Посты автора Liza

У чому суть Закону про ТОВ

Нещодавно Президент України підписав Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Нардепи проголосували за нього ще в лютому, й увесь цей час вони вдосконалювали, виправляли та допрацьовували документ.

Як заявив Петро Порошенко, Закон має зменшити ризики рейдерських атак, зняти обмеження у формуванні статутного капіталу й спростити процедуру отримання кредитів та іншого фінансування під заставу частки в ТОВ.

Схвальні відгуки висловили й експерти. Адже порівняно із законодавством 1991 року, якими раніше керувалися ТОВ, законопроект №4666 видається по-справжньому новаторським.

Марина Суткович, юрист

Законопроект «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає особливості функціонування ТОВ і ТДВ. Це порядок утворення, права учасників, порядок управління, особливості діяльності, реорганізації і ліквідації товариства.

Пункти законопроекту стосуються обох видів товариств. Але, як і раніше, різниця між товариством з обмеженою відповідальністю та товариством із додатковою полягає в тому, що учасники ТДВ солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність своїм майном у розмірі, однаково кратному вартості їхніх вкладів. Учасники ТОВ, як і раніше, відповідатимуть тільки в межах своїх вкладів

Що змінюється у створенні товариства

Створення товариства відбуватиметься за рішенням його засновників. Вони зможуть скласти письмовий договір про створення товариства, що врегульовує умови спільної діяльності: розмір статутного капіталу, частки кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів тощо. Такий договір є чинним до дня державної реєстрації товариства.

Якими будуть статути товариств

«Конституцію» товариства (вона ж — статут) будуть підписувати всі учасники, а справжність підписів посвідчуватимуть нотаріально (це не нова вимога). Зміни до статуту будуть підписувати учасники товариства, які голосували за рішення про внесення змін.

Цікаво: якщо товариство створити внаслідок реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, першу редакція статуту такого товариства приймають одностайним рішенням усіх учасників.

Законопроект звужує вимоги до відомостей, що містяться в статуті:

• повне та скорочене (за наявності) найменування товариства
• органи управління товариством, їхня компетенція, порядок прийняття ними рішень
• порядок вступу до товариства та виходу з нього

Також статут товариства може мати інші відомості, які не суперечать законодавству.

За старими вимогам Закону «Про господарські товариства» у статуті прописували розмір статутного капіталу й перелік учасників товариства. Новий закон скасував ці пункти

Нові правила зменшують і строк внесення вкладу учасниками товариства до шести місяців з моменту державної реєстрації, якщо інше не передбачено статутом. Раніше це можна було зробити за рік.

Про корпоративні договори

ЗМІ стверджують, що законопроект впроваджує новий для України інструмент – корпоративні договори, в міжнародній практиці відомі як shareholder agreements. Але це не зовсім так: ще рік тому договори впровадив Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», де ЗаконУкраїни «Про господарські товариства» був доповнений статтею 51-1.

Стаття 7 нового Закону визначає корпоративні договори як угоди, за якими учасники товариства беруть на себе обов’язок здійснювати свої права і повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації

В корпоративному договорі можна передбачати, яким способом можуть голосувати учасники товариства на загальних зборах, як вони можуть узгоджено здійснювати інші дії, пов’язані з управлінням товариством, купувати або відчужувати частки в статутному капіталі (акції) — за певною ціною або при настанні визначених у договорі обставин, або утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання визначених у договорі обставин.

Тобто корпоративний договір визначає правила гри для учасників товариства. Такий договір є безоплатним й обов’язково складається письмово

Договір, який не відповідає таким вимогам, є нікчемним. А зміст корпоративного договору не підлягає розголошенню та є конфіденційним.

Складання таких договорів – стандартна світова практика. І прийняття законопроекту про ТОВ – це крок до покращення інвестиційного клімату в Україні

Що зміниться для учасників товариств, а що ні

Як і раніше учасники зможуть керувати товариство, отримувати інформацію про його господарську діяльність і розподіляти прибуток. Так само, як і раніше, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність у межах невнесеної частини вкладу кожного з них.

Зміни торкнуться кількості учасників товариства – відповідно до законопроекту вона є необмеженою. А згідно з чинним Законом їх не може бути понад сто.

