Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

«Основною особливістю договору позички є його безоплатність, – розповідає юрист Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Аліна Сколота. – Це значить, що фізична чи юридична особа за таким договором може взяти в безоплатне користування як рухоме, так і нерухоме майно».

Що таке договір позички і що в нього спільного з орендою

Договір позички — домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Договір позички вважається укладеним з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

Позикодавець може розірвати договір позички достроково з будь-яких підстав. Зокрема, якщо передана у позичку річ раптом стала потрібна самому позичкодавцю.

Користувач також може розірвати договір позички достроково за будь-яких причин. При цьому він має попередити позичкодавця за 7 днів лише тоді, коли річ потребує особливих умов догляду або зберігання.

Укладаючи договір позички, зверніть увагу на заборону, установлену ч. 2 ст. 829 ЦК України: юридична особа-позичкодавець не може передавати в безплатне користування належне їй майно своєму засновникові, учасникові, керівникові або члену органу управління або контролю.

Головна відмінність договору позички від договору оренди в тому, що користування майном (річчю) здійснюється на безплатній основі. На це слід прямо вказати в договорі (ч. 2 ст. 827 ЦК України). А от оренда завжди платна, оскільки в договорі оренди обов’язково вказується ціна (розмір платежів).

Що можна передавати у позичку

Предметом договору позички може бути будь-яка індивідуальна річ, яка не споживається. Як правило, у позичку передаються речі, що не призначені для комерційного використання. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено. Важливо, щоб річ (майно), яка є предметом договору позички, можна було ідентифікувати, оскільки користувач через певний строк зобов’язаний повернути її в такому самому стані, у якому річ була на момент її передання.

Чого не можна передавати у позичку

Гроші та речі з родовими ознаками (пальне, борошно, цукор тощо) можна позичити, але не взяти у позичку. Не можуть також бути предметом позички речі, обмежені у цивільному обігу (зброя, арештоване майно або застава).

Розпорядження державним та комунальним майном шляхом безоплатного надання у користування також є обмеженим.

 Форма договору позички

Усна форма договору допускається між фізичними особами щодо речей побутового призначення. Але через складність та вартість сучасної побутової техніки письмова форма тут не буде зайвою. На підтвердження укладання договору можна оформити розписку користувача з описом предмета позички і терміну користування.

Договір позички за участю юридичної особи укладається в простій письмовій формі (ч. 2 ст. 828 ЦК України).

Нотаріальному посвідченню підлягає договір позички:

будівлі/капітальної споруди, укладений на три та більше роки (ст. 793, ч. 3 ст. 828 ЦК України);

транспортного засобу, крім наземного самохідного, якщо хоча б однією з його сторін є фізична особа (ч. 4 ст. 828 ЦК України).

«У випадку недотримання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договір уважається нікчемним (ст. 220 ЦК України)», – пояснює юрист.

Умови договору позички

Закон не встановлює обов’язкових умов договору позички, тому їх визначають з огляду на загальні положення Цивільного кодексу.

Найголовніше, що має бути зазначено в договорі позички, — її безоплатність, оскільки закон передбачає пряму домовленість про це.

Якщо сторони цього не зазначать, прийдеться доводити, що між ними існували виключно некорисні відносини щодо ціни/розрахунків.

У договорі позички треба зазначити предмет — річ, про користування якою домовляються сторони (адреса приміщення, марка й номер транспортного засобу, технічні характеристики іншої речі).

Строк позички також бажано прописати в договорі. Якщо він не встановлений, його визначають відповідно до мети користування річчю.

Але іноді річ позичається для споживчих цілей (як то користування автомобілем), а не для разових потреб (ремонт). Тому термін користування неможливо обґрунтувати метою. У такому випадку договір буде вважатися укладеним на невизначений строк за аналогією до орендних відносин.

Права та обов’язки сторін, а також санкції за порушення умов договору будуть завжди доречними з метою уникнення непорозумінь у майбутньому.

Позичка між громадянами

Найбільш природною є позичка у відносинах між громадянами, накшталт взаємодопомоги. За позичкою можна взяти в користування квартиру або транспортний засіб від добрих людей, які не вимагають плати. Відшкодування користувачем експлуатаційних витрат (комунальних платежів), поряд із безоплатністю користування власне нерухомістю або іншою річчю, є цілком нормальним явищем.

Але, на відміну від безоплатного найму, стабільність тривалого користування за договором позички не гарантується. Адже позичкодавець має ширші права на дострокове розірвання договору, ніж звичайний наймодавець.

Жодних податкових наслідків позичка між фізичними особами не несе.

Якщо позичкодавцем є ФОП або юридична особа

Зовсім інша ситуація, коли в безоплатне користування громадянину – платнику податків (працівнику або сторонній особі) річ передається безоплатно від підприємця або юридичної особи – податкових агентів.

У такому випадку вартість безоплатного користування майном, що завжди має ринкову ціну, вважається додатковим благом користувача та в загальному порядку, згідно з податковим законодавством, підлягає оподаткуванню ПДФО, лише за деякими винятками.

Позичка і єдиний податок

Згідно з пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) – це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Тобто з метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг. При цьому слід враховувати положення п. 4 ст. 632 ЦК України, відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Пунктом 292.1 ст. 292 ПК України визначено, що доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПК України. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг). Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку (п. 292.3 ст. 292 ПК України).

