Сайт перебуває у стадії розробки
АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ЦИПІН І ПАРТНЕРИ»

Дивіденди — частина чистого прибутку, що має бути розділена між власниками компанії або організації залежно від частки кожної особи в загальному капіталі компанії. Так, якщо фінансова звітність підприємства вже підготовлена і з неї випливає чистий прибуток, власники можуть пустити його в обіг або ж розподілити між собою як дивіденди. У будь-якому випадку таке рішення приймається на загальних зборах акціонерів чи власників та підтверджується протоколом.

Проте найчастіше компанія має лише одного власника, а не декількох, — тож як за таких обставин призначаються дивіденди? Тут процедура їхнього призначення схожа до процедури попередньої. Єдина відмінність — немає потреби в протоколі загальних зборів, позаяк засновник особисто приймає рішення про розподіл прибутку.

Скільки платять юридичні особи емітенти?

Нараховує та сплачує дивіденди юридична особа – платник податку на прибуток. Відповідно до пп. 57.1-1.2 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (далі – дивідендний аванс). Сума дивідендного авансового внеску обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 %), та вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів, – розповідає адвокат Марина Суткович

При цьому такий внесок не зменшує суму дивідендів, яка підлягає виплаті, та зараховується потім у рахунок сплати податку на прибуток.

Правило щодо виплати дивідендних авансів також поширюється на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Коли не сплачують дивідендний аванс?

Дивідендний аванс не сплачують у разі виплати дивідендів (пп. 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 ПКУ):

  • на користь власників корпоративних прав материнської компанії
  • платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди
  • фізичним особам (як резидентам так і нерезидентам)

Що платять фізичні особи?

  • 18  % – якщо дивіденди отримані фізичною особою по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування
  • 5 % – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств
  • 9%  –  якщо дивіденди отримані фізичною особою по акціях, інвестиційних сертифікатах, нарахованих нерезидентами та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток

Дивіденди, нараховані платникові податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів для цілей оподаткування, прирівнюються до виплати заробітної плати, тобто 18 %.

Розмір дивідендів залежить від акцій

В акціонерних компаніях дивіденди нараховуються один раз на 12 місяців через депозитну систему або безпосередньо акціонерам. На стосунок інших підприємств, то для них періодичність виплати дивідендів законом не визначена. Розміри дивідендів в акціонерних товариствах встановлюються на підставі рішення загальних зборів, але якщо це прості акції. Для тих учасників, які мають  привілейовані акції, розмір дивідендів фіксований і визначений статутними документами. На інших підприємствах розмір дивідендів та порядок їхньої виплати встановлюється рішенням вищого органу управління компанії.

Строк виплати дивідендів в акціонерних компаніях залежить від того, за прості чи привілейовані акції вони виплачуються. Так, за першого варіанту дивіденди мають виплатити протягом півроку з моменту оголошення відповідного рішення на зборах власників. Якщо це привілейовані акції, то виплати мають здійснити не пізніше, ніж за півроку після закінчення звітного року. Щодо інших підприємств, то закон не встановлює чітких строків виплат, тож вони можуть бути встановлені статутними документами.

Порядок розподілу прибутку та виплати дивідендів має бути передбачений статутними документами. Чим цей порядок чіткіше прописаний, тим легше буде отримувати дивіденди й розуміти, яка сума дивідендів належить кожному громадянину, що є учасником господарського товариства, – говорить Марина Суткович

Що робити, якщо дивіденди не виплачують?

Адвокат також звертає увагу на відповідальність, що наступає за відмову виплачувати дивіденди:

За несвоєчасну виплату дивідендів відповідальність настає як за грошовим зобов’язанням. Відповідно до ст. 625 ЦКУ боржник на вимогу кредитора повинен сплатити кредитору усю суму боргу, враховуючи індекс інфляції за весь час прострочення й 3% річних. Право на стягнення цих відсотків належить будь-якій особі, яка має право на дивіденди. Строк позовної давності для стягнення заборгованості за дивідендами складає три роки

Наостанок додамо: якщо ви не створюєте компанію, а бажаєте вступити до вже заснованого й чинного акціонерного товариства, зверніть увагу на його фінансовий стан. Підприємства з великими боргами — не найкращий варіант для капіталовкладень, адже шанси отримати свої дивіденди за таких умов дуже низькі.