Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Так званий «колекторський» закон, підписаний Президентом України 12 квітня 2021 року, має назву «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». Деякі фахівці вважають, що все ж доцільніше було прийняти окремий, спеціальний закон про колекторську діяльність. Адже наразі «поза бортом» залишились фізичні особи-підприємці та й інші суб’єкти малого бізнесу з їхньою заборгованістю по кредитним договорам. Тому що по суті новий закон регулює колекторську діяльність лише у межах закону «Про споживче кредитування».

Однак прийнятий закон все ж важливий крок у напрямку захисту прав споживачів, переконаний адвокат АБ «Ципін і партнери» Руслан Мітітел.

Мітітел Руслан, адвокат АБ «Ципін і парнери»

«Українці під час спілкування з представниками колекторської компанії часто зазнавали особистих погроз або погроз членам сім’ї. При спілкуванні з такими колекторами необхідно обов’язково фіксувати їхні незаконні дії та реагувати зверненням із заявою про вчинення кримінального правопорушення до поліції. Хочу підкреслити, що саме завдяки «колекторському» закону ми на крок наблизилися до встановлення певних правил роботи колекторів, їхньої поведінки та відповідальності», – говорить адвокат.

Читайте також:

Персональні дані: хто має право їх збирати та використовувати?

НБУ – регулятор колекторів

Згідно з новим законом, нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів здійснюватиме Національний банк України. Зокрема, НБУ створить і вестиме публічний Реєстр колекторських компаній. Усі компанії, що працюють із врегулюванням проблемної заборгованості, тобто колектори, мають привести свою діяльність до вимог Реєстру та зареєструватися в ньому. Закон забороняє діяльність колекторських компаній, які не внесені до Реєстру.

НБУ контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до їхньої взаємодії зі споживачами, захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також регулятор отримає змогу накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру колекторських компаній у випадках порушень.

За порушення вимог закону передбачена відповідальність – від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній. Зокрема, за недотримання вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості або за залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до Реєстру колекторських компаній, встановлено штраф у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як закон про колекторів захищає споживачів

Закон захищає права споживачів від неправомірної поведінки колекторів, які на сьогодні функціонують нелегально, та кредитодавців, які зацікавлені в поверненні заборгованості.

Зокрема, при отриманні споживчого кредиту банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колекторської компанії у випадку прострочення платежу за кредитом. Також споживача мають проінформувати про його право оскаржувати дії колектора в НБУ. Кредитор не має права залучати колекторські компанії, якщо це не передбачено договором.

Крім цього, кредитодавця зобов’язали публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму веб-сайті та в місцях надання послуг. Тобто ще до підписання кредитного договору споживач повинен отримати вичерпну інформацію про компанію, з якою доведеться врегульовувати прострочену заборгованість.

Один із найважливіших моментів – віднині колектори повинні дотримуватися вимог до етичної поведінки під час взаємодії зі споживачем. Закон встановлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та обмеження максимальної частоти такої взаємодії.

Що залишилось невирішеним

Прийнятий закон врегульовує колекторську діяльність лише в частині споживчого кредитування. При такому підході без правового захисту залишаються інші категорії осіб, які уклали кредитні або інші договори, за якими виникла грошова заборгованість. Це і фізичні особи-підприємці, і юридичні особи, зокрема, малий бізнес, які теж страждають від свавілля колекторів та недобросовісних дій кредиторів. Ці питання потребують врегулювання у спеціальному законі про колекторську діяльність. В ньому мають бути визначені загальні правила щодо стягнення простроченої заборгованості з усіх боржників за всіма відповідними договорами, а не лише за договорами споживчого кредитування. Сподіваємося, що зробивши перший крок у регулюванні роботи колекторів, законодавець згодом зможе комплексно вирішити це питання у правовому полі.

Читайте також: 

Дистанційна робота – що потрібно знати роботодавцю та працівнику