Посты автора Liza

Чому скасовують рейси?

Затримка або скасування авіарейсу – достатньо часта практика. Й особливо прикро, коли це стається в сезон довгоочікуваних відпусток. Адже тоді йдеться не лише про втрату коштів та часу, а про зіпсований відпочинок, який ви планували мало не весь рік.

Одна справа, коли причиною стали погодні умови чи несправність літака, – тут нарікати ні на кого. Але коли це відбувається з вини туроператора або авіаперевізника, можна притягнути до відповідальності винних, і далі ми розкажемо, як.

Але найперше питання: як і хто має повернути постраждалим туристам втрачені кошти за квиток та компенсувати непередбачувані у зв’язку з цим витрати?

Хто має відповідати?

Адвокат і директор адвокатського бюро «Ципін і партнери» Денис Ципін розповідає, що права всіх пасажирів захищає національне законодавство. Зокрема, Повітряний кодекс України та Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу. Тож спочатку слід з’ясувати для себе, з ким конкретно ви підписали договір про надання послуг:

Якщо ви мали справу з турагентом або туроператором, то ви маєте пред’являти всі претензії до них. Оскільки саме вони підписували договір з авіакомпанією, в якому передбачені всі наслідки, зокрема відшкодування збитків, завданих туристам через скасування рейсу. Якщо ж ви купували квитки в авіаперевізника, то компенсувати вам шкоду має авіаперевізник. І звертатися з претензіями варто саме до нього

Які збитки можуть відшкодувати?

За словами Дениса Ципіна, це – витрати на проживання, харчування, телефонний зв’язок з рідними тощо:

Але ви маєте довести, що ці витрати були пов’язані саме з неналежним виконанням туроператором або авіаперевізником їхніх обов’язків. Для цього зберігайте всі чеки та розписки, які зможуть це підтвердити

Як звернутися за відшкодуванням збитків?

Передусім складіть письмову заяву. Далі – додайте до неї копії всіх чеків на витрати, які ви були змушені понести під час очікування іншого рейсу.

Письмову заяву ви можете передати безпосередньо до рук працівника авіакомпанії або туроператора чи надіслати поштою на їхню юридичну адресу. Дізнатися юридичну адресу компанії можна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Цей сервіс доступний кожному, – говорить адвокат

Протягом десяти днів немає відповіді від туроператора чи авіаперевізника? На ваш рахунок не надійшли кошти? Це означає, що компанія відмовилася виконувати свої зобов’язання. Не гайте часу та зверніться до суду.

Окрім вас, зазнати збитків могли й інші пасажири. Тому краще подайте колективний позов. Як показує практика, це набагато дієвіший механізм для відшкодування збитків та моральної шкоди. Подання таких позовів значно скорочує час розгляду справи й у рази зменшує судові витрати, – підсумовує Денис Ципін

Відшкодування збитків через недбалість туроператора або авіакомпанії – справа досить складна й тривала. Тож краще звернутися до фахівців, які мають досвід у вирішенні суперечок з авіакомпаніями й турагентами і складуть аргументовану позовну заяву та захистять ваші інтереси.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Де можна будувати?

Вітчизняне законодавство визначає очевидну істину: власники та землекористувачі земельних ділянок мають дотримуватися вимог добросусідства. Тобто бути в нормальних відносинах із сусідами, згідно із Земельним кодексом України, значить обирати способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, коли сусіди зазнають якнайменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо):

Стаття 103 Земельного кодексу України

Водночас на законодавчому рівні досі не визначено точні нормативи відступу між будинками у приватному секторі. А для того, щоб уточнити, де можна побудувати будинок, треба звернутися до сільської, селищної або міської ради, за якою закріплена земельна ділянка. Саме органи місцевого самоврядування затверджують норми для індивідуального будівництва у конкретному місті або селищі.

У вересні 2018 року країна заживе за новими державними будівельними нормами. Згідно з ними, відстань від межі суміжної ділянки до стіни житлового будинку або господарської споруди має становити не менше одного метра. А конструкції будинків і споруд, що виступають, — не перетинати межі сусідніх ділянок.

Власники земельних ділянок, які нехтуватимуть правилами, ризикують понести фінансові витрати, – розповідає юрист адвокатського бюро «Ципін і партнери» Тетяна Журавель

Ті, хто будує будинок, мають зробити все можливе, щоб запобігти стіканню атмосферних опадів з покрівлі та карнизу будинку на територію земельних ділянок своїх сусідів.

Якщо за межею є сусідська забудова, потрібно також керуватися протипожежними та санітарними нормами. Так, згідно із санітарними нормами, дворові вбиральні треба розташовувати не ближче п’ятнадцяти метрів від житлового будинку й літньої кухні, а від питного колодязя – за 20 метрів, – юрист

Існують певні вимоги й щодо огорожі, а саме — її висоти, конструкції та матеріалу. Такі вимоги встановлюють місцеві правила забудови. Зазвичай огорожа має проходити по межі й не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, наприклад, затінювати її.

