Не засмучуйтесь. Законодавством передбачене примусове стягнення аліментів на підставі виконавчого напису нотаріуса. Які документи для цього слід надати нотаріусу та як правильно скласти заяву, розповідає помічник адвоката Василь Фалес:
Хто може бути викривачем? Скільки держава буде платити за «здачу» корупціонера? Як це буде працювати і чи буде працювати взагалі? На ці та інші питання відповідає адвокат Артем Бондаренко:
Про те, як це зробити правильно, розповідає адвокат Марина Суткович:
Про те, що зміниться для фінустанов та бізнесу, розповідаємо в нашій інфографіці:
За словами адвоката, припинення трудового договору оформлюється наказом або розпорядженням роботодавця. У такому наказі потрібно зазначити підставу припинення трудового договору згідно з чинним законодавством та з посиланням на відповідну статтю чи пункт КЗПП. Наприклад: «Звільнений за угодою сторін — пункт 1 статті 36 КЗпП України».
Днем звільнення вважається останній день роботи, який зазначається в наказі про звільнення.
По-перше, ознайомити працівника з наказом про звільнення та видати йому копію цього наказу. У випадку відмови працівника ознайомлюватись з наказом, це обов’язково потрібно зафіксувати – написати в наказі «від підпису відмовився» та скласти відповідний акт про відмову. Цей акт мають підписати два свідки.
По-друге, потрібно видати працівнику належно оформлену трудову книжку.
В Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.07.1993 № 58, записи в трудовій книжці при звільненні повинні бути викладені у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю та пункт закону. Запис про звільнення вноситься до трудової книжки в день звільнення і повинен точно відповідати тексту наказу, – наголошує адвокат
І по-третє, у день звільнення працівника йому потрібно виплатити усі передбачені виплати (заробітна плата, кошти за невикористану відпустку).
При звільненні працівника роботодавцю необхідно чітко і неухильно дотримуватись процедури звільнення, передбаченої чинним законодавством України. Це допоможе розійтися мирно з колишнім працівником та уникнути майбутніх конфліктів, – підсумовує Тетяна Журавель
Адвокат Марина Суткович розповідає, на що слід звертати увагу, створюючи такі рекламні матеріали, щоб діяти в межах закону та уникнути судових позовів від конкурентів
12 листопада Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу)».
У пояснювальній записці до законопроекту автори зазначили: «Гармонізація вітчизняного законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу (зокрема, із вимогами Директиви ЄС 2006/114/ЄС «Про введення в оману та порівняльну рекламу» та Директиви щодо несправедливих торгівельних практик 2005/29/ЄС), за відповідних умов має стати позитивним чинником у питанні стимулювання розвитку чесної конкуренції, посилення захисту економічних інтересів споживачів та створення умов, які забезпечать споживачам можливість здійснювати свідомий вибір, опосередковано сприятиме захисту добросовісних підприємців від їх конкурентів, які діють у порушення встановлених правил».
Так, відповідно до директив ЄС, порівняльна реклама (коли вона не вводить в оману) є законним засобом інформування споживачів про переваги товару.
Згідно із новим законом порівняльна реклама – це реклама, що містить порівняння з іншими особами та/або товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом.
Відтепер порівняльна реклама може містити зображення, посилання на товар, торговельні марки чи інші позначення, під якими випускається товар, з яким здійснюється порівняння, комерційне (фірмове) найменування конкурента, діяльність чи товар якого порівнюються, – зазначає адвокат Марина Суткович
Використання порівняльної реклами дозволяється, якщо:
За словами адвоката, порівняння в рекламі буде правомірним, якщо наведені відомості про товари, роботи, або послуги підтверджені фактичними даними і є достовірними, об’єктивними, корисними для інформування споживачів (ч.2 ст. 7 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»).
Водночас Марина Суткович пояснює, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» дискредитацією суб’єкта господарювання вважається поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов’язаних з особою чи діяльністю суб’єкта господарювання, у тому числі щодо його товарів, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб’єкта господарювання.
Якщо ваш конкурент порушує правила порівняльної реклами, ви можете захистити свої права в Антимонопольному комітеті та у суді, вимагаючи відшкодування завданої шкоди, спростування неправдивих, неточних або неповних відомостей, – говорить адвокат.