Це нововведення дозволить багатьом юридичним особам з великою кількістю учасників обрати зручну для себе організаційно-правову форму. Наприклад, перетворитися з акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю

Друга важлива новинка – можливість створити наглядову раду. Остання може стати ефективним інструментом для перевірки роботи директорату.
Перехід прав учасника до його спадкоємця або правонаступника проводиться без згоди інших учасників товариства.

Встановлені і правила про значні угоди та угоди, щодо яких є зацікавленість. Так, угоди, вартість яких вища за 50 % чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу, потребуватимуть попередньої згоди загальних зборів учасників. Інші правила можна буде прописати в статуті.

Також змінюються правила виходу з ТОВ і ТДВ деяких їхніх членів. Учасник товариства, частка якого в статутному капіталі є меншою за 50 %, може вийти з товариства без згоди інших учасників.

Ті, чия частка становить 50 % і більше, потребують згоди, прийнятої загальними зборами.

Це обумовлено тим, що такі учасники можуть вимагати вивести більшу частину активів на підставі виплати їм компенсації вартості частки в капіталі. А це провокує величезний ризик порушення прав інших учасників

Що нового у припиненні діяльності ТОВ і ТДВ

Товариство припиняє свою діяльність внаслідок передання свого майна, всіх прав та обов’язків іншим господарським товариствам-правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Товариства, які перебувають у процесі припинення, зможуть скласти договір про це. Такий договір визначить умови передачі майна, розмір частки кожного з учасників у статутному капіталі кожної юридичної особи-правонаступника або коефіцієнт конвертації частки в акції, склад органів юридичних осіб-правонаступників та інші умови.

Стаття 48 Закону про ТОВ

Що ще зміниться

Зараз Закон не містить ефективного способу звернення стягнення на частку учасника за борги. Кредитори учасника-боржника мають право вимагати від товариства виплатити вартість частини майна пропорційно частці боржника в статутному капіталі товариства або вимагати виділити відповідну частину майна для звернення стягнення на неї.

Але без інших учасників товариства завершити цей процес звернення щодо стягнення вкрай важко.

Зараз немає можливості здійснити держреєстрацію зміни складу учасників товариства на основі лише одного договору застави корпоративних прав.

Також законопроект передбачає запровадження нової процедури: звернення стягнення на частку учасника товариства відбуватиметься шляхом виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів.

Виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника-боржника і надсилає постанову про накладення арешту на частку.

Протягом 30 днів зо дня одержання цього повідомлення товариство повинне надати необхідні для розрахунку вартості частки боржника відомості.
Також товариство зобов’язане надавати виконавцю та боржнику доступ до фінансової звітності та інших документів, які потрібні для розрахунку частки боржника.

Закон передбачає переважне право інших учасників на придбання заставленої частки за ринковою вартістю. Якщо учасники не скористаються цим правом, частка передається на реалізацію на аукціоні

Підприємці мають один рік, щоб упровадити ці зміни згідно з новим законодавством. На цей час товариства позбавляються від сплати адміністративних зборів за реєстрацію змін.

Чи допоможуть такі нововведення українському малому й середньому бізнесу – покаже час. Але одне тільки те, що в ньому передбачені антирейдерські методи – наприклад, нотаріальне завірення документів або підписів, на основі яких вносяться зміни до відомостей про юридичну особу, — вже успіх.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Чому можуть позбавити батьківських прав?

Стаття 164 Сімейного кодексу України визначає, що батьків можуть позбавити відповідних прав, якщо батько або мати:

• з поважної причини не забрали дитину з пологового будинку та протягом півроку не виявляли до неї батьківського піклування
• не виконують свої обов’язки по вихованню дитини
• жорстоко поводяться з дитиною
• мають алкогольну або наркотичну залежність
• експлуатують дитину, примушують її до жебракування
• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини

Здебільшого суд позбавляє батьківських прав через ухилення від виконання батьками своїх обов’язків по вихованню дитини. Які саме обов’язки мають батьки перед своїми дітьми, визначає стаття 150 Сімейного кодексу України:

Своєю чергою, у Постанові Верховного Суду  зазначене ширше тлумачення батьківських обов’язків. Зокрема, вважається, що батьки ухиляються від їх виконання, якщо вони:

• не надають дитині необхідного харчування, медичного догляду
• здійснюють лікування дитини, що негативно на неї впливає
• не спілкуються з дитиною в тому обсязі, який є необхідним для її нормального розвитку
• не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей
• не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі
• не виявляють інтересу до її внутрішнього світу
• не створюють умов для здобуття нею освіти

Одного або обох батьків можуть позбавити батьківських прав як щодо однієї дитини, так і щодо всіх.

