторів: пояснює юрист