Прогнозується, що прийнятий закон дозволить значно краще уберігати споживачів від обману, створить умови для можливості здійснення свідомого вибору та стимулюватиме розвиток чесної конкуренції. Втім, створюючи такі рекламні матеріали, радимо звертатись до юристів для перевірки відповідності змісту реклами законодавству України про добросовісну конкуренцію та захист прав споживачів. Це допоможе вам зберегти репутацію, діяти в межах закону та уникнути судових позовів від інших компаній.
Вчора документ був опублікований у виданні «Голос України».
Про найбільш значущі положення нового закону розповідає адвокат Тетяна Журавель.
За словами адвоката, планується запровадити Комісію з питань доброчесності та етики, яка «утворюється з метою забезпечення прозорості й підзвітності членів Вищої ради правосуддя та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України». У цю комісію будуть входити міжнародні експерти. На що це вплине? Процедура відбору членів ВККС стане зрозумілішою.
Водночас найбільш неоднозначним та резонансним положенням нового закону стало скорочення кількості суддів Верховного Суду з 200 до 100 осіб. При цьому тих, хто залишиться, будуть обирати «за критеріями професійної компетентності, етики та доброчесності». Це при тому, що два роки назад за конкурсом у новий Верховний Суд слідкувала уся країна, «уже обраних» суддів перевіряли у кілька етапів на предмет порядності, знання законодавства. На що це вплине? За словами Тетяни Журавель, скорочення кількості суддів однозначно вплине на строки розгляду справ. Скільки справи будуть «лежати та чекати своєї черги», наразі важко спрогнозувати.
Хочете обговорити цю новину? Заходьте на нашу сторінку у Фейсбук.
Спадкування нерухомості — процес тривалий та складний. Спадкоємці можуть претендувати на нерухомість у двох випадках: за заповітом і за законом. Обидва випадки вимагають майже однакового пакета документів. Причому документи слід подати у певний строк — до 6-ти місяців.
Якщо ви є спадкоємцем нерухомого майна за заповітом, зверніться до нотаріуса за останнім місцем проживання заповідача і напишіть заяву на прийняття спадщини. Підтвердити місце відкриття спадщини можна довідкою з ЖЕО, адресного бюро чи військкомату.
А якщо інформації про місце проживання немає, то місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження успадкованої нерухомості.
Якщо заповіту немає, але ви належите до однієї з категорій спадкоємців, то надання нерухомості у спадок надається в порядку черги.
Спадкоємці першої черги — діти, чоловік, дружина та батьки. Другої — рідні брати та сестри, а також бабусі й дідусі. Третя черга — це рідні дядько та тітка. До четвертої черги належать ті, хто мешкав зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. П’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості, а також ті, хто знаходилися на утриманні спадкодавця.
Спадкоємці і за заповітом, і за законом разом із заявою прийняття спадщини мають надати нотаріусу:
Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріуси не мають права приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про її відкликання, складені від імені спадкоємців їхніми представниками, що діють на підставі довіреностей
Тобто, спадкоємець має особисто подати заяву про прийняття спадщини.
Далі нотаріус відкриває справу про прийняття спадщини та видає спадкоємцеві витяг про її реєстрацію.
Проживати в успадкованій нерухомості ви можете вже з моменту відкриття спадкової справи, проте продавати чи дарувати її зможете тільки після оформлення спадкового права.
Крім того, зареєстровані в квартирі, будинку особи не впливають на ваше право спадкування, тож позбавити вас права на спадок таким чином неможливо.
За 6 місяців після смерті спадкодавця нотаріус має видати вам свідоцтво про право на спадщину. Після цього ви, як новий власник нерухомості, маєте зареєструвати своє право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Після того, як відповідний орган проведе реєстрацію, ви станете повноправним власником нерухомості.
Для сплати державного мита нотаріус видає квитанцію, яку слід оплатити в банку. У певних випадках після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно також сплатити податок.
Усі спадкоємці мають право відмовитися від успадкування. Для цього потрібно протягом шести місяців подати відповідну заяву до нотаріуса із зазначенням особи, якій ви передаєте свої право на спадок, або без неї.
Щоб розібратися в усіх деталях спадкування, строках подачі й отриманні документів, завжди краще звернутися по допомогу до юриста.