Чи складно позбавити батьківських прав?

Процедура позбавлення батьківських прав складна. Адже це вимагає обов’язкового залучення Служби у справах дітей. Служба складає власний висновок, в якому зазначено, чи дійсно батька або мати слід позбавити прав.

Звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, крім батька або матері, можуть опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор та навіть сама дитина, якщо їй вже є 14 років.

Я бажаю домогтися позбавлення батьківських прав. Що далі?

1. Зверніться до органів опіки. Вони повинні пред’явити до суду письмовий висновок про можливість позбавлення батьківських прав.
2. Складіть позов / позовну заяву. Заява має містити детальну інформацію про конкретну ситуацію з батьком або матір’ю, а також причини, чому ви хочете позбавити одного з подружжя батьківських прав.
3. Подайте позов до суду. Разом з усіма підготовленими доказами.
4. Чекайте на рішення суду після судового розгляду позовної заяви.

Як скласти позовну заяву?

Така заява має відповідати загальним вимогам українського законодавства. Ось шаблон позовної заяви про позбавлення батьківських прав батька доньки. Одна з головних причин — несплата аліментів, відсутність зацікавленості батька в житті дитини.

У додатках до позовної заяви, яка наведена як приклад, першим пунктом зазначена “квитанція про сплату держмита”. Держмита за подання позовної заяви немає з 2011 року. Замість цього передбачена “квитанція про сплату позовного збору”. “Витрат на ІТЗ” – додаток номер 2 до прикладу позовної заяви – також скасовано з 2011 року.

Із заявою все зрозуміло. Які ще документи потрібні?

• Копія свідоцтва про одруження батьків дитини
• Копія свідоцтва про народження дитини
• Документи, які свідчать про наявність обставин для позбавлення батьківських прав
• Висновок органу опіки і піклування
• Копія позовної заяви

Як докази у справі можуть бути використані покази свідків, характеристика з місця проживання, акт обстеження матеріально побутових умов проживання, рішення комісії з питань захисту прав дитини, а також характеристика зі школи.

Що відбувається після позбавлення батьківських прав?

Окрім психологічних та соціальних наслідків, позбавлення батьківських прав має й правові. Згідно із законодавством, ті, кого позбавили таких прав, втрачають особисті немайнові права щодо дитини та звільняються від обов’язків щодо її виховання, перестають бути законними представниками дитини, втрачають права на пільги та державну допомогу, що надаються сім’ям із дітьми.

Позбавлені батьківських прав не можуть бути усиновлювачами, опікунами та піклувальниками. І в майбутньому вони не можуть одержати тих майнових прав, пов’язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування).

Чи маю я платити аліменти, якщо мене позбавлять батьківських прав?

Батько або матір, яких було позбавлено батьківських прав, не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини.

Так, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. Якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд прийме рішення перераховувати аліменти на особистий рахунок дитини у відділенні Ощадбанку. Також суд зобов’яже матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у 30-денний строк з того дня, коли рішення суду набирає законної сили.

А якщо, до прикладу, одного з батьків позбавили прав, то іншому не потрібна нотаріальна згода на виїзд дитини за кордон.

А що буде з дитиною?

Якщо дитина проживала разом із батьком, якого було позбавлено батьківських прав, можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні вирішується за результатами розгляду справи. Так, суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав із житла, де він мешкає з дитиною. Але це — якщо в нього є інше житло. Суд може навіть примусово поділити житло чи зобов’язати здійснити його примусовий обмін.

Як свідчить судова практика, найчастіше дитина залишається жити з другим із батьків. Якщо ж це неможливо через певні обставини, то переважне право на передання їм дитини мають бабуся та дідусь, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, а також мачуха, або вітчим.

А якщо можливості передати їм дитину також немає, вихованням займатиметься орган опіки та піклування.

Чи зможу я бачитися з дитиною?

Мати та батько, позбавлені батьківських прав, можуть бачитися з дитиною з дозволу суду. Для цього необхідно подати до суду відповідну заяву про надання права на побачення.

