• визначено поняття «самоізоляція», «обсервація», «обсерватор»:

самоізоляція — перебування особи, стосовно якої є обґрунтовані підстави щодо ризику інфікування або поширення нею інфекційної хвороби, у визначеному нею місці (приміщенні) з метою дотримання протиепідемічних заходів на основі зобов’язання особи;

обсерватор — спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними;

обсервація — перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею;

• встановлено, що підстави та порядок обов’язкової самоізоляції, обсервації та госпіталізації визначаються Кабінетом Міністрів у рішенні про встановлення карантину;
• передбачено видачу та оплату лікарняних на період перебування осіб в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях);
• визначено умови виїзду громадян із зони карантину.

Крім того, Законом надано право органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у разі встановлення карантину на час його дії утворювати відповідно до потреби тимчасові заклади охорони здоров’я (спеціалізовані шпиталі) та обсерватори з метою додаткового забезпечення надання медичної допомоги населенню.

На цей період також дозволено обробку персональних даних без згоди особи, зокрема даних, що стосуються стану здоров’я, місця госпіталізації або самоізоляції, прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця проживання, роботи (навчання), виключно з метою здійснення протиепідемічних заходів.

Передбачено, що протягом 30 днів після закінчення періоду встановлення карантину такі дані підлягають знеособленню, а у разі неможливості — знищенню.