А що з деревами та іншими насадженнями?

За словами юриста, гілки дерев та кущів не мають перетинати меж сусідніх ділянок. Якщо корені й гілки ваших дерев таки проникли на сусідську земельну ділянку, її власники мають право позбутися коренів дерев і кущів, які їм заважають.

Кому належать споруди та дерева, що знаходяться на межі?

У Земельному кодексі визначено, що зазвичай сусіди використовують межові споруди спільно. Якщо ж власник однієї ділянки забажає ліквідувати спільну межову споруду, без згоди іншого сусіда він цього зробити не зможе:

Стаття 108 і 109 Земельного кодексу

Мені заважає сусідська будівля / дерево. Що робити?

Спори щодо незаконного розміщення споруд або насаджень вирішують органи місцевого самоврядування. Якщо не бажаєте давати розголосу суперечки із сусідами, зверніться до нього з пропозицією вирішити спір мирно.

Відповідно до пункту 10 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та на присадибній ділянці, здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості, – Тетяна Журавель

У зазначеному вище Порядку передбачені й підстави, за яких можна видаляти зелені насадження. Однією з таких підстав є необхідність відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, яке затінюють дерева.

Якщо досягти порозуміння із сусідами не вдалося, варто звертатися з позовом до суду. Це може зобов’язати сусідів зрізати дерева й кущі, якщо, наприклад, їх корені проникають на вашу земельну ділянку, – підсумовує юрист

Добре, якщо вдасться знайти компроміс із сусідами та розійтися мирно. Але коли доходить до суду, земельні спори стають одними з найскладніших. Тож аби відстояти свої інтереси та права, краще заручитися підтримкою фахівця. Досвідчений адвокат або юрист допоможе правильно скласти позовну заяву, зібрати необхідні докази й чітко аргументувати ваші вимоги до недбалого сусіда.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Коли потрібен договір управління майном

Бізнес розвинувся й працює, а ви зацікавилися іншими напрямками? Бажаєте продати підприємство, але чекаєте на слушний момент? Справа вашого життя набула великих масштабів і потребує щораз більше часу та сил? Вирішили відпочивати й водночас отримувати прибуток від бізнесу? Очевидне рішення — договір управління майном.

Ця форма відносин здобула популярність серед підприємців, які прагнуть і надалі бути власниками, але довірити управління окремим особам чи компаніям. Але не все так просто. Адже недотримання низки вимог щодо укладання відповідного договору подеколи призводить до значних фінансових втрат.

Договору управління майном присвячена глава 70 Цивільного кодексу України. Стаття 1029, зокрема, визначає, що це — документ, за яким одна сторона (установник управління) передає іншій стороні (управитель) управління своїм майном на певний строк. А управитель зобов’язується за визначену плату управляти цим майном в інтересах його власника.

Управителем може бути як юридична особа, так і фізична особа-підприємець. Але передача майна в управління не означає, що на нього переходить і право власності.

Тому підписання письмового договору є обов’язковим. Адже саме це є гарантією захисту інтересів та прав і власника, й управителя, — Марина Суткович, юрист адвокатського бюро «Ципін і партнери»

Передати майно в управління можна тільки уклавши письмову угоду. До того ж посвідчену нотаріально.

Що можна передати в управління

А от інша стаття Цивільного кодексу вказує, що предметом такого договору можуть бути майнові права, цінні папери, нерухомість та підприємство.

Закон також дозволяє передавати в управління майно, що є предметом договору застави, але в такому разі установник управління має обов’язково попередити управителя про те, що майно обтяжене заставою.

Як правильно скласти договір управління майном

Юрист адвокатського бюро «Ципін і партнери» Марина Суткович розповідає, що при складанні договору управління майном треба обов’язково погодити всі істотні умови. Передусім договір має містити:

• перелік майна, що передається в управління
• розмір і форму плати за управління майном
• строк управління майном

Якщо ви не визначили строк договору управління майном,
він вважається укладеним на п’ять років. Якщо відсутня заява однієї зі сторін про припинення або зміну договору управління майном після закінчення його строку, договір вважається продовженим на такий самий строк і на таких самих умовах – Марина Суткович

Коли та як припинити договір управління майном

Українське законодавство визначає низку причин, за яких договір управління майном припиняє свою дію. Це й відмова однієї зі сторін від договору, й визнання управителя недієздатним, а також визнання фізичної особи-установника банкрутом.

Якщо управитель вирішує припинити договір управління майном, він має повідомити вас про своє рішення мінімум за три місяці до припинення дії документа.