Розглядаючи таку заяву, суд перевірить, чи не завдадуть шкоди життю, здоров’ю та моральному вихованню дитини такі побачення. Якщо ні, суд може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.

Це все в теорії. А що ж на практиці?

Як ми з’ясували, найчастіше батьківських прав позбавляють через ухилення від виконання батьківських обов’язків. Наприклад, мати звернулась до суду з позовом про позбавлення батьківських прав свого колишнього чоловіка через те, що він узагалі перестав цікавитися життям сина, не телефонував йому та не брав участі в його вихованні. При цьому мати мешкає із сином у будинку своїх батьків, і вони жодного разу не вчиняли перешкод батькові у спілкуванні з дитиною.

Під час судового засідання представник органу опіки та піклування підтвердила, що відповідач не навідується до своєї дитини та не цікавиться її життям.  А тому на засіданні комісії з питань захисту дитини було прийнято рішення позбавити батька-відповідача батьківських прав. І суд став на сторону матері.

Або інший випадок. Мати звернулася до суду щодо позбавлення батьківських прав колишнього чоловіка через те, що він злісно ухилявся від сплати аліментів. Знаючи про рішення суду щодо стягнення аліментів, він жодного разу не перерахував кошти на виховання дітей. Ба більше, чоловік змінив місце проживання та взагалі припинив спілкування з дітьми. Ухвалою суду горе-батька оголосили в розшук. А позов матері про позбавлення батьківських прав повністю задовольнили.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Попит на виготовлення фальшивих документів вражає

Незважаючи на те, що українські компанії активно переходять на електронний документообіг, більшість держустанов і підприємств досі використовують паперові документи. Тому ризик підробки доручень, довідок, печаток і штампів у нашій країні залишається високим.

Фальшиві паспорти, дипломи, санітарні книжки, проїзні, посвідчення учасника бойових дій – це лише мала частка документів, які найчастіше підробляють в Україні. Здається, що в нас можна підробити практично все, було б бажання і, звичайно ж, гроші. А знайти виконавців подібного «замовлення» простіше простого, адже для того, щоб купити фальшиву довідку, атестат або права, досить знайти оголошення в мережі:

Адже тільки за минулий рік у країні при наданні послуг у сервісних центрах МВС було виявлено 300+ фактів підроблених документів.

Як і для чого підробляють документи

Законодавство України визначає, що підробленими вважаються не тільки повністю фальшиві документи (повна підробка), але й справжні документи, в які внесені будь-які зміни, що спотворюють їх зміст (часткова підробка).

Існують також різні способи підробки документів.

Повна підробка:

• виготовлення документа або його бланка
• внесення в документ неправдивих відомостей
• підробка підпису особи, яка засвідчує документ
• підробка відбитків печаток і штампів

Часткова підробка документів:

• механічне видалення частини тексту
• видалення тексту хімічними реактивами та різними розчинниками
• внесення в документ нових слів, фраз або окремих знаків
• вклейка окремих аркушів, переклеювання фотографії, заміна аркушів

І якщо з повністю фальшивими документами все зрозуміло, то вибір способу часткової підробки документа залежить від цілей зловмисника, який вирішив його підробити.

Підробка документів фігурує в шахрайських схемах, коли зловмисники шляхом обману хочуть незаконно й безоплатно заволодіти чужим майном. І не обов’язково мати при цьому рейдерське апетит. Шахраї зазіхають на квартири, будинки, землю й автомобілі.

Класичний приклад — купівля/продаж/оренда нерухомості. Зловмисники видають себе за реальних власників та інвесторів. Вони змінюють прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження, або зберігають ці дані, але замінюють фотографію в паспорті.

Часто до підробки документів залучають «чорних» нотаріусів. Уповноважені нотаріуси або навіть ті, хто підробив ліцензію, пачками завіряють фальшиві документи. І, як наслідок, підставний продавець квартири надає покупцям повний пакет фальшивих документів. На вигляд не відрізнити від справжніх, адже проставлені нотаріальні печатки, а оформлення ніби відповідає букві закону.

Із продажем автомобілів така ж ситуація. Може здатися, що угода чесна та власник автомобіля «чистий». Але вже після покупки бажаного авто з’ясовується: автомобіль крадений, власник несправжній. Хоча в реєстрі жодного натяку на це.

