Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Крім того, що посадові інструкції корисні самі по собі для визначення функцій працівника, вони можуть спростити виконання деяких обов’язків роботодавця. Зокрема, згідно із статтею 29 Кодексів законів про працю України, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) власник або уповноважений ним орган зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки. Ви можете зробити це і усно, але тоді при будь-якій спірній ситуації працівник може заперечити факт такого роз’яснення. До слова, штраф за порушення цієї вимоги згідно із абзацом 9 частини 2 статті 265 КЗпП визначений у розмірі мінімальної зарплати. Крім цього, роботодавця можуть притягнути до відповідальності за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо ж ви матимете затверджену посадову інструкцію, то просто дасте її на підпис працівникові. Підпис працівника про ознайомлення з нею буде доказом того, що його прав та обов’язки йому роз’яснили.

«Наявність затверджених керівником підприємства, організації, установи посадових інструкцій не тільки убезпечує роботодавця від виникнення можливих проблем із недобросовісними працівниками, а й слугує гарантією для працівників, що з моменту підписання ними такої інструкції обсяг їх обов’язків та компетенцій без їхнього відома та згоди не може бути збільшено чи іншим чином змінено у довільному порядку, – говорить юрист Адвокатського бюро «Ципін і партнери» Анна Бичкова. – Адже будь-які зміни чи доповнення після підписання посадової інструкції можна буде внести до неї тільки на підставі наказу керівника та за згодою відповідного працівника».

Як зазначає юрист, підписуючи посадову інструкцію, працівник страхує себе на випадок виникнення з боку роботодавця необґрунтованих вимог щодо збільшення обсягу навантаження у робочому процесі та щодо виконання тих функцій, які не покладено на нього у відповідності до підписаного документу. «Тож, хоча обов’язок складати посадову інструкцію прямо не передбачений у законодавстві, така практика є усталеною та де-факто обов’язковою у нашій країні, не кажучи вже про те, що вона значно облегшує як комунікацію між сторонами, так і процедуру доказування при виникненні спорів між працівниками і роботодавцями у трудових правовідносинах», – зауважує Анна Бичкова.

Читайте також: Як звільнити працівника у зв’язку зі скороченням штату

Чи повинні на підприємстві бути посадові інструкції?

Своїм наказом від 29.12.2004 року №336 Міністерство праці та соціальної політики України затвердило Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. У ньому йдеться, що посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники,  правове положення яких визначено в Статуті (положенні) підприємства, установи, організації або відповідного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій.

У своєму листі від 3.10.2005 року №36-508 Мінсоцполітики називає Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності і говорить про те, що роботодавці на його основі розробляють і затверджують посадові інструкції керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців.

Відповідальність за відсутність посадових інструкцій

Інший лист Мінсоцполітики – від 25.12.2013 року №564/13/116-13 містить зобов’язання роботодавців дотримуватися конкретних правил Випуску 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників при розробленні посадових інструкцій. Крім того, міністерство назвало відсутність інструкцій порушенням законодавства про працю, за яке роботодавця можуть притягнути до адмінвідповідальності згідно із статтею 41 КУпАП.

І хоча обов’язкової норми складати посадові інструкції немає в КЗпП, накази Мінсоціполітики є лише підзаконним нормативним актом, а листи міністерства взагалі несуть лише інформативно-роз’яснювальний характер, оформлення цих норм зробило свою справу для органів контролю. Державна служба праці виносить постанови про накладення штрафів на підприємства за відсутність посадових інструкцій, а суди підтверджують законність таких постанов. У справі №704/511/17, приміром, Управління Держпраці у Черкаській області оштрафувало підприємство за відсутність штатного розпису та посадових інструкцій на сторожа, різноробочого та обліковця тракторної бригади.

Як скласти посадову інструкцію

При складанні посадової інструкції краще за все керуватися нормами, викладеними у листі Мінсоцполітики №564/13/116-13.

У ньому вказується, що посадові інструкції розробляються на основі типової кваліфікаційної характеристики роботодавці, враховують конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників різних груп і особливості штатного розпису підприємства, установи, організації.

Посадова інструкція складається з розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою».

В правому куті першої сторінки посадової інструкції розташовується слово «Стверджую», підпис керівника про її затвердження, вказується посада, ініціали та прізвище керівника, а також дата затвердження.

У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади в родовому відмінку, яка відповідає професійній назві роботи, передбаченій в Класифікаторі професій, і повна назва структурного підрозділу.

Посадові інструкції відповідної посади після їх затвердження керівником підприємства, організації, установи або за дорученням його заступниками доводяться до відома працівника під розпис.

Посадові інструкції вводяться з метою чіткого визначення вимог, що пред’являються працівникові, наділення його необхідними правами, тож мають сприяти ефективній діяльності та підвищенню відповідальності за доручену ділянку роботи.

Читайте також: Все про роботу керівників: матеріальна відповідальність, несумісна діяльність та підстави для звільнення