А відразу після припинення договору управління відповідне майно має бути повернено установникові. Винятком є лише окремі випадки. А саме – якщо ви передбачили в документі інші наслідки його припинення. Наприклад, обов’язок управителя продати передане йому майно й повернути вам виручені кошти.

Чи несе управитель відповідальність за збитки, завдані майну

Іноді управитель не виконує сумлінно свої договірні зобов’язання, що призводить до збитків. Закон визначає, що в такому разі він має відшкодувати власнику майна завдану шкоду, а вигодонабувачеві – упущену вигоду.

Управитель також несе додаткову / субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли через управління, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Додаткова відповідальність управителя настає також у разі вчинення правочинів із перевищенням наданих йому повноважень. Але за умови, якщо треті особи, які беруть участь у правочині, доведуть, що вони не знали про перевищення управителем повноважень.

Тож ви можете вимагати від управителя відшкодування завданих ним збитків. Але управитель відповідає за завдані збитки лише тоді, якщо не доведе, що вони виникли внаслідок ваших дій або дій вигодонабувача.

Управління майном – це питання, до якого варто поставитися максимально серйозно. Адже в іншому випадку втрата «всього нажитого непосильною працею» – лише питання часу. Тому не радимо експериментувати й набиратися досвіду шляхом власних помилок. Краще довіритися фахівцям, які допоможуть прорахувати можливі ризики та скласти договір, який захистить ваші інтереси й збереже майно або бізнес.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Якщо треба продовжити договір

Кваплячись із пролонгацією договору, який добігає чинності, спершу перегляньте умови щодо строків.

Чимало довгострокових договорів містять умову про автоматичне продовження на новий строк. Тому в тексті угоди може бути фраза такого змісту: «За відсутності заперечення обох сторін договору договір вважається продовженим на новий строк…».

У цьому разі для пролонгації договору на новий строк жодних додаткових документів складати не потрібно.

Якщо ж у договорі немає жодних умов щодо порядку його продовження або ж зазначено, що договір може бути продовжено сторонами на новий строк, то для його продовження необхідно скласти додаткову угоду до договору.

Додаткові угоди складають у тій самій формі, що й основний договір. Тому, якщо ваш договір було посвідчено в нотаріуса, й додаткову угоду до нього теж доведеться посвідчувати нотаріально.

Зазначте в додатковій угоді дату її складання, а також те, до якого саме договору її складено, — зазначає Тетяна Журавель, юрист адвокатського бюро «Ципін і партнери»

Якщо необхідно розірвати угоду достроково

Зазвичай розірвати договір до закінчення строку його чинності можна за взаємною згодою сторін. Це цілком законно й зазначено у статтях 604 та 651 Цивільного кодексу (ЦК).

Якщо ви й співробітник вашої компанії дійшли згоди щодо цього, оформіть це відповідними документами. Наприклад, додатковою угодою про дострокове розірвання договору. Або ж обміняйтеся листами, підписаними обома сторонами чи уповноваженими представниками сторін.

Та інколи договір можна розірвати достроково й без взаємної згоди сторін. Ці випадки прямо передбачені законодавством.

Як-от, коли за договором оренди орендар не сплачує орендної плати понад три місяці поспіль (у разі щомісячної оплати орендних платежів), як це передбачено ст. 782 ЦК. Орендодавець має право відмовитися від договору оренди. Такий договір буде вважатися розірваним із моменту отримання орендарем відповідного повідомлення від орендодавця, — уточнює юрист Тетяна Журавель

Якщо є необхідність змінити деякі умови чинного договору

За загальним правилом, у такому разі також знадобиться згода сторін на коригування умов договору, на що вказує стаття 651 ЦК. Водночас цією самою статтею ЦК передбачено, що така згода необхідна, якщо інше не передбачено умовами договору.

Тому спершу вивчіть умови чинного договору. Якщо згідно з ними у вас є право в односторонньому порядку змінювати умови договору, то для внесення змін достатньо просто повідомити співробітника компанії про зміну умов договору письмово.

Якщо ж про зміну умов договору нічого не зазначено, то змінити договір можна шляхом складання відповідної додаткової угоди до договору.

Та завжди краще, щоб текст договору склав або перевірив фахівець із права. Оскільки неуважність і недостатня грамотність під час складання договору, помножені на «турботу» автоматичного виправлення орфографії, можуть привнести в його текст чимало курйозів.

Ми знаємо, як перевірити чинний та скласти новий договір, умови якого працюватимуть на ваш бізнес, убезпечать від ризиків та систематизують роботу компанії.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Які існують оплачувані відпустки:

• щорічна
• навчальна
• творча
• для участі в змаганнях
• соціальна (по вагітності та пологах, по догляду за дитиною до 3-х років, у зв’язку з усиновленням)

Також бувають відпустки без збереження заробітної платні (за власний рахунок).

