Навіщо потрібна торговельна марка

Коли ви засновуєте компанію і починаєте випускати на ринок певні товари чи надавати послуги, передусім ви задумуєтесь, під якою влучною назвою здійснювати свою діяльність, щоб споживачі вас запам’ятали і вирізняли серед інших. Якщо ви вигадали влучну назву свого бренду і ваші справи пішли добре, дуже швидко можуть знайтися ті, хто захоче цим скористатись і за рахунок вашого бренду підзаробити, – розповідає Марина Суткович

Тому юрист радить відразу після відкриття бізнесу вжити необхідних заходів для попередження порушення своїх прав. І найперше – зареєструвати ваше позначення, як торговельну марку. Про те, як це зробити, ми розповідали у цій статті.

Реєстрація торговельної марки надає низку переваг:

• це гарантія ексклюзивності використання складових торговельної марки на ринку товарів та послуг
• виокремлення компанії та її продукції серед конкурентів
• охорона товарів від недобросовісної конкуренції
• ефективний захист прав у разі нанесення такого ж чи схожого позначення на інші товари
• можливість продажу або передачі частини прав на використання торговельної марки за матеріальну винагороду тощо

Чому ТМ можуть не зареєструвати

Вам буде відмовлено у реєстрації торговельної марки, якщо:

• подана на реєстрацію ТМ складається лише із загальновживаних позначень або позначень, що є описовими стосовно заявлених товарів або послуг і немає жодної унікальності
• подана вами ТМ схожа на раніше зареєстровану ТМ, містить елементи права інтелектуальної власності інших осіб

Тому для того, щоб отримати правову охорону своєї інтелектуальної власності, необхідно проявити креатив.

Що робити, якщо вашу торгову марку використовують без вашої згоди

Марина Суткович розповідає, що у такому випадку власник свідоцтва на ТМ може вимагати у судовому порядку:

• стягнення з порушника заподіяних збитків (ту суму доходів, яку не отримав власник ТМ)
• вилучення товарів  з  неправомірно  використаним позначенням
• вимагати усунення в подальшому з товару, його упаковки незаконно використаної ТМ

Крім цього, варто звернутися до Антимонопольного комітету України (АМКУ) із заявою про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Своєю чергою, АМКУ уповноважений вживати дієвих заходів відповідальності, а саме накласти штраф   у   розмірі  до  5%  доходу  (виручки)  від реалізації   продукції   (товарів,   робіт,    послуг)  за останній звітний рік.

Наступний крок –  звернутися до правоохоронних органів з метою притягнення порушників до адміністративної відповідальності:

Відповідно до статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладення штрафу від десяти (170 грн) до двохсот (3400 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення, – пояснює Марина Суткович

А якщо розмір завданої власнику ТМ шкоди у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (у 2019 році це – 19 210 грн), можна вимагати притягнення порушників до кримінальної відповідальності:

Відповідно до статті 229 ККУ незаконне використання знака для товарів і послуг, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, карається штрафом від однієї тисячі (17 000 грн) до двох тисяч (34 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, –  розповідає юрист

Марина Суткович наголошує, що дуже важливо внести свою ТМ до Державного митного реєстру, щоб запобігти пропуску через митний кордон України контрафактної продукції. У цей реєстр вже внесено понад 3300 об’єктів права інтелектуальної власності.

Чи відрізняється специфіка захисту бренду  в українських реаліях від іноземної практики?

Юрист розповідає, що перелік способів захисту в Україні не відрізняється від закордонних. Але практика їх застосування за кордоном  більш розвинена:

Це пов’язано з давнім розвитком  інституту прав інтелектуальної власності в країнах західної Європи та США. Дуже добре розбираються в тонкощах права інтелектуальної власності американські суди, – говорить юрист

Водночас Марина Суткович наголошує, що право інтелектуальної власності в Україні активно розвивається, все частіше українці звертаються за захистом своїх прав до суду,  що потребує підвищення рівня судочинства в цій галузі:

Незабаром в Україні буде діяти Вищий суд з питань інтелектуальної власності – спеціалізований суд, що буде займатися виключно питаннями щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності. Наразі проходить відбір кандидатів.

У складі цього суду буде діяти і Апеляційна палата, яка буде переглядати ухвалені цим же судом рішення в апеляційному порядку, а місцезнаходженням цього суду визначено м. Київ, – говорить юрист

Водночас Марина Суткович наголошує, що вже зараз юридичну спільноту та громадськість хвилюють питання: чи зможуть 30 суддів оперативно розглядати велику кількість справ зі всієї України, не порушуючи при цьому процесуальних строків; чи не викличе упередженість те, що Апеляційна палата буде переглядати рішення цього ж суду; чи не ускладниться доступ до правосуддя для осіб, які не проживають у м. Києві тощо.

Очевидно одне – інтелектуальна власність є рушієм інноваційного розвитку країни, тому забезпечення ефективного захисту прав власників ТМ має бути одним із пріоритетних завдань держави.