Займаючись шлюборозлучними процесами (посилання) та медіацією сімейних конфліктів (посилання) ми досить часто у своїй практиці стикаємося зі спробами одного з подружжя нашкодити іншому за допомогою оприлюднення, здебільшого неправдивої, компрометуючої інформації.
І саме тому маємо великий досвід захисту честі, гідності та ділової репутації наших клієнтів. За роки роботи в суді у таких справах ми виробили чітку стратегію та знаємо яких помилок не варто припускатися, щоб довести обґрунтованість вимог постраждалого та виграти справу.
Основна проблема у вирішенні подібних справ полягає в тому, що у чинному законодавстві немає чіткого визначення таких понять як гідність, честь та ділова репутація, відносячи їх до питань морально-етичних категорій. Тим самим, подібне широке тлумачення, одночасно звужує та розширює можливості для подання позовів та відстоювання свого імені в суді.
Українська судова практика у питаннях захисту честі, гідності та ділової репутації ґрунтується на рішеннях Європейського суду з прав людини. А це означає, що для задоволення позову в суді необхідна наступна сукупність обставин:
- компрометуюча інформація повинна бути поширена, тобто доведена до відома однієї або більшої кількості осіб у будь-який спосіб;
- поширена інформація повинна стосуватися безпосередньо позивача або членів його сім’ї (навіть у разі їхньої смерті);
- поширена інформація, має бути неправдивою, тобто такою, що не відповідає дійсності;
- ця інформація повинна порушувати особисті немайнові права, тобто або завдавати шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджати особі повно та своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Поширення неправдивої інформації та визначення відповідача
Під поширенням інформації в українському законодавстві мається на увазі:
- публікація її у пресі, передача по радіо, телебаченню або з використанням інших засобів масової інформації;
- поширення в Інтернеті або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку;
- виклад у характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
- повідомлення у публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідачем у справах, де порушено честь, гідність та ділова репутація виступає фізична чи юридична особа, яка поширює недостовірну інформацію та автор цієї інформації.
Оформляючи позовну заяву, необхідно визначити та вказати відповідача.
- у мережі Інтернет відповідачем виступає автор матеріалу та власник сайту, на якому опубліковано неправдиву інформацію;
- якщо автора матеріалу встановити неможливо та доступ на сайт вільний, то відповідачем виступає лише власник сайту;
- при розповсюдженні неправдивої інформації у ЗМІ відповідач – автор матеріалу та редакція або орган, що її замінює;
- при публікації у ЗМІ, із зазначенням джерела інформації – ця особа теж нестиме відповідальність;
- відповідачем у разі розповсюдження недостовірної інформації, посадовою особою під час виконання службових обов’язків є організація, в якій вона працює.
Захищаючи свої інтереси у суді, ви можете вимагати:
- відшкодування майнових збитків;
- відшкодування моральної шкоди;
- офіційне спростування інформації, що ганьбить вас або ваших близьких;
- укладання договору, в рамках якого, відповідач вибачається за неправдиву інформацію. Поза межами такої угоди суд не може вимагати з відповідача вибачитися перед позивачем.
Виходячи з нашого досвіду, ми можемо назвати кілька основних причин програшу позивача у таких справах у суді:
- позивач не надав фактів, які б доводили, що ця неправдива інформація шкодить його особистим немайновим благам або перешкоджає повно та своєчасно здійснювати його немайнове право;
- у заяві позивач посилається на оціночні судження, які не підлягають спростуванню, стверджуючи, що це фактичні дані, що ганьблять його честь, гідність і репутацію;
- вимога публічних вибачень як засобу компенсації;
- позивач не зміг довести завдання моральної шкоди даною компрометуючою інформацією.
І ще кілька важливих моментів, що стосуються справ захисту честі, гідності та ділової репутації:
- Саме позивач повинен довести факт поширення інформації, що його ганьбить, і порушення його особистих немайнових прав;
- Відповідач зобов’язується судом довести, що поширена інформація є правдивою;
- Відповідно до Закону України «Про інформацію» оціночні судження не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки не містять фактичних даних. За винятком тих випадків, коли суб’єктивна думка була висловлена грубо, принизливо чи образливо. Тоді позивач може вимагати відшкодування моральної шкоди;
- Також на відшкодування моральної шкоди можна розраховувати при доведеності факту поширення правдивої інформації про особисте життя позивача, але без його згоди, посилаючись на захист права про таємницю особистого життя.
Як ви самі бачите, справи про захист честі, гідності та ділової репутації вимагають кропіткої роботи зі збиранням доказової бази, знання законодавства, міжнародних норм права та своїх цивільних прав зокрема.
Саме тому ми завжди радимо клієнтам хоча б проконсультуватися з адвокатом перед поданням позову до суду. Оскільки виграти таку справу, без допомоги адвоката, особливо в рамках шлюбно-сімейних конфліктів, дуже не просто.
Поширення неправдивої інформації, що ганьбить, може вплинути на рішення суду в процесі розлучення, визначення місця проживання дитини, призначення аліментів та визначення участі батьків у житті дитини. Тому не варто спускати таке з рук.
Ми знаємо, як працювати з такими справами та готові відстоювати вашу честь, гідність та ділову репутацію в суді!