Так, Главою 7 Сімейного кодексу України визначено право особистої приватної власності дружини та чоловіка.

Адвокат Тетяна Войнова

«Такою особистою приватною власністю, зокрема, є майно, набуте до шлюбу – як правило, цим виникає найменше запитань – та майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або у порядку спадкування, – розповідає адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова. – Тобто якщо ви знаходитеся в шлюбі, і вам хтось щось подарував, або ви отримали щось особисто від когось у спадок, то це є вашою особистою приватною власністю, на яку фактично не претендує ваша друга половина. Крім цього, особистою приватною власністю є майно, набуте одним з подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали йому особисто».

Не все моє – твоє

Судова практика у справах про поділ майна подружжя вказує на те, що придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, не може вважатися об’єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання такого майна в період шлюбу не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.

Як вказує судова практика, стаття 60 Сімейного кодексу України, що визначає підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, та її конструкція свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Але разом з тим зазначена стаття може бути спростована одним із подружжя. Тобто він повинен навести обставини, необхідні для спростування цього, і вони мають бути доведені тією особою, яка саме і доводить факт того, що майно було придбане за її кошти.

За словами Тетяни Войнової, при визнанні права власності на майно, яке придбане в шлюбі, необхідно звертати увагу, зокрема, на наступні факти:

• Походження коштів, за яке це майно було придбане (тобто потрібно довести суду, що ці кошти були не спільною сумісною власністю, а вашими особисто);
• Чи не було істотного збільшення вартості майна за рахунок спільних коштів;
• Мета придбання (чи було здійснено придбання такої власності в інтересах сім’ї).

«Однак звертаю увагу, що кожен випадок індивідуальний, а тому і підходи до вирішення саме вашої проблеми також потрібно прораховувати індивідуально», – зазначає адвокат.

Читайте також: Як поділити кредит при розлученні: розповідає адвокат

Коштовності – речі індивідуального використання

Також до особистої приватної власності дружини або чоловіка належать:

• житло, яке набуте ними за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
• земельна ділянка, набута одним з подружжя за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її/його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України;
• речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
• премії, нагороди, які дружина/чоловік одержали за особисті заслуги.

При цьому суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями (наприклад, ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв одержанню такої премії.

Коли дохід – особиста власність

Особистою приватною власністю одного з подружжя також є

• кошти, одержані як відшкодування за втрату речі, яка належала йому на праві приватної власності, а також як відшкодування завданої одному з подружжя моральної шкоди;
• страхові суми, одержані одним з подружжя за обов’язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них;
• плоди, приплід або дохід чи дивіденди, які дає річ, що належить одному з подружжя.

Крім цього, якщо у придбання майна, окрім спільних коштів, вкладені і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є особистою приватною власністю.

«Однак зверніть увагу, що якщо ви купуєте майно частково за особисті, а частково за спільні кошти, то частка в такому майні не стає автоматично вашою приватною власністю. Це потрібно буде довести в суді в разі виникнення спору, – зауважує Тетяна Войнова. – Окрім того, якщо ви за особисті кошти купуєте, наприклад, майно для інтересів сім’ї, то таке майно також можете буде визнано судом спільною сумісною власністю. Тому, щоб уникнути неприємних сюрпризів, краще проконсультуйтесь з адвокатом перед угодою».

Якщо відносини фактично припинені

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини/чоловіка майно, набуте нею чи ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Однак той факт, що фактично шлюбні відносини припинені і подружжя не проживає разом, має бути доведений в суді.

«Якщо Ви проживаєте окремо, не ведете спільного господарства і ваші шлюбні відносини фактично припинились, однак ви юридично шлюб не розірвали, то все придбане майно буде вважатись спільною сумісною власність, поки ви в судовому порядку не доведете зворотнього, – говорить адвокат. – Тому при розірванні шлюбу важливо зафіксувати час, з якого моменту фактично шлюбні відносини припинені. І звичайно, усі спірні питання щодо особистої приватної власності одного із подружжя можуть бути вирішені, як в судовому, так і позасудовому порядку, шляхом укладення відповідних договорів».

Читайте також: Забрати своє та розійтися без скандалів. Про поділ майна і розлучення