Стаття 180 Сімейного кодексу України говорить про те, що батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, тобто 18 років. Але існують обставини, які зобов’язують батьків утримувати повнолітніх дітей.

Адвокат Тетяна Войнова

Як пояснює адвокат АБ «Ципін і партнери» Тетяна Войнова, відповідно до статті 198 СК батьки продовжують бути зобов’язаними утримувати свою дитину після досягнення нею повноліття за наявності у сукупності таких обставин:

• дочка або син є непрацездатними
• непрацездатні повнолітні діти потребують матеріальної допомоги
• наявність у батьків можливості надати таку допомогу.

«Під потребою матеріальної допомоги розуміється неможливість самостійно забезпечити своє існування та недостатність державної допомоги – пенсій та допомог у зв’язку з інвалідністю, – пояснює адвокат. – При цьому якщо особа, хоча і є інвалідом з дитинства, але отримала професію (наприклад, програміста) та самостійно заробляє гроші, вона не може вимагати утримання від своїх батьків. Також батьки не будуть зобов’язані утримувати повнолітню дитину, якщо вони самі є непрацездатними та потребують допомоги, або якщо їхній заробіток не дозволяє їм здійснювати утримання».

За загальним правилом, батьки мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину, зауважує Тетяна Войнова. «В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина», – зазначає вона.

Крім цього, батьки повинні утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання. У статті 199 СК йдеться про те, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

«Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, – повідомляє адвокат. – У постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 Верховний Суд наголосив, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років».

Читайте також: Аліменти у 2021 році: розмір, порядок отримання та відповідальність за несплату

Як бути, якщо батьки відмовляються утримувати повнолітніх дітей?

Оформити виплату допомоги повнолітній дитині особа може, подавши заяву за місцем своєї роботи, місцем виплати пенсії чи стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії. Іншим способом є укладення договору між батьками про сплату аліментів на дитину, в якому визначаються розмір та строки виплати.

Однак що робити, якщо батьки або один із батьків відмовляються надавити допомогу повнолітній дитині? В такому разі аліменти можуть бути стягнуті через суд. Згідно із п. 3 статті 199 право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів повнолітній особі має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Якщо дитина отримувала аліменти до 18 років за рішенням суду, це не означає, що вона буде отримувати їх і надалі за умови продовження навчання. У цьому випадку слід подавати заяву до суду заново і надавати нові докази – договір із навчальним закладом або довідку від нього, квитанції про оплату навчання тощо.

Утримання дитини, що навчається, має продовжуватися і на час канікул. Так, розглядаючи справу №346/103/17-ц, Верховний Суд наголосив, що канікулярний час теж входить в період навчання.

«У цій же постанові Верховний Суд зробив висновок, що обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов’язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв’язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу», – зауважила Тетяна Войнова.

В яких обсягах батьки повинні отримувати повнолітніх дітей?

Як і у випадку з аліментами на неповнолітню дитину, присуджуючи аліменти дитині, що досягла 18-річчя, суд буде керуватися статтею 182 СК. Згідно цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
• наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
• доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Але на відміну від неповнолітньої дитини, син або дочка, що досягли 18-річного віку, не можуть розраховувати на покриття додаткових витрат. Як відомо, стаття 185 СК передбачає, що батьки зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо). Розглянувши справу № 6-1296цс15, Верховний Суд встановив, що витрати для навчання повнолітньої дитини не можуть стягуватись за статтею 185 СК. Разом з тим, як зазначає ВС, у визначенні розміру аліментів на повнолітню дитину слід враховувати вартість не лише навчання, а й підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

«У постанові Верховного Суду від 12.09.2019 р. у справі № 459/1381/18 зазначено, що отримання повнолітнім непрацездатним дочкою, сином доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги, – розповідає адвокат. – А у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 акцентовано увагу на тому, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати».

Відповідальність за несплату аліментів

За несвоєчасну сплату аліментів законодавством передбачено широкий спектр санкцій – від пені до кримінальної відповідальності з обмеженням волі на строк до 2-х років.

Зокрема, згідно із статтею 196 СК у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, одержувач аліментів має право на стягнення пені у розмірі 1% суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100% заборгованості. Ця положення застосовується і щодо повнолітніх дітей, стверджується у статті 201 СК.

Окрім цього, виникнення заборгованості – підстава для внесення платника до Єдиного реєстру боржників, що унеможливлює посвідчення нотаріусом правочинів щодо відчуження майна боржника.

Якщо ж розмір заборгованості перевищить суму платежів за 4 місяці, боржник буде обмежений у виїзді за межі України, керуванні транспортними засобами, користуванні зброєю та полюванні. Такі обмеження можуть бути встановлені за рішенням суду на підставі звернення виконавця.

Виконавча служба має право накладати штраф на неплатників аліментів, розмір якого може сягати до 50% від суми заборгованості. Також згідно зі статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення боржник, який заборгував аліменти за 6 місяців (а в деяких випадках за 3 місяці) може бути притягнутий до суспільно корисних робіт. А до злісних неплатників аліментів згідно із статтею 164 Кримінального кодексу України може бути застосоване покарання у вигляді громадських робіт на строк від 80 до 120 годин або арешту на строк до 3 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.

Втім, треба враховувати і судову практику.

«У постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 р. № 313/1391/17 наголошено, що відповідно до чинного законодавства потерпілими від злочину за ч. 1 ст. 164 КК не можуть бути повнолітні дочка, син, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги та на утримання яких за рішенням суду їх батько чи мати мають сплачувати аліменти», – зазначає Тетяна Войнова.

Крім цього, дітям слід пам’ятати, що статтею 165 Кримінального кодексу передбачена відповідальність і за ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків. Тож батько чи мати, що утримували дитину, теж мають право звернутися до суду за присудженням їм відповідних коштів.

Читайте також: Виплати на дитину і декретні виплати у 2021 році