Тривалість щорічної відпустки

Загальна тривалість щорічної відпустки становить 24 календарні дні. Тривалішу щорічну відпустку надають деяким категоріям працівників у зв’язку з характером їхньої праці (наприклад, учителям).

Інвалідам I та II груп надають щорічні основні відпустки тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.

Працівникам віком до вісімнадцяти років надають щорічну основну відпустку тривалістю 31 календарний день.

Коли можна піти у відпустку

Адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова наголошує, що працівник може піти у щорічну оплачувану відпустку, якщо пропрацює на підприємстві півроку.

Та навіть якщо він працює менше півроку, він також може піти у відпустку. В такому разі тривалість щорічної відпустки до закінчення шестимісячного терміну визначають пропорційно до відпрацьованого часу. Зазвичай за місяць нараховується два дні такої відпустки.

Інколи повнотривалі щорічні відпустки надають до настання шестимісячного терміну безперервної роботи, наприклад:

• жінкам — перед відпусткою по вагітності та пологах або після них, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда
• інвалідам
• працівникам віком до вісімнадцяти років
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці по вагітності та пологах
• особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання
• сумісникам  одночасно з відпусткою за основним місцем роботи
• працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації
• працівникам, які мають путівку для санаторно-курортного (амбулаторно – курортного) лікування
• батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором

Відмовити у щорічній відпустці керівництво не має права. Крім того, воно не може не давати відпустку повної тривалості протягом двох календарних років поспіль, а неповнолітнім і тим, хто працює на посаді зі шкідливими і важкими умовами праці, — протягом року.

Відкликання зі щорічної відпустки за згодою працівника можливе лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства і тощо.

Як можна розділити відпустку

Щорічну відпустку на прохання працівника можуть поділити на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14-ти календарних днів.

Зазвичай невикористану частину щорічної відпустки працівнику мають надати до кінця робочого року. Але не пізніше 12-ти місяців після закінчення робочого року, за який надають відпустку. Тобто невикористана відпустка компенсується роботодавцем грошима.

Оплата відпустки й компенсація за невикористану відпустку

Заробітну плату за час відпустки треба виплачувати не пізніше, ніж за три дні до її початку. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше 24-х календарних днів.

Щорічна відпустка на вимогу працівника можна перенести на інший період у разі:

• порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки
• несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати  працівнику за час щорічної відпустки

Роботодавець не може відмовити працівнику в законній щорічній відпустці, — наголошує Тетяна Войнова

Також роботодавець не може змусити працівника перевіряти пошту або працювати віддалено під час відпустки без згоди цього працівника.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Рівня бакалавра мало, щоб стати адвокатом, нотаріусом, суддею або прокурором

У юристів є різні освітні рівні: молодший бакалавр, бакалавр і магістр. А з 2017 року в Україні скасовують рівень «спеціаліст». Дипломи спеціаліста, отримані до цього, прирівнюють до дипломів магістра.

Повна юридична освіта — це диплом магістра. Тому рівня бакалавра, який хоч і розглядають як автономний, недостатньо, щоб стати адвокатом, нотаріусом, суддею або прокурором. Та й щоб отримати юридичну посаду в державних організаціях та корпоративному секторі зазвичай теж потрібна повна вища освіта.

Про юристів, їхні повноваження та обмеження

Будь-хто, в кого є диплом про юридичну освіту. Рівень знань магістра при цьому вище, ніж бакалавра. Але вони обидва можуть працювати у сфері юридичних послуг: консультувати, складати юридичні документи, представляти клієнтів у суді.

Індивідуальні послуги в галузі права може надавати фізична особа-підприємець (ФОП). Для такої юридичної практики ліцензія не потрібна (не плутати з адвокатським статусом).

Тому перевірка рівня кваліфікації «просто юриста» — це турбота клієнта й роботодавця. Якщо для вирішення службових завдань потрібні не стільки юридичні знання і навички, а організаторські компетенції та ділові зв’язки, то диплому звичайно не надають великого значення.

За дорученням від юридичної або фізичної особи юрист може здійснювати різні юридичні дії. Наприклад, представництво в суді, але тут важливо врахувати зростання обмежень адвокатської монополії.

Компетенція юриста, й особливо корпоративного (inhouse), не обов’язково поступається адвокатській. І тим більше, якщо він спеціалізується у галузях права, далеких від кримінального процесу.

Inhouse-юрист працює в міжнародному приватному праві, господарському, договірному, патентному, податковому, банківському і корпоративному.

Юрист може скласти заяву (формуляр) при зверненні до Європейського суду з прав людини і представляти клієнта в суді, не будучи адвокатом. Українська адвокатська монополія не поширюється на правила ЄСПЛ. Але юрист повинен володіти мовою судочинства (англійською або французькою).

Про адвоката і те, чому не кожен може ним стати

Доступ до професії адвоката вимагає додаткової атестації й окремих практичних навичок у сфері правової допомоги.