Ухиляючись від сплати аліментів, змінюють відповідні листи в паспорті. Зокрема, на замінені чисті аркуші наносять підроблені відтиски штампів про реєстрацію, прописку та інші дані.

А ось підроблення статутних документів — улюблений метод рейдерів, шахраїв, які таким чином намагаються захопити певне підприємство, офіс компанії та інше майно.

Підроблюючи статутні документи, найчастіше в них вказують іншого власника, потім вносять неправдиві дані до державного реєстру юридичних осіб.

А після, часто озброєні зловмисники приходять із постановою суду або державним виконавцем на прохідну заводу або підприємства, до будівлі офісу або складу. Вони заявляють, що нібито є власниками підприємства, і про це свідчить відповідний запис у реєстрі юридичних осіб, — Катерина Коваленко, адвокат АБ «Ципін і партнери»

Що за це загрожує і кому

Українське законодавство кваліфікує підробку документів, штампів, печаток або бланків як сукупність злочинів за ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 14, частин 2, 3 або 4 ст. 190:

При цьому якщо хтось підробив документи, аби реалізувати своє дійсне право, що ґрунтується на чинному законодавстві, це все одно вважається порушенням закону за статтею 358.

У такій ситуації виникає посягання на встановлений порядок документального посвідчення фактів, які мають юридичне значення. А значить, це теж злочин, — уточнює адвокат

Незважаючи на те, що чи не кожен день у ЗМІ з’являється інформація про те, що поліція зловила чергову злочинну групу по підробці документів, це не зупиняє інших активно займатися подібним промислом.

Джерело: Інтерфакс-Україна

Можливо, причина в тому, що ця послуга не лише високооплачувана, але й дуже затребувана. Але ж чимало з них не замислюються, що звернувшись до подібних спритників і купивши в них фальшивий документ, вони самі стають порушниками закону.

А все тому, що стаття 358 Кримінального кодексу визначає, що злочин вважається вчиненим у разі:

• підроблення посвідчення або іншого документа (внесення змін до нього)
• збуту підробленого документа
• виготовлення підробленої печатки, штампа
• збуту штампа й печатки
• використання завідомо підробленого документа

Тобто відповідальність несе як людина або група людей, які виготовили документ, так і той, хто його купив у них і використовує.

Щодо покарання, то згідно з цією ж статтею, за подібні дії карають штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Якщо порушник підробив документи повторно, його очікує обмеження волі на строк до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк.

До посадових осіб не менш суворе ставлення. Якщо така особа умисно підробила документи, їй загрожує кримінальна відповідальність. Це штраф до 50-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років, із позбавленням обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Як убезпечити себе від підроблених документів

Збираєтеся купити квартиру й уже підшукали варіант? Не поспішайте нести гроші забудовникові або продавцю. Перевірте, чи дійсно він ним є, чи є в нього документи на підтвердження цього. Перевірте достовірність цих документів і достовірність даних.

Репутація інвестора — ще один сигнал про те, чи варто купувати в нього нерухомість. Почніть із найменшого. Почитайте відгуки покупців, пошукайте статті в ЗМІ про те, чи фігурувала компанія-забудовник у підозрілих фінансових розборах, справах про банкрутство.

Якщо ви підозрюєте, що документи можуть бути фальшивими, застосуйте простий алгоритм дій:

1. Перевірте продавця
2. Перевірте нотаріуса
3. Перевірте документи
4. Перевірте власника
5. Читайте все, що підписуєте

Зіткнутися з фальшивими документами в повсякденному житті або професійній діяльності може кожен. Як же визначити їх справжність? Це важко, але все-таки можливо.

По-перше, зверніться до фахівця. Досвідчені юристи знають слабкі місця документів і те, як і де їх можна перевірити. По-друге, якщо у вас є серйозні підстави вважати, що документ явно підроблений, звертайтеся до правоохоронних органів. Може з’ясуватися, що ви не єдиний, хто постраждав від дій шахраїв. У таких випадках складають колективний позов і шанс виграти справу зростає.

Купуючи нерухомість, замовляючи певні послуги або підписуючи важливий договір з партнером, ви завжди ризикуєте опинитися в лапах шахраїв.

Саме тому в таких важливих питаннях краще перестрахуватися й звернутися до досвідченого юриста або адвоката, який перевірить потрібні документи на їх законність та достовірність, — Катерина Коваленко, адвокат АБ «Ципін і партнери»

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.