З огляду на зазначене, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

Шаблон договору позички

м. ____________                                                                                             «___» ____________ 20__ року

________________________________________________________, далі — Позичкодавець,
(повна назва юридичної або П. І. Б. фізичної особи) в особі _______________________________,
(посада та П. І. Б.)
що діє на підставі ___________________________, з однієї сторони, і
(положення, статуту)
та _________________________________________________________, далі — Користувач,
(повна назва юридичної або П. І. Б. фізичної особи)
в особі __________________________________________________________________________,
(посада та П. І. Б.)
що діє на підставі ____________________________, з другої сторони,
(положення, статуту)
уклали цей Договір позички (далі — Договір) про наступне:

  1. Предмет Договору
    1.1. За цим Договором Позичкодавець передає Користувачу у безоплатне користування на строк, що обумовлений цим Договором, ________________ (Об’єкт позички), який Користувач зобов’язується повернути Позичкодавцеві після закінчення строку, встановленого цим Договором.
    1.2. Об’єктом позички за цим Договором є __________________, договірна/ринкова вартість якої на момент передачі Користувачу становить ______ гривень.
  2. Права та обов’язки Сторін
    2.1. Користувач зобов’язується:
    2.1.1. Користуватися об’єктом позички особисто та відповідно до його цільового призначення.
    2.1.2. Нести витрати з підтримання об’єкта позички в належному стані.
    2.1.3. В присутності Позичкодавця перевірити стан об’єкта позички у момент його приймання. У разі невиконання цього обов’язку буде вважатись, що об’єкт позички переданий Користувачу в належному стані.
    2.1.4. У разі прострочення повернення об’єкту позички нести ризик його випадкового знищення або пошкодження.
    2.2. Користувач має право:
    2.2.1. Розірвати цей Договір та вимагати стягнення збитків у разі порушення Позичкодавцем строку передачі об’єкту позички.
    2.2.2. Передавати об’єкт позички у користування третім особам лише з письмового дозволу Позичкодавця.
    2.3. Позичкодавець зобов’язується:
    2.3.1. Своєчасно передати об’єкт позички Користувачу.
    2.3.2. Попередити Користувача про особливі властивості та недоліки речі, що передана у позичку, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров’я, майна Користувача або призвести до пошкодження самої речі.
    2.4. Позичкодавець має право:
    2.4.1. У будь-який час розірвати цей Договір та вимагати повернення об’єкту позички.
    2.4.2. У разі неповернення об’єкту позички у строк вимагати його примусового повернення зі стягненням неустойки та збитків.
    2.4.3. У разі повернення об’єкту позички із суттєвими пошкодженнями або недоліками вимагати від Користувача відшкодування його вартості, встановленої цим Договором.3. Порядок надання об’єкту позички
    2.4.4. Позичкодавець зобов’язується надати об’єкт позички Користувачеві протягом __________ календарних днів з моменту підписання цього Договору.
    2.4.5. Об’єкт позички вважається переданим Позичкодавцем Користувачу з моменту підписання акта приймання-передачі об’єкту позички уповноваженими представниками Сторін та скріплення цього акта їх печатками.
  3. Строк надання об’єкту позички
    3.1. Строк, на який надається об’єкт позички, становить ______ календарних місяців з моменту його передачі.
    3.2. Останнім днем строку користування об’єктом позички вважається «___» _______ 20__ року.
  4. Порядок повернення об’єкту позички
    4.1. При настанні дати, вказаної в п. 4.2 цього Договору, Користувач зобов’язується протягом двох календарних днів повернути Позичкодавцю об’єкт позички в такому самому стані, в якому він перебував на момент його передачі Користувачу, з урахуванням його природного зносу.
    4.2. Об’єкт позички вважається поверненим Позичкодавцю Користувачем з моменту підписання акта приймання-передачі позички уповноваженими представниками Сторін та скріплення цього акта їх печатками (за наявності).
  5. Умови про забезпечення повернення об’єкту позички
    5.1. Способом забезпечення виконання зобов’язань Користувача за цим Договором є неустойка.
    5.2. При порушенні Користувачем строку повернення об’єкту позички (п. 5.1 Договору) він повинен сплатити Позичкодавцеві неустойку у розмірі _____ % від ринкової вартості об’єкту позички, встановленої цим Договором.
    5.3. Оплата неустойки не звільняє Користувача від обов’язку повернути об’єкт позички в натурі та не позбавляє Позичкодавця права на відшкодування збитків, завданих простроченням повернення позички.
  6. Вирішення спорів
    6.1. Усі спори Сторін за цим Договором, за якими не досягнуто згоди шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
  7. Строк дії Договору
    7.1. Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплюється їх печатками (за наявності).
    7.2. Цей Договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. Кожна Сторона вправі вимагати дострокового розірвання Договору, з попередженням іншої сторони не менш ніж за 10 днів.
    7.3. Строк надання позички може бути подовжено за згодою Сторін.
  8. Заключні положення
    8.1. Цей Договір складений у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної Сторони.
    8.2. У випадках, не передбачених цим Договором, Сторони керуються чинним законодавством України.
    8.3. Усі додатки та доповнення до цього Договору є його невід’ємними частинами, якщо вони викладені письмово, підписані уповноваженими представниками Сторін та скріплені печатками (за наявності).

Місцезнаходження і реквізити Сторін

Підписи, печатки