Стати адвокатом може той, у кого є повна вища юридична освіта, мінімум 2 роки юридичного стажу після отримання диплома, відсутність судимостей і психіатричних протипоказань.

Адвокатами не можуть стати ті, в кого є не погашена або не знята судимість, хто обмежений у дієздатності, позбавлений права займатися адвокатською практикою, колишні адвокати, звільнені за корупційні порушення судді, прокурори, слідчі, нотаріуси та державні чиновники.

З метою запобігання корупції адвокатською діяльністю не можна займатися депутатам і чиновникам певного рангу, військовослужбовцям, нотаріусам і судовим експертам.

Статус адвоката дає право займатися професійною юридичною практикою одноосібно (як самозайнята особа), у складі адвокатського бюро або об’єднання.

Що таке адвокатська таємниця

Будь-яка інформація, що стала відома адвокату або його персоналові (стажисту, помічнику адвоката) у зв’язку з дорученням клієнта, а також зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, зокрема на електронних носіях, — це адвокатська таємниця. Адвокат не може розголошувати її без згоди клієнта.

Тому ніхто не має права вимагати відомості, що становлять адвокатську таємницю. Заборонено залучати адвоката до конфіденційної співпраці під час проведення оперативно-розшукових чи слідчих дій, якщо ця співпраця може призвести до розкриття такої таємниці.

Що може адвокат і чого не може юрист

За законом, адвокат має широкі спеціальні права. Він може звертатися з адвокатськими запитами до органів державної влади та місцевого самоврядування, збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази, запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їхні копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб з їхньої згоди.

Адвокат має дотримуватися присяги та правил адвокатської етики, на вимогу клієнта надавати звіт про виконання послуг, повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.

Адвокат не може займати у справі позицію всупереч волі клієнта, за винятком самообмови клієнта. Він не може відмовлятися від надання правової допомоги, крім встановлених випадків. Йому заборонено розголошувати персональні дані про клієнта (за винятком подачі інформації у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та розповсюдження знаряддям масового знищення).

Кожному заборонено перешкоджати адвокату, погрожувати відповідальністю, втручатися в правову позицію, діяльність і спілкування з клієнтом, ототожнювати адвоката з клієнтом.

А проводити стосовно адвоката оперативно-розшукові або слідчі дії можна тільки за рішенням суду, винесеного за поданням генерального прокурора та інших осіб, визначених законом.

Тобто в статусу адвоката є ряд переваг у порівнянні зі звичайним юристом, хоча більшість з них прямо або опосередковано пов’язані з кримінальним судочинством.

Адвокатська монополія: що зміниться

Нещодавні зміни в Конституції надали адвокатам виняткові повноваження щодо представництва в суді та захисту від кримінального обвинувачення. Цим можуть займатися тільки адвокати, за винятком судового представництва.

Судове представництво – традиційне адвокатське заняття. Раніше конкуренцію некримінальним адвокатам складали звичайні юристи, зокрема значна армію inhouse-юристів. Але тепер останні змушені або залишити це поле діяльності, або стати адвокатами.

Монополію на судове представництво запровадять у кілька етапів:

• у Верховному Суді й судах касаційної інстанції – з 1 січня 2017
• у судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018
• в судах першої інстанції – з 1 січня 2019
• представництво органів державної влади та місцевого самоврядування в судах винятково адвокатами – з 1 січня 2020

Але навряд чи якість юридичної допомоги, яку надавали фахівці без адвокатської «корочки», значно підвищиться з її придбанням.

Та й адвокатський статус передбачає індивідуальну або групову діяльність із колегами по цеху. Але далеко не всі inhouse-юристи готові змінювати формат своєї зайнятості. Тому для багатьох «вимушених адвокатів» сьогодні актуальні питання переформатування діяльності, податкового статусу, оплати внесків та регулярного навчання.

Захист від кримінального обвинувачення — канонічна професійна територія адвокатури. Тільки адвокат може представляти інтереси клієнта як у суді, так і на досудових стадіях кримінального процесу (в органах поліції, прокуратури, СБУ, НАБУ).

Введення адвокатської монополії мотивують тим, що це має підвищити якість юридичних послуг, усунути непрофесіоналізм зі сфери правового захисту. Але будь-яка монополія призводить до зростання вартості послуг при відсутності помітних якісних змін.

Коли в суд можна без адвоката

Зміни до Конституції в частині адвокатської монополії залишили «віконце» для юристів і правозахисників, що не мають статусу адвоката.

Вони зможуть представляти клієнтів у судах по трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, на виборах і референдумах, у малозначних суперечках. Юристи представлятимуть малолітніх та неповнолітніх і тих, хто визнаний судом недієздатними або обмежено дієздатними.

При цьому для зазначених категорій спорів лише намічена, а не встановлена, можливість представництва в суді не-адвокатами (закріплюється окремим законом).

Але які спори законодавець із часом віднесе до малозначних, і чому права/інтереси малолітніх та недієздатних, які часто зачіпаються у майнових спорах, позначені в числі потенційно «неадвокатських» — невідомо. Адже оплату послуг адвокатів в останньому випадку держава може компенсувати як гарантовану правову допомогу.

Ніхто не скасовував й особисту участь та самозахист сторін у суді (крім гарантій мати адвоката у кримінальному процесі). Громадяни або керівник компанії як і раніше можуть самостійно відстоювати свою позицію в суді. Тільки відповідальність за незнання закону, можливу невдачу і додаткові витрати цілком залишається на них.

🚩 За матеріалами партнерського бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Майно буває двох видів: загальне і приватне

Загальне є спільно нажитим у шлюбі, право на нього мають обоє з подружжя. Це може бути рухоме й нерухоме майно, кошти та інші цінні речі.

А от приватне майно може бути власністю лише одного з подружжя і поділу не підлягає. Це — речі особистого користування, премії, нагороди, виплати за страховим договором, спадщина або дарунки.

Як розділити майно без суду

Розділити майно можна і без участі суду. Для цього треба нотаріально засвідчити договір про розподіл майна, — юрист

В договорі про розподіл майна треба вказати, що й кому належить. Необов’язково ділити майно рівно навпіл. Головна умова – аби всі сторони були з цим згодні.

Найшвидшим і найменш проблемним шляхом розділення майна є угода. За законом, подружжя може підписати такий договір про розподіл майна ще до весілля  або вже у шлюбі (шлюбний договір).

У шлюбному договорі має бути зазначене право кожного на майно, частки, що належать окремо чоловіку і дружині, та відмова від претензій на розподіл майна в майбутньому.

Без нотаріального посвідчення тут не обійдеться, тож такий договір оформлюють як цивільну угоду і засвідчують в нотаріуса.

Як довести право власності в суді

З мирним шляхом усе ясно. А як щодо іншого, коли поділити майно власноруч не вдалося? Суд може визнати приватною власністю майно, яке придбав хтось із подружжя, проживаючи окремо один від одного.

За загальними правилами, все набуте у шлюбі майно — спільна власність. Але на практиці трапляється, що суди ділять майно навпіл, навіть не з’ясувавши всіх обставин і чи було воно придбане за особисті кошти

Наприклад, коли дружина придбала автівку за подаровані їй кошти, а чоловік під час розлучення заявив про свої права на половину вартості автомобіля. Суд може визнати за чоловіком право власності, не врахувавши, що той не вкладав свої або спільні кошти до подарованої суми.

Тому кожен має доводити, що це майно є його особистою власністю. Юристи збирають необхідні документи — договір дарування або придбання авто, збирають показання свідків і доводять суду ваше право на власність.

Яке майно ділити не можна

Українське законодавство чітко визначає, що належить чоловікові або дружині, якщо говорити про те, що, як і коли було придбано кожним із них.

Сімейний кодекс України визначає, яке майно ділити не можна:

Кошти, одержані як відшкодування за втрату або пошкодження речі, належать тільки тому, чия це була річ — чоловіка або дружини.

Так само і з відшкодуванням моральної шкоди, завданої одному з подружжя.

Якщо страхові внески сплачував хтось із подружжя, то суми, одержані за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням, належать тому, хто їх сплатив власним коштом.

Також це премії й нагороди, якщо інший з подружжя в судовому порядку не доведе, що мав причетність до їх одержання.

Не турбуйтеся за прикраси і дорогі аксесуари, які подарували вам у шлюбі:

Речі особистого користування і коштовності також ділити не можна. Навіть якщо вони були придбані за спільні кошти, вони залишаються в того, кому їх подарували

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Якщо ситуацію не взяти під контроль вчасно, є ризик потрапити до кредитної кабали. Це коли кредитоотримувач потрапляє до боргової пастки: борги за кредитом, відсотки та штрафи ростуть надто швидко, а грошей як не було, так і не має.

Але навіть це — не вирок. Розповідаємо, як зберегти майно та нерви, якщо немає грошей платити за кредитом, не натрапити на колекторів і пережити фінансові труднощі.

Усе залежить від ситуації

Неможливість платити за кредит є проблемою як пересічних громадян, великих підприємств, так і досвідчених бізнесменів. Борги бувають навіть державні. Будь-яку ситуацію виправити можна й це залежить від того, наскільки ефективний діалог ви побудуєте з банком.

1. Відсутність грошей тимчасова

Тут ідеться про незначний термін — від декількох тижнів до двох-трьох місяців. Багато хто вважає, що тимчасова нестача фінансів — це питання часу і згодом усе минеться. Але це помилкова думка.

Якщо ви усвідомлюєте, що затримка у виплаті кредиту виникла через те, що ви потрапили до лікарні, не розрахували своїх витрат або маєте якийсь незначний матеріальний клопіт, відразу ж зверніться до банку із заявою про свою неплатоспроможність.

Краще повідомити банк ультимативно, оскільки зазвичай фінустанови не квапляться іти назустріч клієнтам. Ви маєте аргументувати свою вимогу доказами (зберіть чеки, довідки про хворобу, накази про скорочення).

Якщо ви просто забули внести черговий платіж, внесіть мінімальну суму коштів включно зі штрафом за першої ліпшої нагоди. При цьому якщо не сплатити щомісячний платіж відразу, він нівелюється, а пеня нараховується. Саме тому наступного разу ви маєте платити більше, ніж це було спершу передбачено графіком.

2. Грошей не буде тривалий час

Гроші не з’являться протягом кількох місяців? Знову звертайтеся до банку, але тепер — із вимогою переглянути вже не графік платежів, а умови договору.

Аби банк пішов вам назустріч і поступився, знову зберіть докази — наказ про звільнення чи свідоцтво про смерть родича. Менеджери банку теж люди, але вони передусім працівники. Пам’ятайте, що зворушливі історії вони чують ледве не щодня, ваше завдання — надати докази і зорієнтувати банк, коли ви зможете відновити виплати за кредитом.

Намагайтеся вести перемовини не зі своїм менеджером, а з кимось із правління банку або хоча б із менеджером вищої ланки. Надокучливі платники змушують банківських клерків реагувати жвавіше, тому не бійтеся «завалювати» банк заявами, зверненнями і листами. Грамотно складена заява — запорука позитивного результату. Можна скласти текст самостійно, але юристи роблять це професійніше — вони знають, які аргументи 100% подіють на клерків.

Банку важливо знати про джерело ваших виплат у майбутньому, коли ви зможете відновити платежі. Взяти кредит для погашення іншого і повідомити про це фінустанові — не найліпша ідея. Вам швидше відмовлять.

Якщо ви бачите, що ваші вимоги вислуховують, запитайте, чи можливо «заморозити» платіж на 2-3 місяці або реструктуризувати його.

Часто банк пропонує реструктуризацію кредиту, розраховану на те, щоб втягнути вас у ще більшу кабалу. Тому довірте вивчення умов реструктуризації юристу, особливо в частині нарахування відсотків.

На успіх переговорів із банком впливає і сума позики. Якщо вона становить кілька тисяч гривень, фінустанова навряд чи «розтягне» графік на кілька років, позаяк не буде надто зацікавленою в цьому.

Результат перемовин на вашу користь залежить і від вашої репутації як платника. Зазвичай банки реагують на наполегливих кредитоотримувачів, що активно виборюють переглянути кредитний договір.

Насамкінець, усі ваші зусилля будут не дарма — ви можете отримати змогу протягом 2-3 місяців зібратися з думками і вирішити свої негаразди.

3. Боргова кабала

Коли вам виносять такий вердикт — це лякає. Але й навіть це не смертельно. Тут важливо — не зволікати, а усвідомити, що ви потрапили до боргової кабали за кредитами, і це факт.

Кримінальний кодекс передбачає відповідальність за втягнення до боргової кабали. Наприклад, якщо банкові було відомо про декілька ваших відкритих кредитів і він все одно надав вам іще один, — суд стане на ваш бік, особливо якщо ви надасте відповідні докази.

Іноді банки пропонують здійснити консолідацію боргів. Але далеко не завжди така пропозиція може бути на вашу користь.

Ситуація, коли майно продають на аукціонах — кепська. Швидше за все, якщо ви потрапили до кредитної кабали, ваше заставне майно під загрозою продажу. Будинки, авто або навіть бізнес можуть забрати як заставу.

Не чекайте, доки вашу нерухомість чи автівку пустять «з молотка» — розпродайте все власноруч. Так ви однозначно отримаєте більшу суму, ніж ту, що звичайно отримують банки після аукціону.

Але завчасно попередьте фінустанову про наміри продажу. Пам’ятайте: банк має на меті отримати від вас гроші, тобто для нього важливо, аби ви могли їх повернути, а вже ваша справа — як зробити це з найбільшою вигодою для себе.

Чого не можна робити:

— Чекати і сподіватися, що все минеться. Не зволікайте і не чекайте, доки банківські клерки розпочнуть «полювання» та накликають колекторів. Якщо ви затримуєте виплати за кредитом, а вас ніхто не розшукує, — не думайте, що про вас забули. Борг не розчиниться в повітрі, не виплатиться сам собою. Якщо ви попередите банк про свої фінансові труднощі завчасно, якщо ваш юрист надсилатимете листи і писатимете заяви, докладаючи докази, вас почують.

— Переховуватися. Якщо ви не відповідаєте на дзвінки, ігноруєте повідомлення, — проблема не вирішується. За прострочення платежу банк нараховує відсотки й штрафи. Кредит може бути незліченний та настільки великий, що виплачувати його доведеться десятиліттями.

— Брати нові кредити. Навіть якщо важко живеться і труднощі чекають на вас щокроку, не слід брати нові кредити для красивого й безбідного життя. Швидкі кредити готівкою — це поквапливе та помилкове рішення. Борги ростуть, а з ними — вірогідність потрапити до кабали.

— Уникати суду. Якщо справа дійде до суду, це не страшно. На вашому боці буде закон, якщо банк ігнорував ваші повідомлення про неплатоспроможність і скруту. Вас не позбавлять майна й не продадуть його на аукціоні втричі дешевше, якщо ви вчасно усвідомите положення речей та ще краще — звернетеся по юридичну допомогу.

— Діяти навмання. Послідовність і виваженість у рішеннях — запорука швидкого вирішення проблеми з найменшими втратами. Погодьтеся, долати негаразди, маючи поряд надійного радника, набагато легше, ніж самотужки. Кваліфікований юрист знає, як скасувати судовий наказ про стягнення заборгованості.

— Впадати у відчай. Не панікуйте й не опускайте руки. Немає жодного приводу нервувати. Важливіше — берегти сили і нерви.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.

Є два види спадкоємців: за заповітом і за законом

Тетяна Журавель, юрист

Спадкування нерухомості — процес тривалий та складний. Спадкоємці можуть претендувати на нерухомість у двох випадках: за заповітом і за законом. Обидва випадки вимагають майже однакового пакета документів. Причому документи слід подати у певний строк — до 6-ти місяців.

Якщо ви є спадкоємцем нерухомого майна за заповітом, зверніться до нотаріуса за останнім місцем проживання заповідача і напишіть заяву на прийняття спадщини. Підтвердити місце відкриття спадщини можна довідкою з ЖЕО, адресного бюро чи військкомату.

А якщо інформації про місце проживання немає, то місцем відкриття спадщини вважається місцезнаходження успадкованої нерухомості.

Якщо заповіту немає, але ви належите до однієї з категорій спадкоємців, то надання нерухомості у спадок надається в порядку черги.

Спадкоємці першої черги — діти, чоловік, дружина та батьки. Другої — рідні брати та сестри, а також бабусі й дідусі. Третя черга — це рідні дядько та тітка. До четвертої черги належать ті, хто мешкав зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. П’ята черга — інші родичі спадкодавця до шостого ступеня спорідненості, а також ті, хто знаходилися на утриманні спадкодавця.

Які документи потрібні для отримання спадку

Спадкоємці і за заповітом, і за законом разом із заявою прийняття спадщини мають надати нотаріусу:

• свідоцтво про смерть заповідача
• документ, де зазначено останнє місце проживання померлого (тому що спадкова справа відкривається за місцем проживання спадкодавця)
• правовстановлюючі документи на майно спадкодавця
• паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження) – у випадку спадкування за законом
• заповіт – у разі спадкування за заповітом

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій, нотаріуси не мають права приймати заяви про прийняття спадщини, про відмову від неї або заяви про її відкликання, складені від імені спадкоємців їхніми представниками, що діють на підставі довіреностей

Тобто, спадкоємець має особисто подати заяву про прийняття спадщини.

Далі нотаріус відкриває справу про прийняття спадщини та видає спадкоємцеві витяг про її реєстрацію.

Проживати в успадкованій нерухомості ви можете вже з моменту відкриття спадкової справи, проте продавати чи дарувати її зможете тільки після оформлення спадкового права.

Крім того, зареєстровані в квартирі, будинку особи не впливають на ваше право спадкування, тож позбавити вас права на спадок таким чином неможливо.

Як оформити спадкове право

За 6 місяців після смерті спадкодавця нотаріус має видати вам свідоцтво про право на спадщину. Після цього ви, як новий власник нерухомості, маєте зареєструвати своє право на спадщину в органах, що здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. Після того, як відповідний орган проведе реєстрацію, ви станете повноправним власником нерухомості.

Куди сплачувати державне мито

Для сплати державного мита нотаріус видає квитанцію, яку слід оплатити в банку. У певних випадках після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно також сплатити податок. Дізнатися, хто та скільки має сплатити за новими правилами, можна тут.

Як відмовитися від права на спадщину

Усі спадкоємці мають право відмовитися від успадкування. Для цього потрібно протягом шести місяців подати відповідну заяву до нотаріуса із зазначенням особи, якій ви передаєте свої право на спадок, або без неї.

Щоб розібратися в усіх деталях спадкування, строках подачі й отриманні документів, завжди краще звернутися по допомогу до юриста.

🚩 Матеріал підготовлено для бізнес-ресурсу CHECKPOINT.